Ще донедавна було так: Україна купує в сусідів нафту й газ — своїх запасів мало, а нових поки що не розвідали. Але сумну картину залежності від стратегічного імпорту трохи «скрашував» той факт, що був у нас один енергоресурс, якого ми мали більше ніж удосталь. Ідеться про електроенергію. Незважаючи на невизначеність з атомними станціями, в країні існує мережа ТЕЦів, які споживають переважно вітчизняне вугілля. Свою електроенергію ми навіть експортували до сусідніх держав — Росії, Молдови, Польщі, Угорщини. Щоправда, виглядав той експорт трохи дивно — ми продавали друзям енергію дешевше, ніж вона коштувала на внутрішньому ринку.
З настанням осені ситуація змінилася. Спочатку на чверть скоротився експорт, а днями, як виявилося, ми почали купувати за кордоном свої кіловати. Експерти прогнозують, що ситуація й надалі розвиватиметься в цьому напрямі. Таким чином ми збільшили власну залежність від енергоресурсів, що на тлі постійного подорожчання та невизначеності з газом може мати доволі неприємні наслідки.

Дрю Беррімор — із тих жінок, які не можуть довго бути без пари. Ще недавно актриса важко переживала розрив із Джастіном Лонгом (хоча тоді, коли почала з ним зустрічатися, ще гірко зітхала за своїм попереднім бойфрендом, ударником групи The Strokes Фабриціо Моретті). Закохані розійшлися у липні. А коли кілька тижнів тому Беррімор дізналася, що Лонг уже зустрічається з їхньою колегою по Голлівуду Кірстен Данст, то дуже засмутилася. І тиждень тому, випадково перетнувшись із Кірстен на телешоу «Суботня ніч», ледве не накинулася на неї з кулаками. Принаймні, як ствер­джують очевидці, посварилися актриси не на жарт.

Сюжети фантастичних романів, у яких люди літають по місту, використовуючи реактивну тягу невеликих заплічників, от–от стануть реальністю. Принаймні до такого висновку підштовхують акції швейцарця Іва Россі, колишнього військового льотчика, який нині працює пілотом у приватній авіакомпанії. Але для польотів Россі використовує зовсім не літак, а невеликі саморобні крила з реактивними двигунами.

Китайські космонавти повернулися на Землю. У Зоряному містечку вони здали виторг від реалізованого на орбіті китайського ширвжитку.

29—30 вересня 1941 року в Бабиному Яру нацисти знищили понад 30 тисяч євреїв з Києва і околиць. У кожному місті й містечку України був свій «Бабин Яр». Загиблі були чиїмись сусідами, однокласниками, вчителями й учнями. Залишилася від них лише пам’ять. Її донесли до наших днів очевидці трагедії і ті, хто під страхом розстрілу рятували їх від смерті. Ця пам’ять, зафіксована у відеозаписах, нині є не лише історичним джерелом, а й матеріалом для навчання й виховання. Про це — наша розмова з координатором в Україні Інституту візуальної історії та освіти Університету Південної Каліфорнії психологом Анною Ленчовською.

Як і очікувалося, черговий тур приніс зміну лідера. Донецький «Металург», який до вихідних посідав першу сходинку, у донецькому дер­бі зустрічався із земляками з «Шахтаря». «Гірники» просто катастрофічно проводять початок чемпіонату, і задля реабілітації в очах уболівальників їм конче потрібна була перемога. Як необхідна вона і для наставника «помаранчево–чорних» Мірчі Луческу, котрий зараз висить на волосині од відставки. Дербі вийшло по–справжньому бойовим: уже минули часи, коли «метадони» справно постачали очки для земляків.

Уболівальникам київського «Соко­ла» цієї осені можна позаздрити: новий сезон у російській вищій лізі українці розпочали настільки потужно, що здобули перемоги у всіх стартових восьми іграх. У черговому спареному турі «соколи» приймали в Броварах середнячків із «Липецька». Утім, узяти в нього шість очок виявилося не легко. Стартовий період суботньої гри взагалі обійшовся без закинутих шайб. Кияни повели в рахунку на початку другої 20–хвилинки — відзначився один із кращих бомбардирів «Сокола», російський форвард Вадим Аверкін. Гості з південного заходу Росії доволі швидко відігралися, але шайба Дмитра Толкунова, закинута в більшості, а потім результативні дії Романа Сальникова принесли нашій команді перемогу.

Минулої п’ятниці відбулися перші теледебати між кандидатами в президенти США від двох провідних партій: Демократичної — Бараком Обамою та Республіканської — Джоном Маккейном. «Дуелянти» впродовж 98 хвилин сперечалися щодо фінансової кризи та міжнародної ситуації у приміщенні університету в місті Оксфорд, штат Міссісіпі. Єдине, в чому зійшлися претенденти на крісло в Білому домі, — це в засудженні агресивної політики Росії. Обама при цьому пообіцяв надавати більшу підтримку новим членам НАТО, передусім Польщі та країнам Прибалтики. Погляди обох кандидатів сходилися в оцінці подій у Грузії та констатації, що Росія проводить агресивну імперіалістичну політику. Обама вважає, що США повинні чітко і зрозуміло сказати Росії, що вона не може вважати супердержавою ХХІ століття і діяти при цьому як диктатура ХХ століття. Він додав, що НАТО повинен негайно прийняти План членства для Грузії та України.