Андрій Шевченко знову вийшов у стартовому складі «Мілана» й знову не забив. У першому основному колі Кубка УЄФА його «Мілан» без проблем переміг швейцарський «Цюрих», а форвард збірної України взяв участь в організації двох голів. Зокрема, на 45–й хвилині Шева вирвався віч–на–віч із воротарем гостей Леоні, влучив у нього, а першим на добиванні був чех Марек Янкуловськи. Андрієві й надалі не щастило на вістрі атаки, до того ж він рідко знаходив порозуміння з іншим форвардом – бразильцем Пато. Нашого співвітчизника замінили на 75–й хвилині на Роналдіньйо, а після матчу визнали найкращим гравцем.

Кафедра історії України Одеського національного університету імені Мечникова вирізняється не тільки своєю активною позицією, а й молодими й перспективними іменами. Саме їм доведеться творити сучасну і минулу панорами «перлини біля моря». Колектив кафедри на чолі з Вадимом Хмарським ставить перед собою амбітні завдання. Ми ж говорили з професором та доктором історичних наук про місце Одеси в українській історичній науці.

Нещодавно одна із соціологічних служб провела опитування серед гірників Донбасу, яким пропонували назвати головні причини великої кількості аварій на вітчизняних шахтах. Так от — майже 80 відсотків опитаних найпершою причиною аварійності назвали застаріле та зношене обладнання. І мають рацію, бо нинішньому поколінню гірників доводиться обслуговувати механізми та техніку, на яких працювали ще їхні батьки та діди. На заміну підземних «раритетів» бодай на сучасне обладнання вітчизняного виробництва, як правило, немає коштів. А про суперсучасну техніку закордонних фірм залишається поки що тільки мріяти.

Уперше в історії міста та області на урочисте зібрання приїхало відразу так багато синів та доньок Чернігово–Сіверської землі, які з гордістю говорять що вони чернігівці. Герої України та Радянського Союзу, народні артисти та художники, лауреати державних премій, льотчики–космонавти, чемпіони світу та призери Олімпійських ігор, люди — чиї талант, майстерність, досвід та знання відомі всьому світу, взяли участь у форумі чернігівців, який був приурочений до 1100–річниці літописної згадки про місто. Серед знаменитих гостей — класик української літератури Юрій Мушкетик, Герой України, народний депутат багатьох скликань, один із лідерів національно–визвольного руху Левко Лук’яненко, льотчик–космонавт, Герой Радянського Союзу Володимир Титов, народний художник України, автор української гривні Василь Лопата, срібна призерка Олімпійських ігор у Пекіні важкоатлетка Ольга Коробка, популярний артист естради Володимир Данилець.

Сезон передплати на наступний рік, який зазвичай стартує 10 вересня, досі не розпочався, він взагалі під загрозою зриву. Коли почнеться передплата — невідомо, зате відомо що газети й журнали точно подорожчають, питання лише наскільки. Укрпошта, яка займається доставкою друкованих видань до передплатників, вимагає 44% підвищення цін на свої послуги, натомість Національна спілка журналістів України (НСЖУ), яка представляє інтереси видань, стверджує, що це фінансово вдарить по останніх і погоджується на підвищення лише на 15%. Переговори між Укрпоштою та НСЖУ тривають майже від початку року, минулої середи відбулася ще одна нарада за участі голови НСЖУ Ігоря Лубченка, заступника керівника Мінтрансзв’язку Катерини Фоменко та гендиректора Укрпошти Таїсії Замкової. До спільного знаменника подорожчання поки не дійшли.

Аварія водогону сталася 18 вересня о 22.40 біля міста Олександрія, фахівці пов’язують НП із зсувами ґрунту, які сталися внаслідок чотириденного безперервного дощу. Те, що чергова аварія на найдовшому в Європі водогоні «Дніпро–Кіровоград» припала на сезон дощів, трохи полегшує долю кіровоградців. Баняки й відра підставляти під зливу почали вже зранку 19 вересня. Цього разу це не було відключенням за несплату, яке частенько практикується в місті, а прорив водогону «Дніпр—Кіровоград», чим теж кіровоградців не здивуєш.

Українці, які не поспішали влітку продавати чесно зароблені долари за грабіжницьким курсом 4,60, а вичікували кращих часів, виграли. До того ж «зелені листівки з портретом Джорджа Вашингтона» нині дорожчають значно швидше, ніж це прогнозували експерти. Причина та ж сама: заокеанська фінансова криза. Діловий світ Штатів спантеличений обсягом злиття і поглинань потужних фінансових установ, серед яких навіть фігурувало ім’я «Морган Стенлі», відповідно до правил ведення бізнесу, почав виводити капітал із ринків «третіх країн». Ми та росіяни, що через більші обсяги ринку постраждали значно сильніше, як відомо, також належимо до числа третіх. Як наслідок, доларів в економіці стало менше, а попит на них навіть зріс — виник дефіцит американської валюти, яка одразу ж стала дорожчою.

Розпочався він 16 вересня з гетьманської столиці — Батурина, а завершиться цими вихідними в Полтаві. Шлях учасників акції проліг також через райцентри Конотоп, Ромни, Гадяч, Зіньків, Диканьку та ще десятки сіл і селищ сусідніх областей. Ініціювали і організували рейд четверо небайдужих полтавців — голова обласної організації Товариства політв’язнів і репресованих Володимир Гнітько, керівник асоціації «Громадянське суспільство» Володимир Степанюк, очільниця відділення міжнародної організації «Жіноча громада» Валентина Шемчук та правозахисник Анатолій Банний. До них приєдналися представники Чутівського кінного заводу «Тракен», який очолює Олександр Алексєєв. А головними меценатами акції стали відомі на Полтавщині підприємці — Валерій Капленко, Віктор Семенов та Андрій Карандін.

У понеділок, 22 вересня, українська столиця вперше приєднається до всесвітнього «Дня без авто», який не перший рік відзначають у сотнях міст по всій планеті. Організатори акції запевняють — люди навіть не помічають тієї залежності, яка в них виробилася від автомобіля, не кажучи вже про забруднення навколишнього середовища. В Україні «День без авто» організовують Мистецька агенція «АртПоле», Асоціація велосипедистів Києва та велоклуб КПІ «Велокс». «Ми хочемо привернути увагу до проблеми переповнення Києва та інших міст України машинами. Хочемо показати, як із цим борються в світі, які умови створюються для популяризації користування громадським і альтернативним транспортом», — розповів «УМ» один із організаторів акції Віктор Загреба.