Багатьох лякає реальна зустріч із символом нинішнього року. Та до них не належав юний Михайло Золло. Свою кар’єру дресирувальника він почав із того, що навчив кота й пацюка їсти з однієї миски, а згодом з його легкої руки гризун уже безтурботно качався...на спині у кота.
Його життя — це Батько, Фотокамера, Слобожанщина, Чорнобиль, Літаки і Майдан. Усе з великої літери. А ще він — ґрандіозний хитрун і ворожбит. У ролі першого віднаходить гроші на свої нові задуми, у ролі другого — фотографує, часто навіть не пригадуючи, в який момент увімкнув фотоапарат... Уперше потрапила до майстерні харківського фотографа Юрка Ворошилова восени 2004–го. На підлозі — альбоми зі слайдами, томики Сковороди, лежак і комп’ютер, на вікнах — десятки коричневих кілець від кавових пластянок, попід стінами — великі виставкові фотополотна (переважно — чорнобильська тематика), на стінах — тисячі ворошиловських світлин (скільки знайомих облич!), на столі — квадрати ватману з написом «Листи в майбутнє з Юрієм Ворошиловим»: саме на них харківські майданники в 2004 році лишали свої думки, сподівання, погрози й побажання... На люди він з’являється тільки в моменти своїх великих перемог. З’ява в «УМ» теж присвячена новим творчим досягненням харківського Ворошуна.
У когорті послів миру ООН — поповнення. Минулої п’ятниці генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Мун відзначив такою посадою голлівудську зірку Джорджа Клуні. Як пояснила представниця ООН Мішель Монтас, «оскароносний» режисер і актор був обраний «за невтомні спроби привернути громадську увагу до найважливіших політичних і соціальних питань».
Цього року, вже традиційно, Президент Віктор Ющенко на Водохреще прийняв святкову купель. Як і минулого року, це було в озері на території санаторного комплексу «Пуща–Озерна» в Києві. Перед зануренням відбулася Божественна літургія та освячення води, глава держави разом із молодшим сином Тарасом відвідали каплицю на честь Великомучениці Варвари (Варварою звали матір Віктора Андрійовича).
Усі ми певні, що це — аксіома: бодай де–юре, згідно з чинною Конституцією, «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу...» є власністю усіх без винятку українців. Від пенсіонера з багаторічним трудовим стажем — до олігарха з багатомільйонними (і навряд чи трудовими) статками. Де там: перераховані в статті 13 Основного закону багатства є лише «об’єктами права власності Українського народу»! Не більше. Ще одна сфера людського буття з проваллям між правами й реаліями «маленьких українців». Бо ж «від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування», зазначено у цій таки ж, 13–й, статті.
25 січня 2008 року в рамках конкурсної програми 37–го Міжнародного Роттердамського кінофестивалю відбудеться світова прем’єра дебютного фільму Ігоря Подольчака «Las Meninas». Кажуть, на «пробу пера» в кінематографі художника, засновника Фонду імені З. Мазоха, успішного політтехнолога надихнула картина Дієго Веласкеса «Las Meninas» («Фрейліни»). Український повнометражний художній фільм уперше виборюватиме гран–прі на головному міжнародному форумі авангардного та артхаусного кіно. До цього в Роттердамі бачили лише український фільм — «Біля річки» Єви Нейман, але в інформаційній програмі.
Київський «Сокіл» продовжив сходження щаблями вищої російської ліги. Українська команда виграла дев’ять із десяти останніх поєдинків і піднялася вже на четвертий рядок турнірної таблиці. Дві останні перемоги — в домашніх матчах із командою «Кристал» (Електросталь) — були для «Сокола» як небо й земля. Першу, розгромну, кияни здобули заввиграшки, а повторну — ціною надзвичайних зусиль.
Змагання в Італії стали для елітних «стріляючих лижників» заключними перед чемпіонатом світу в шведському Остерзунді. У Рупольдингу був провал, натомість в Антхольці українці фінішували таки в межах залікової топ–тридцятки.
