Що не кажіть, а у львівського стадіону «Україна» таки є щось особливе. П’ять матчів провела тут наша збірна й здобула п’ять перемог. Причому двічі бажаний результат українці виривали на останніх секундах. Можливо, головна арена галицької столиці стане для «синьо–жовтих» чимось на зразок хорватського «Максимира», на якому наші суперники по відбірковій групі не програли жодної офіційної зустрічі. Думається, навряд чи хтось відмовився б, аби у Львові наші футболісти отримували додатковий заряд упевненості у власних силах.

Тепер у Петрилові мало що нагадує про грізну стихію, перед якою село капітулювало півтора місяця тому. Принаймні зовні. Хіба що — подекуди голі городи з почорнілими стеблами кукурудзиння та ще вологі мітки на стінах будинків, що в деяких місцях сягають підвіконня. Слава Богу, й перша декада вересня видалася погожою. Небесна канцелярія, ніби виправдовуючись за свій катастрофічний липневий вчинок, залагоджує провину безмежжям сонячного тепла, аби до холодів просохли оселі та господарські будівлі.
З душами петрилівців дещо складніше. У них, як неодноразово доводилося чути під час спілкування з селянами, ще не розвіялася пригніченість. Жвавенька 70–річна Катерина Домин, котру ми зустріли на малолюдній центральній вулиці Петрилова, зізналася, що перестала навіть писати вірші, бо «ще не позбулася страху від повені». Бабця живе на хуторі Забичів, який тоді весь плавав у мутній воді. «Звечора в п’ятницю, — каже, — не взяла в хату драбину зі стодоли. Добре, що не розгубилася, коли вночі треба було лізти на стріху: поставила стіл, на стіл — тумбочку, на тумбочку — баняк. Так і видряпалася. У суботу ввечері мене забрала «амфібія». Деякі сусіди цілий день на деревах сиділи».

Ілюстративний ряд книжки Оксани Косміної «Традиційне вбрання українців» (К., 2008) — це вбрання з державних музеїв України і кількох приватних колекцій. Скажімо, Олени Скрипки, яка на обкладинці красується в подільському головному уборі, що його реконструював працівник Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» Юрій Мельничук. У книжці представлені Лісостеп України і Південь. На карті позначені історико–етнографічні регіони, одяг з яких описано у виданні: Волинь, Галичина, Опілля, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Таврія, Буджак, Одещина, Приазов’я та Крим.

Тридцять восьма «Моло­дість» фестивалитиме в Києві з 18 по 26 жовтня. І хоча форум кінодебютів є однією з найпомітніших подій культурно–мистецького життя столиці, місто до цього проекту долучається дуже і дуже скромно. Бюджет цьогорічної «Молодості» — близько мільйона доларів, здогадайтесь, скільки коштів на фестиваль переказало місто? Думаю, правильної відповіді не буде. Оскільки від Києва «Молодість» отримала аж ... 90 тисяч гривень. Таку суму для потреб фестивалю, який працює на імідж столиці, мабуть, міг би направити якийсь райцентр, але аж ніяк не мегаполіс із його величезним бюджетом. Але, на щастя, на сам фестиваль скромність Головного управління культури не вплине, «Молодість» уже майже укомплектувала і конкурсну, і позаконкурсну програми.

День народження театру — справа делікатна. Оскільки метрики в таких випадках не видають, театри, як правило, не переймаються надмірною педантичністю і свої круглі дати святкують цілий рік. Так і масштабніше, і зручніше, а то думай–гадай, коли починати відлік історії — з дня першої прем’єри, з репетиції цієї прем’єри чи з дня підписання відповідного наказу. Театр драми і комедії має гарний привід посвяткувати з математичною точністю, адже саме 7 вересня 1978 року відбувся перший збір трупи. І, залишивши урочистості на потім — зрештою, попереду ще цілий сезон, — пригадати все найцікавіше, що було в житті за ці тридцять років.

12 вересня у Харкові, на площі Свободи, відбудеться безпрецедентна подія — грандіозне шоу гурту Queen, яким легендарний гурт розпочинає свій європейський тур. Як наголошують організатори проекту, фонд Олени Франчук «Анти–СНІД» і самі музиканти, благодійний виступ буде присвячено боротьбі зі СНІДом. Від цієї хвороби, яка прогресує надшвидкими темпами, в Україні щодня помирає семеро людей, у 1991 році через неї загинув лідер Queen Фредді Меркюрі. «Згідно з прогнозами експертів, через шість років щодня СНІД забиратиме життя 140 українців, — каже голова Фонду «Анти–СНІД» Олена Франчук. — Учасникам гурту Queen є що сказати про небезпеку СНІДу. Вони говоритимуть щиро, і ми віримо, що їх почують».

У засновників сумнозвісної «Еліта–Центр», які три роки «кинули» кілька тисяч киян, котрі проінвестували будівництво багатоповерхівок із омріяними квартирами, але на власне житло сподіваються і досі, з’являються послідовники. Уважно вдивіться у фото цієї жіночки — її розшукує міліція. Якщо вам відомо місцезнаходження 69–річної Юлії Пономарьової, правоохоронці просять повідомити за номерами: 521–66–45, 521–66–71, 521–66–82 або 02.

Сталося це біля міського стадіону в райцентрі Христинівка Черкаської області. Тамтешні правоохоронці кажуть, що, швидше за все, людину спалили живцем. Вбивцями виявилося троє 20–річних місцевих молодиків. Близько опівночі хлопці брели містечком і побачили припарковані «Жигулі». На задньому сидінні машини спав власник автомобіля — 60–річний пенсіонер. Як повідомила «УМ» співробітник обласної міліції Олександра Сич, молодики спочатку відштовхали автомобіль вбік і спробували зняти з нього запасні частини. Але власник авто в ту мить прокинувся і спробував чинити опір.

Удосвіта в Черкасах по вулиці Руставі 13 у тютюновому кіоску перехожі знайшли мертву дівчину. У її серці було тринадцять (!) ножових поранень. Оперативники Соснівського райвідділу міліції встановили, що загибла торгувала в цьому ж кіоску. Але що з нею трапилося? Чому 27–річна дівчина відкрила двері кіоска попри заборону роботодавця? На ці запитання правоохоронці знайшли відповідь «по гарячих слідах».

Із такою ініціативою позавчора під час восьмої Європейської міністерської конференції Ради Європи з питань міграції, що проходила в Києві, виступив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Керманич МВС переконаний, що Україна обов’язково має ввести амністію для незаконних мігрантів, які перебувають на території України, шляхом їхньої добровільної реєстрації. За його словами, такий крок він обговорював зі своїми французькими колегами, однак вони не рекомендують проводити таку акцію масово, а підходити до кожного нелегала індивідуально. Водночас, як з’ясувалося, представники інших країн, зокрема Португалії, стверджують, що в них така кампанія пройшла досить вдало.