Дві події, дотичні до конституційних змін, майже наклалися одна на одну: рішення Конституційного Суду та заява президентського секретаріату. Остання стосується плану проведення конституційної реформи. Презентуючи план, заступниця глави секретаріату Марина Ставнійчук зазначила, що до 23 квітня створена за ініціативою Віктора Ющенка Національна конституційна рада затвердить концепцію змін до Основного закону. Після цього її автори чекатимуть висновків Венеціанської комісії. Наступний етап — розгляд та затвердження змін у Верховній Раді. Орієнтовно прийняття проекту змін у першому читанні може статися вже в червні–липні цього року, сподівається Ставнійчук.

Любите тепло, море, пальми, спокій, дешевий бензин і не любите працювати, поспішати, прибирати, жити за розкладом та давати хабарі даішникам? Тоді вам потрібно жити в Лівії. Звісно, за умови, що вашою улюбленою стравою не є бутерброд із салом у супроводі чарки оковитої чи кухля пива. На таке в країні Вересневої революції та її мудрого і справедливого Лідера Муаммара Каддафі накладено табу.

Результати останніх виборів до Тернопільської обласної ради були такими: Блок Юлії Тимошенко — 34,49%, «Наша Україна» — 31,27%, УНБ Костенка і Плюща — 8,65%, Соціалістична партія — 3,30, «Пора» — 3%. Розрив між БЮТ і «Нашою Україною» був зовсім невеликим. По суті, більшість одержали БЮТівці, однак, враховуючи традиційну для регіону підтримку «Нашої України» представниками УНП, розклад сил суттєво змінювався. Боротьба за реальну першість почалася відразу, і передусім це виявилося при обранні голови ради. І БЮТ, і «НУ» бачили на чолі ради тільки свого представника. Ним став все–таки БЮТівець, за якого проголосували і десять «нашоукраїнських» депутатів — двоє позафракційних та восьмеро членів Конгресу українських націоналістів, котрі відразу після виборів створили окрему фракцію «Національний вибір». Саме щодо цих десяти осіб, які й надалі були помічені в підтримці Блоку Тимошенко, «Наша Україна» вирішила застосувати закон про імперативний мандат — той самий, ініційований верховними БЮТівцями для вирішення своїх проблем у Київраді. Однак — найшла коса на камінь.

Нам було дуже соромно, що навігація по Дніпру відкрилася ще 29 березня, а «УМ»ний відділ «Столиця» так і не зійшов на борт жодного київського теплохода. Заважали об’єктивні причини, включно з погодою. І нареш­ті ось воно — сталося... Вродило! Ми — на Київському річковому вокзалі, вибираємо прогулянку... Перше розчарування: на сайті Київської міської державної адміністрації нам впало у вічі відразу кілька варіантів. Наприклад, маршрут «Річковий вокзал — гирло Десни» (тривалість — 2 години, вартість квитка для дорослих — 20 гривень). Або подорож до Київського моря (тривалість — 3,5 години, вартість — 40 гривень). Або найбільш банальний варіант «Поділ — Осокорки» (тривалість — 1 година 40 хвилин, вартість — 20 гривень). Проте нам запропонували просто прогулянку. Як «просто Марію» — бери, плач і не кажи, що тебе не попереджали стосовно граничної її простоти. Навіть не прогулянку, а «прогулку» — чомусь оголошення адміністрація порту друкує російською.

Ось уже кілька днів численні інтернет–видання шалено піарять книжку «Андрей Ющенко: персонаж и «легенда». Це захопливо–детективне видання ніхто ще не тримав у руках, що, втім, не заважає переносити з тексту в текст дивну фразу: «Дослідження доводить, що в роки Другої світової війни батько Президента України міг бути табірним поліцаєм і нацистським інформатором». Як це: «доводить, що міг бути»? Виявляється, автор книжки Юрій Вільнер свою «солідну працю» побудував на порівнянні кількох автобіографій Андрія Ющенка, в яких він у різні роки то вказує, то не вказує про своє перебування в німецькому полоні й називає один або кілька концтаборів, у яких перебував.

«Коли всесвітньо відомих польських режисерів Романа Поланського і Кшиштофа Зануссі запитували, звідки йде їхнє коріння таланту, вони відповідали: «Всі ми народилися від Анджея Вайди». І сьогодні представити свою нову картину «Катинь» до нас приїхав батько кінематографії, легендарний режисер Анджей Вайда», — зауважив перед прем’єрою директор Української кінофундації Андрій Халпахчі.

З Ігорем Кравцем розірвали контракт після засідання з підготовки контрактів та аналізу їх виконання у Мінтрансзв’язку. Цього ж дня міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський призначив виконуючим обов’язки гендиректора «Укрпошти» Таїсію Замкову, яка до цього працювала директором Дніпропетровської філії «Укрпошти», повідомила прес–служба Мінтрансзв’язку.

Позавчора Червонозаводський райсуд Харкова оголосив вирок у справі про вибух в обласному офісі Партії регіонів два роки тому. Обвинувачувані — Ігор Бударний та Володимир Примаков — отримали чотири та три роки позбавлення волі відповідно. Але колишньому охоронцю одного з лідерів ПР нині покійного Євгена Кушнарьова Ігорю Бударному додали ще два роки за попередню умовну судимість. Відтак загалом за «колючкою» він проведе шість років.

«УМ» повідомляла про кривавий інцидент на териконах шахти імені Сташкова, внаслідок якого одна людина загинула, а двоє важко поранені. Правоохоронці буквально на місці події затримали чотирьох її учасників, а одному з них вдалося втекти. Судячи з офіційної інформації обласної міліції, це була кривава розборка кримінальних угруповань на грунті перерозподілу впливу у сфері незаконного видобутку та реалізації вугілля, яке збирали серед відвалів породи на териконах. Натомість дедалі переконливішою вимальовується версія, що все було зовсім не так; проте керівництво «Павлоградвугілля» «вмиває руки»

За повідомленням єврейської громади, у ніч із 15 на 16 квітня невідомі спалили будиночок над могилою цадика рабина Аарона з Житомира, який був одним з учнів засновника хасидизму — ребе Ісроеля Баал Шем–Това. «Сама могила не пошкоджена — підпалили лише покрівлю будинку», — розповів «УМ» виконуючий обов’язки начальника Центру зв’язків із громадськістю УМВС України у Житомирській області Олександр Талько.