22 травня — день перепоховання Тараса Шевченка — в Україні особливо став відзначатися з 1961 року, тобто від 100ліття події. Вже в незалежній Україні почали говорити про очищення Шевченка від пропагандистського сміття. Після того як «закотилось України сонце» (цитата з народної пісні), його образ почали використовувати всі ті, кому він був і не близький, але потрібний. Цю ж тактику перейняли й адаптували для своїх потреб більшовики.

Ще не встигли вщухнути пристрасті довкола результатів голосування в телевізійному проекті «Великі українці» та їх вірогідних фальсифікацій на користь Ярослава Мудрого, як українська історія стала об’єктом політичних маніпуляцій у сусідній Росії. Тут 8 травня в ефірі телеканалу «Россія» стартував проект–аналог українських «Великих...» — «Ім’я Росії». І що цікаво, без жодного повідомлення про оригінальний ліцензований проект BBC.

Сьогоднішній день у Верховній Раді має всі шанси стати бурхливим. Окрім розгляду питання про керівництво Фонду держмайна, парламентарії обіцяють нарешті заповнити порожнечу в президії, посадивши обабіч Голови ВР двох «помічників». Щоправда, обрати першого та «звичайного» заступників для Арсенія Яценюка парламент збирається ще з минулого року, але віз і нині там. Бо обидві вакансії нардепи нібито прагнуть заповнити одночасно.

Нинішній рік в Україні багатий на соціальні нововведення, інфляційні розчарування і реформаторські плани. Пенсіонерам обіцяють перераховані пенсії, сільським лікарям і вчителям — грошову допомогу, а пільговикам — збережені привілеї. Українців запевняють, що приборкають інфляцію і збільшать соціальні стандарти. І до всіх цих болючих «гаманцевих» проблем безпосередню причетність має Мінпраці України. Про те, як коаліційний уряд БЮТ і «НУНС» збирається полегшити життя українцям і зробити їх більш заможними, «УМ» розповів перший заступник міністра праці та соціальної політики, 37–річний «нашоукраїнець» Павло Розенко.

Допрем’єрний показ фільму «Ілюзія страху» відбувся у вівторок у кінопалаці «Україна». Головних героїв проекту, зважаючи на популярність автора трилеру, було майже непомітно. Режисер Олександр Кирієнко стояв осторонь від політичної тусовки і дивився, як вітають із творчим успіхом віце–прем’єра. Актори теж залишилися за лаштунками. Через те в усій красі на кінопоказі явили себе шановному товариству Юлія Тимошенко, її дочка Женя, зять Шон Карр та депутати від БЮТ. Вихід картини в прокат очікується аж на жовтень. А допрем’єрний показ призначили перед виборами мера Києва. Хоча пізнувато вже. Лишилися лічені години.

Є романи, які не піддаються екранізації. У такому випадку книга залишається текстом, який у всіх на вустах, а фільм стає всього лиш рефлексією часу. Із психологічним трилером віце–прем’єра Олександра Турчинова все навпаки. «Ілюзія страху» «ковтається» за короткий вечір, а на ранок її зміст забувається. Та не може слово канути в лету, коли це слово належить амбітному чоловікові, людині влади. Щоб виправити ситуацію і зробити зі своєї книги шедевр, вирішено зняти дорогий фільм, з найкращими акторами, найкращим оператором і непоганим режисером, який вже має досвід роботи з політиками.

Таку вказівку прийнято на сесії за підсумками обговорення звіту про виконання комплексної програми розвитку освіти міста на 2006—2010 роки. Аналогічне обмеження стосується українських груп у дитсадках. Підставою для рішення сесія назвала «задоволення потреби населення Донецька в отриманні освіти рідною мовою». «За» проголосували 55 із 58 присутніх.

Через місяць Польща виступить на саміті ЄС у Брюсселі зі своєю найбільшою за весь час членства в Союзі ініціативою. Ініціатива «Східне партнерство» передбачає вищий рівень співпраці ЄС зі східними сусідами: Україною, Молдовою, Азербайджаном, Вірменією, Грузією і, умовно, доки перебуває при владі режим Лукашенка, — з Білоруссю.

Почувши, куди збирається кореспондент «УМ», мої співрозмовники з райцентру Рожнятів — одного з найстаріших міст Бойківщини, спершу захоплено підбадьорювали: «Там чудова природа і дуже добрі люди», а потім невпевнено додавали: «Але ж як ви туди потрапите — п’ять кілометрів розбитої дороги хіба що всюдиходом чи фірою можна подолати».

Як з’ясувалося згодом, рожнятівці нічого не перебільшили. Хоча саме завдяки бездоріжжю, яке хуторяни сприймають як щось невід’ємне від свого буття, збереглася патріархальна привабливість Ловаг (назва нібито походить від ловця, що колись оселився тут у лісових нетрях). Невеличке поселення з двома десятками розлогих обійсть та півсотнею мешканців — таки схоже на земний райський куточок. Окрім мальовничих ландшафтів і виняткової доброзичливості ловагівчан, про що я вже знав заздалегідь, здивував якийсь особливий аромат тутешнього повітря. «Воно в нас таке, — підтвердив при зустрічі 80–річний Іван Вацко, автор листа до редакції, — що коли цвіте ялиця, то й ми, хуторяни, не можемо його сі налигати (напитися — Авт.)».

У рік проведення Олімпійських ігор кожні змагання високого рангу розглядаються під особливим прицілом. Нинішній турнір на призи братів Кличків у Києві не лише не став винятком, а навіть здивував представницьким складом учасників. До України прибули 150 боксерів із 20 країн світу, причому близько 120 з них через три місяці захищатимуть кольори своїх збірних на Іграх у Пекіні. За це київський турнір навіть охрестили «малою Олімпіадою».

Про те, яким повинен бути гральний бізнес в Україні, дискусія точиться вже не перший рік. Незважаючи на те, що проти такої ініціативи висловлюються й фахівці, причетні до ігрового бізнесу, і незалежні експерти, які радять Верховній Раді відхилити відповідні законопроекти, деякі політики не полишають ідею винести гральні заклади у спеціальні зони. Ось і тепер, під час виборчої кампанії у столиці, ледве не кожен кандидат на міського голову вніс до переліку своїх передвиборчих обіцянок гасла на кшталт «Очищу Київ від ігрових автоматів», «Винесу ігрові заклади за межі міста» тощо. Однак, як свідчить світовий досвід, такий крок не тільки не розв’язує проблему, а навпаки, сприяє переходу грального бізнесу в «тінь». А отже, виведенню з–під будь–якого контролю держави.