Усю осінь 1991 року «УМ» стимулювала потенційних передплатників: долучайтеся до передплати нової цікавої газети на наступний рік — і вигравайте автомобіль «Таврія». Це зараз про простенький витвір Запорізького автозаводу складають анекдоти. А тоді, в останній рік СРСР, іномарки на вулицях були ще рідкісним явищем, усе більше ВАЗи й «Москвичі», ЗАЗи й ЛуАЗи, УАЗи, ну ще «Волги»...
Минулої неділі в селі Самгородок Смілянського району Черкащини гуляли смарагдове весілля: 55 років прожили у шлюбі Ольга Йосипівна та Микола Андронович Дирди. Святкували весілля у родинному колі: подружжя виростило трьох доньок, має трьох зятів, дев’ятьох онуків, діждалися аж 22 правнуків. Щасливо склалася доля цих двох людей. Хоча ще в 1954 році майбутньому главі великої родини лікарі пророкували всього десять років життя.
Барельєф Михайлу Сироті урочисто відкрили в Черкаському державному технологічному університеті, де свого часу кандидат технічних наук, доцент, народний депутат трьох скликань, котрий став одним із авторів Конституції України 1996 року, працював тут проректором iз навчальної роботи.
У черкаському мікрорайоні Митниця з’явилися два тренажерні «зали» просто неба. Як повідомили «УМ» у прес–службі черкаського міського голови, перший із них розмістили у сквері «Казка», а другий — на території скверу «Зірочка». Обладнання для обох спортивних майданчиків подарував місту черкаський завод «Темп».
У селі Адамівка Чигиринського району запрацював порт, який не функціонував останні 15 років. Ранiше порт «Адамівка» був одним із пунктів, який зв’язував батьківщину гетьмана Богдана Хмельницького з такими містами, як Черкаси, Канів, Київ, Світловодськ, Кременчук, Донецьк.
У Черкасах о 22–й годині невідомий чоловік напав на жінку. Остання виявилася не з боязких і вчинила тому відчутний опір. Жінка з усіх сил подряпала йому пику та добряче вкусила за руку. Від такої несподіванки нападник дав дьору. Але, як з’ясувалося, жертвою нападу і не з таким щасливим закінченням стала не лише та смілива жінка, котра, рятуючись, подряпала та покусала нападника.
Лідерові черкаської об’єднаної опозиції Леоніду Даценку не став у нагоді «тривожний чемоданчик», із яким він у вівторок прийшов на засідання Соснівського райсуду Черкас. Суддя Петро Грабовий не запроторив політика за ґрати, визнавши, що правопорушення в діях Даценка під час нашумілої акції 24 травня не було.
У селі Тіньки Чигиринського району ціла родина з п’яти осіб гуртом потрапила у зведення ДАІ. Спочатку на жезл автоінспектора попався батько сімейства. Коли його зупинили, то виявилося, що чоловік «у стані алкогольного сп’яніння». Тож на п’яненького шофера працівники ДАІ Чигиринського району склали адміністративний матеріал. Після цього районний суд позбавив його прав управляти рідними «Жигулями».
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка. Це я, дід Панас...» — так зазвичай починав свою вечірню казку знаменитий ведучий програми «На добраніч, діти». З розкішними козацькими вусами, у незмінній вишиванці він звертався до української малечі з інтер’єру простої сільської хати, прикрашеної вишитими рушниками. І розповідав неодмінно українські казки. Через це Діда Панаса свого часу навіть звинувачували в націоналізмі. Зате малеча його дуже любила, вважаючи дідуся з телевізора своїм, рідним. А от про життя цієї непересічної людини ми знаємо зовсім мало. Навіть справжнє ім’я та прізвище Діда Панаса мало кому відоме. З нагоди 100–річчя телеведучого ми й вирішили зазирнути в його життя поза екраном. Отже, як полюбляв говорити Дід Панас, «вмощуйтеся зручненько та слухайте уважненько»...
Сталося це в Першотравневому парку, котрий у Черкасах розташований практично в центрі міста. Проїжджаючи нічними вулицями, міліціонери патрульно–постової служби почули з парку жіночий крик про допомогу. «Коли правоохоронці прибігли туди, то в темряві помітили трьох осіб — дівчину, яка лежала долі, та двох чоловіків, котрі почали тікати. Залишивши одного співробітника надавати потерпілій допомогу, інші кинулися наздоганяти втікачів», — розповіли «УМ» у прес–службі обласної міліції.
