Із десяти попередніх континентальних форумів, коли наша збірна стала виступати окремою командою, без нагород вона поверталася два рази — 1998 року з Санкт–Петербурга й 2002–го — з грецьких Патр. На жаль, нинішня першість, що відбулася наприкінці минулого тижня в мальовничій швейцарській Лозанні, стала продовженням серії безмедальних турнірів.

Останніми роками вітчизняні любителі гри з помаранчевим м’ячем настільки звикли до фінального протистояння між «Києвом» і «Азовмашем», що інший варіант розвитку подій мало хто передбачав. Порушником спокою став «завжди третій» «Хімік». Хоча після важкого торування командою з Південного шляху до півфіналу крізь бастіони миколаївців важко було повірити в сили представника Одеського регіону.

Хоч би яким «сліпим» був жереб, у вирішальному матчі за Кубок України він усе одно звів найбільш непримиренних суперників — «Динамо» й «Шахтар». І, чесно кажучи, навряд чи хтось про це шкодував, адже подарувати таке яскраве видовище, як це регулярно роблять кияни й донеччани, нині на вітчизняній арені ніхто не спроможний.

За рішенням ПФЛ матчі двох останніх турів національної першості відбуваються в один і той самий час. Начебто з тією метою, аби з урахуванням результату якоїсь зустрічі в наступних не було спроб змовитися на чиюсь користь.
У суботу по всій країні офіційно відсвяткували День футболу — різноманітними заходами й турнірами за участю аматорів. А професіонали вийшли на поле наступного дня.

«Турецький султан» — так тепер називають Феліпе Массу. Бразильський гонщик три роки поспіль виграє і кваліфікаційні заїди у «Стамбул–парку», і здобуває Гран–прі Туреччини. Досі лише семиразовий чемпіон світу Міхаель Шумахер відрізнявся подібною стабільністю у безперервному штампуванні перемог на одних і тих самих автодромах (чотириразовий тріумф в Індіанаполісі). У час, коли «Формула–1» не має очевидного лідера, досягнення Масси є по–своєму унікальним.

Якось ми з колегою засперечалися, що саме можна називати спортом. Ігор стверджував, що під цю категорію підпадає все, в чому може бути зафіксований певний результат і виявлений переможець. Я ж не був налаштований погоджуватися з таким твердженням. Того разу колезі кортіло написати на спортивну шпальту статтю про змагання з комп’ютерних ігор, і він пробивав їй місце в газеті. Так чи інакше, матеріал в «УМ» таки з’явився, хоча кожен залишився при своїй думці стосовно відношення комп’ютерних забавок до поняття «спорт».

За даними Міністерства праці та соціальної політики України, від трьох до чотирьох мільйонів українських громадян перебувають нині на заробітках за кордоном. Але, оскільки більшість цих людей працює нелегально, реальних цифр не знає ніхто. Проте Всесвітній банк робив торік інше припущення: до 8 мільйонів громадян.
Проблема заробітчанства в багатьох країнах світу. В Колумбії та Марокко, в Молдові та Україні цілі родини вчаться, будуються, лікуються коштом гастарбайтерів, які працюють переважно без віз та офіційних контрактів у заможніших країнах світу. Наражаючись на постійні небезпеки та загрозу депортації, заробітчани фактично заміняють собою соціальні служби та освітні державні програми. За даними Міжнародної організації з міграції, українські заробітчани за минулий рік переказали з–за кордону 27 мільярдів євро.