«Ноу–хау української політики», «президентські вибори по–українськи», «абсурд», «клініка» і навіть «параноїдальна шизофренія» — яких тільки визначень не давали нардепи, причому з усіх без винятку фракцій, учорашнім подіям у Верховній Раді. Блокування парламентської президії більшою частиною нібито правлячої нібито коаліції — це й справді картина, гідна пензля Далі. Але «підкилимна» частина українського політикуму настільки багатошарова, що залишає далеко поза конкуренцією навіть фантасмагоричні сюжети великого іспанського художника. І поки творці складних політичних лабіринтів намагаються не заблукати у власноруч заплутаних ходах, із нас уже, здається, сміється увесь світ. Принаймні саме таке враження складалося вчора під час споглядання представників іноземних місій в Україні, які приїхали до парламенту послухати виступ Президента, а натомість побачили трибуну, заблоковану проурядовою фракцією. Хоч як вони намагалися ховати іронічні посмішки за дипломатичними виразами облич, за державу перед ними було прикро.

Вибачень за словесне посягання на територіальну цілісність нашої держави з боку московського голови, очевидно, таки не буде. Більше того, якщо ще напередодні офіційний Київ сподівався, що заяви Юрія Лужкова про спірну приналежність Севастополя Україні носять приватний характер, то вже вчора ці думки розвіялися як дим.

Народний депутат від блоку «НУНС», екс–«губернатор» Луганщини Геннадій Москаль досить оригінально відреагував на ініціативу місцевої організації Партії регіонів встановити в обласному центрі пам’ятний знак «жертвам ОУН–УПА». У листі, адресованому міськраді, перший заступник голови «антикорупційного» комітету Верховної Ради просить «винайти можливість і виділити земельну ділянку в м. Луганськ для закладення пам’ятного каменю, а згодом — для зведення монументу жертвам донських, кубанських і терських козаків, які під час війни з фашистськими загарбниками у 1941—1945 роках добровільно перейшли на бік ворога та допомагали фашистській Німеччині створювати військові формування, що брали участь у боях із Червоною армією, охороняли військовополонених та проявляли до них особливу жорстокість і садизм, грабували і знущалися над мирним населенням України». Москаль просить обласну раду виділити кошти в бюджеті–2009 на спорудження такого монумента.

Для обґрунтування нагальної потреби в альтернативних енергоносіях українські політики й економісти перемололи тисячі тонн словесної руди, проте раціональних зерен добули не більше, ніж золотоносного піску. Вражаючих ідей і спокусливих пропозицій — хоч греблю гати, але в «натурі» справа рухається архімляво. Може, іванофранківцям вдасться здійснити показовий прорив. Вони найближче в державі підійшли до реалізації проекту масштабного використання геотермальних джерел енергії, про невичерпний ресурс якої раніше людство й не здогадувалося.

Роль першопроходця Івано–Франківську випала з легкої руки Інституту проблем надійності газонафтопроводів, розташованого в скромному особняку на тихій вулиці Гнатюка в обласному центрі Прикарпаття. Про значення геотермальної енергії для України в умовах безперервного здорожчання традиційних енергоносіїв розмовляємо з директором інституту Віктором Шевчуком.

«Доки «Під липами» квітнуть дерева, не буде ніякого лиха. Берлін залишиться Берліном», — співалося в одній з найпопулярніших пісень 1920–х років. «Під липами» — так перекладається з німецької назва центральної вулиці Унтер–ден–Лінден, що веде до Бранденбурзьких воріт. Однак, попри оптимістичний настрій пісеньки, Берлін, як відомо, не уник спочатку катастрофи нацизму, а потім катастрофи руйнування і поділу. А дерева на Унтер–ден–Лінден під час війни Гітлер наказав вирубати, щоб розширити проїжджу частину.

Йому — п’ятнадцять, а руки вже загрубіли від важкої роботи. Потрісканими й обвітреними торкається тендітної статуетки. Це — його перша нагорода. Нещодавно Андрійка Костецького з Львівщини назвали «Гордістю країни». Школярик каже, що він не здійснив жодного подвигу. Та вчинок малого хлопчика не під силу й багатьом дорослим. Після смерті батьків на Андрійкові плечі лягла відповідальність за сімох молодших дітей та стареньку бабусю. Найменшому з братиків, для якого старший брат став татом, на той час минув лише рік...

Уночі 12 травня в Дніпровському районі Києва з 1.00 до 4.00 ранку спалахнуло відразу п’ять автівок. На вулиці Запорожця горіли три автомобілі: «Нісан–Тіран» та два «Фольксвагени». Минуло менше, ніж півгодини, як пожежні виїхали гасити ще й «Опель–Омегу». Згодом, десь за годину, спалахнув «Рено–Кенго» на вулиці Курнатовського. Усі осередки займання розсташовувалися зов­сім поруч.

Минулих вихідних у Палермо взяла старт одна з трьох найпрестижніших гонок професіоналів — «Джиро д’Італія». Італійська багатоденка відбувається вже 91–й раз, трохи поступаючись за цим показником славнозвісному «Тур де Франс» (95–й старт у цьому році), але випереджаючи «Вуельту» (63). Упродовж трьох тижнів спортсмени мають подолати близько 3500 км, починаючи з острова Сицилія. Завершаться перегони роздільним, 21–м за ліком, етапом у Мілані в перший день літа. Загалом організатори запланували провести чотири «розділки», причому лише одна з них проходитиме по рівнині, решта ж — у гористій місцевості.

Звістка про робочий візит Віктора Ющенка в Донецьку область у переддень 9 травня та його намір узяти участь в урочистостях вшанування ветеранів війни на Савур–горі (меморіальний комплекс поблизу міста Сніжне. — Авт.) викликала в регіоні певний резонанс. Найдужче обурювалися керівники Компартії, звично видаючи власну позицію за позицію пересічних донеччан. «Людей обурило те, що до нас їде людина, яка наполегливо тягне Україну в НАТО, яка активно проводить націоналістичну політику і пише укази про знищення пострадян­ських пам’ятників», — переконував журналістів перший секретар Донецького обкому КПУ, народний депутат Микола Кравченко.

Честь організації цьогорічного Дня Європи взяли на себе уряд, зокрема МЗС, а також представництво Європейської Комісії й посольства країн–членів ЄС. День Європи– 2008 відбувся не лише в Києві, а й у таких не зовсім проєвропейськи налаштованих містах, як Одеса та Донецьк.