Учора близько другої години ночі на 562–му кілометрі траси Київ — Харків — Довжанський поблизу Чугуєва водій легкового автомобіля «Рено Кенгу» скерував машину на зустрічну смугу, де вона зіткнулася з «Мерседесом Е–200». Удар був настільки сильним, що водій та пасажирка першої іномарки (хлопцю та дівчині на вигляд лише 20—25 років) загинули на місці, а один iз пасажирів «німця» (1974 року народження) — помер до приїзду «швидкої».

Після закінчення Петербурзької академії мистецтв молодий архітектор Олексій Бекетов отримав 17 запрошень на роботу у столичних та московських установах, проте він обрав Слобожанщину. Причину дивного рішення дипломований зодчий пояснив у своєму щоденнику так: «Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулочки рідного міста, тісні та брудні, забудовані глиняними хатками вулиці. І мене нестримно потягло до Харкова. Захотілося віддати йому всі мої здібності». Чи шкодував архітектор колись про свій вибір, наразі не відомо. Але якби він не повернувся на батьківщину, сучасний Харків та ще з десяток українських міст мали б зовсім інше обличчя.

До кінця весни на всіх станціях Харківського метрополітену з’являться нові табло. За вимогою УЄФА, написи на них будуть виконані українською та англійською мовами — щоб іноземні гості Євро–2012 могли краще орієнтуватися у міській підземці.

Уже в червні пасажири харківської підземки купуватимуть для проїзду не звичні пластмасові жетони, а звичайнісінькі паперові талончики. Власне, зміна якості проїзного квитка, можливо, і не викликала б нарікань у харків’ян, якби не один нюанс: купленим в автоматі «білетиком» можна скористатися лише протягом дня, тому зранку доведеться вистоювати довжелезну чергу знову, не маючи запасу нововведених талонів. Вихід із ситуації пасажирам підказали самі ж керівники метрополітену. Мовляв, переходьте швидше на пластикові проїзні картки — і тоді вам не доведеться шикуватися біля входу.

Перенасиченість міста розважально–торговельними центрами змушує їх власників шукати неймовірні рекламні фішки. Але навіть найбільш креативні з них поступилися розмаху фантазії адміністраторів ТЦ «Шато Ледо», які днями презентували місту справжнісіньку Ейфелеву вежу. І хоча точна копія паризької архітектурної перлини майже у десять разів менша за оригінал, вона вже зараз претендує на статус сучасного символу слобідського мегаполіса.

Об’їхати світ на мотоциклі, обравши для старту весняну і дуже екстремальну в цю пору року Камчатку, — під силу далеко не кожному. Але саме звідси у травні стартує міжнародний проект каналу «Дискавері», центровими фігурами у якому стануть українець Олексій Коровін та хорват Ніко Маркович. Два байкери, що мають репутацію мандрівників–одинаків, цього разу долатимуть непрості маршрути у чималій компанії телевізійників. І оскільки для подорожі були свідомо обрані не найкомфортніші країни та дороги, результатом майбутніх мандрів вочевидь стане гостро­сюжетне пригодницьке кіно про 10–місячну боротьбу двох сміливців із власними слабкостями. Разом вони пройдуть 70 тисяч кілометрів через Азію, Європу та Африку.

Вже з осені харків’яни оперу та оперету слухатимуть в одному приміщенні. А якщо чиновники не збавлять взятий темп «оптимізації» культурних закладів, то під цим же дахом розміститься ще й експозиція Музею приватних колекцій. Втім, можливо, і цей список потенційних «квартирантів» не повний, бо у стінах Національного академічного театру опери та балету батьки міста задумали організувати щось на зразок великого культурного центру. То ж може бути, що трьом в одному доведеться потіснитися ще не раз.

Конкурс на кращу крижану фігуру в Качанівській колонії, де нині перебуває екс–Прем’єр–міністр, проводиться вже кілька років поспіль, однак лише цієї зими він дочекався широкої уваги преси через теперішню популярність виправного закладу. Чи побачила Юлія Тимошенко бодай iз вікна цi скульптури, наразі не відомо, але про той факт, що в «колонії Тимошенко» ліпили казкових героїв, тепер знають усі.

Ціна російського газу змусила харків’ян шукати альтернативні джерела тепла. І хоча запропоновані варіанти обігріву важко назвати ідеальними, замінники блакитного палива поступово завойовують місцевий енергетичний ринок. В області з’явилися проекти видобування сланцевого газу та бурого вугілля, відкриваються нові цехи з виробництва паливних брикетів, збільшуються площі вирощування енергетичної верби. Проаналізувавши результати перших експериментів, фа­хівці зробили такий висновок: життя без газу складне, але в принципі можливе і набагато дешевше, якщо мати на увазі саме теперішні ціни на російське блакитне паливо.

Справжній курйоз стався днями на харківській митниці. Водій фургона доправив в Україну товар, задекларований як «верблюди живі калмицької породи 2011 року, чотири голови». А ось що робити з ними далі — ніхто не знає.