Змагання катаклізмів

Змагання катаклізмів

На світ накинулися страшні сили природи. Наймасштабніша — тропічний шторм «Альма» та урагани в Латинській Америці. Швидкість ураганного вітру в Нікарагуа сягала 100 км на годину. Вчора із тих районів країни, які потрапили під удар стихії, було евакуйовано кількадесят тисяч людей. До повеней, спричинених штормом і зливами, готується і столиця — Маніла. Із районів, розташованих поблизу озера Холотлан, влада Нікарагуа готується евакуювати 10 тисяч мешканців, звітує агенція «Рейтер». Сьогодні тропічний шторм переміститься у сусідні Гватемалу та Мексику.

Архіви, написані кров’ю

29 травня російськомовні сайти України зарясніли месиджами про те, що ФСБ Росії розсекретила документи НКВС про діяльність українських націоналістів і про їхні відносини з фашистами. Справді, того дня на сайті Міністерства закордонних справ РФ у рубриці «Архівна служба» з’явився текст «Діяльність ОУН–УПА». Він, як пояснювалося, «підготовлений на базі нових розсекречених документів Центрального архіву ФСБ Росії».

Кафе у радіоактивному вертольоті

Злочинна «бригада чорнобильців», викрита днями співробітниками Служби безпеки, діяла з розмахом. Як повідомили «УМ» у прес–центрі СБУ, спритники вивозили із зони відчуження Чорнобильської АЕС ледь не все, що можна продати: радіоактивно забруднений металобрухт, автомобільні запчастини, деревину. Не гребували й браконьєрським промислом — спійману в чорнобильських водоймах рибку продавали на київських та житомирських ринках пересічним громадянам.

Ті, хто після одинадцяти

Ті, хто після одинадцяти

Педагоги жартують: свято останнього дзвоника — це та рідкісна мить, коли всі до одного одинадцятикласники з’являються у школі. Випуск­ники ж цього дня по–дитячому розчулені та по–дорослому серйозні: вони покидають рідні класи. Більшість столичних шкіл учора попрощалися з одинадцятикласниками. «Ой, у нас так було гарно! Школярі вальс танцювали...» — і собі має святковий настрій уже давно не випускник, однак надійний охоронець Київської СШ №104 Подільського району. Як виявилося, цей освітній заклад має міцні традиції — урочиста передача прапора на святі останнього дзвоника.

Палиці від «Арки»

Головною ареною суперечки громадських організацій та місцевих мешканців стало колись улюблене дитяче містечко на житловому масиві Сонячний. З роками його, щоправда, занедбали. Проте сама територія має неабияку цінність — вартість ділянки сягає 3 мільйонів доларів.

Любов без салютів

Ця дата традиційним маяком звістує про себе на початку літа: День захисту дітей. Принагідна низка святкових заходів фонтанує розмаїттям тем. Чиновники й ентузіасти з громадських організацій наввипередки намагаються підкреслити увагу до прав дитини. Доброчинні акції, дитячі мюзикли, відкриття таборів для малюків, фестивалі для обдарованих дітей, різнокольорові кульки, цукерки, призи...

Горіти, а не диміти!

Горіти, а не диміти!

Учора в Києві відомі обличчя: Григорій Чапкіс, Остап Ступка, Ольга Сумська, Маша Єфросиніна, Яна Клочкова — агітували співвітчизників кинути палити. Антитютюнові активісти підписали і оприлюднили «Маніфест українців проти куріння». «Ми, небайдужі громадяни України, виступаємо із закликом до української громади та влади України розпочати чесну та системну боротьбу проти куріння», — йдеться у маніфесті, який зачитав відомий актор Остап Ступка.

«Сказав би я тобі, так піч у хаті»

«Сказав би я тобі, так піч у хаті»

Цей музей, на перший погляд, схожий на подібні. Імітація давньої хати з розмальованою піччю; інструменти для роботи; старе збіжжя... Втім наважуся заявити, що музей цей — народних ремесел та побуту Слобожанщини — особливий. Бо він належить дитячій школі мистецтв. А вона шістнадцятий рік діє при загальноосвітній Косівщинській школі. Косівщина ніби поруч із Сумами, а все ж — село. Чи багато шкіл мистецтв при сільських школах ви знаєте?
Утім вирізняє музей не лише це. Його експонати мовчазні й для когось видадуться нецікавими, поки в музеї не з’являється дух. Не подумайте: нічого містичного! Просто організатор і керівник музею Олександр Кисельов справді оживляє всі ці речі, викликаючи давнину і щось первісне — у кожному з відвідувачів. Бо ж розповідає нам про нас і наші давні звичаї, які він вивчає, і вважає це реально важливим. Чому, справді, ми зустрічаємо гостей хлібом–сіллю? Чому дощику треба було «варити борщику»? Чому може не скластися життя у купленій хаті?