Діаграми Вороного

Діаграми Вороного

Георгій Вороний у науковому світі відомий як вчений виняткових математичних здібностей, який за своє коротке життя встиг започаткувати кілька нових наукових напрямів: аналітичної теорії чисел, алгебраїчної теорії чисел, геометрії чисел. Феноменом є той факт, що побудовані Вороним математичні об’єкти виявилися дуже зручним інструментом для дослідників найрізноманітніших галузей знань. Ось фрагмент із статті 1998 року австрійських учених-математиків Аїчхолзера та Ауренгаммера: «Близько двадцяти років тому діаграми Вороного було введено у теоретичну комп’ютерну науку. З того часу діаграми Вороного стали вживати повсюдно у проектах, пов’язаних із геометричними алгоритмами, так що дехто датує народження обчислювальної геометрії саме з цього моменту. Справді, значний процент статей з обчислювальної геометричної літератури прямо чи опосередковано пов’язаний із діаграмами Вороного та зв’язаними з ними структурами, вони потрібні і в більш практично орієнтованих галузях, таких як комп’ютерна графіка, геометричне моделювання, конструювання роботів, розпізнавання образів та географічні інформаційні системи. Цей перелік можна продовжувати і далі: кристалографія, фізика, астрономія, астрофізика, електроніка, радіаційна фізика, хімія, хімічна інженерія, офтальмологія, мікробіологія, проблеми штучного інтелекту. Інтернетівський сайт «діаграми Вороного» має більш як кількасот веб-сторінок».

На шпиталь вкаже Липа

На шпиталь вкаже Липа

І тривало це літературне свято в «морській перлині» протягом двох днів. До місцевого Південноукраїнського педагогічного університету з’їхалися дослідники з усієї України. Представники Львова, Івано–Франківська, Сум, За­по­ріжжя, Києва, Ялти, Ізмаїла та Ужгорода вкотре наголосили, що велика спадщина сімейства Лип і досі не те що не досліджена, а й не перевидана. Приміром, із запланованого восьмитомника Юрія Липи світ побачив поки ще лише перший.

Перемога, втілена в Євро

Уперше за багато років у парку Ленінського комсомолу на День Перемоги не відбудеться традиційна хода ветеранів до меморіального комплексу «Твоїм визволителям, Донбас». Про це журналістам повідомив міський голова Донецька Олександр Лук’янченко. А причиною, що змусила відмовитися від давньої традиції, стало перетворення цієї території на будівельний майданчик, де триває зведення суперсучасного стадіону «Шахтар» в рамках підготовки до футбольного свята в Україні Євро–2012.

Воскресіння очима дитини

Більше ста великодніх малюнків, з яких 70 — від дітей із краю териконів, подарували місту школярі. Усі роботи об’єднала виставка «Святкуємо Великдень разом», мета якої показати, як юне покоління з різних куточків держави сприймає Пасху, Бога, церкву і християнство в цілому. «Виставка доводить: діти сприймають святий Великдень однаково: як у Донецьку, так і у Львові. Нині я певен: через кілька років ці дітлахи, чиї роботи ми сьогодні бачимо, якщо стануть політиками, вже ніколи не ділитимуть Україну на Схід і Захід», — зазначив у коментарі «УМ» директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський.

Ті, хто народжує галактики

Ідея створити Музей матері народилася із цілком конкретної події. Цієї весни виповнюється 60 років мудрій і самовідданій жінці, матері–виховательці найпершого створеного на Сумщині дитячого будинку сімейного типу Галині Сільванській. І п’ять років, як Галини немає серед нас. Її забрала хвороба, а ще — величезні проблеми, якими нагородила держава тих, кому доручила місію виховання дітей за новою тоді для нас системою.

Утретє без голови

22 квітня на головній площі міста було людно — тут відбувався пікет прихильників проведення виборів міського голови, якого місто не має вже півтора роки. Однак депутати міськради, які цього дня проводили сесію і яких звинувачують у відсутності мера та зриві виборів, до світловодців так і не вийшли.

Нові друзі України

«Група друзів» України в Європейському Союзі поповнилася країнами Вишеградської четвірки (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Чехією). Як повідомляє прес–служба МЗС, учора міністри закордонних справ цих країн, України та Швеції ухвалили спільну заяву щодо перспектив членства нашої держави в Євросоюзі. Відбулося це у Празі за підсумками зустрічі глав МЗС країн Вишеградської четвірки (В–4) у рамках головування Чехії.

«Дежа вю» 1994–го

Зверненням до Організації Об’єднаних Націй Україна прагне «проінформувати світову спільноту про агресивність нашого північного сусіда, яка повторюється з року в рік». Так в інтерв’ю Радіо «Свобода» постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв прокоментував появу заяви нашого Міністерства закордонних справ стосовно «антиукраїнських заяв високопосадовців Російської Федерації щодо суверенітету і територіальної цілісності України».