На Черкащині епідемії грипу поки немає. За словами головного терапевта області Володимира Казмірука, нині реєструються тільки поодинокі випадки гострих респіраторних захворювань. Але профілактика захворювання саме на часі. «Люди, які працюють в організованих колективах, можуть попередити захворювання щепленням проти грипу. Таке щеплення варто зробити і тим, у кого є проблеми із серцем, особливо серцева недостатність. Бо під час грипу стан людини погіршується», — наголошує Володимир Іванович.

Спочатку це мало не потягнуло на сенсацію: депутати Київради не давали згоди на підвищення транспортних тарифів. Про це заявив лідер фракції БЮТ у Київраді Олександр Зінченко. Він підкреслив, що мерія навпаки зобов’язала чиновників Черновецького подбати про тих пасажирів, які «постійно користуються громадським транспортом». Їм мали гарантувати проїзд по 50 копійок до кінця 2009 року. Та як казав Шельменкоденщик, «все це так, тільки трішечки не так». Замислимось над тим, що означає фраза про громадян, які «постійно користуються транспортом»? Ті, котрі щодня колесять на роботу і з роботи, мусять купувати так звані «довгі» проїзні за 799 гривень. Це — річні абонементи на всі чотири види транспорту, включаючи метро. Якщо, мовляв, придбати їх, одна разова поїздка не перевищуватиме 50 копійок. Але це хибна арифметика, бо за старими цінами річний проїзний мав би коштувати 684 гривні, тобто на 115 гривень менше. До того ж, чи легко вам зараз вийняти з місячного сімейного бюджету майже вісім сотень та купити проїзний, за яким, до речі, ще треба добряче побігати?! А якщо на родину потрібні два чи навіть три такі документи? Пораховано, що тепер середньостатистична київська сім’я витрачатиме тільки на проїзд не менше тисячі гривень на місяць. Додайте до цього здорожчання комунальних послуг, продуктів тощо і вирішіть таку задачку з арифметики: коли почнуться голодні бунти та на скільки камінчиків кияни рознесуть Хрещатик, 36?

Нині київська «швидка допомога» опинилась в такому критичному стані, що з неї масово звільняються лікарі. Персонал п’ятої підстанції швидкої допомоги в Києві складається з семи екіпажів. З них повністю укомплектованим (тобто таким, що налічує медичну сестру, фельдшера і лікаря) є лише один. За останні півроку з цієї підстанції пішло 20 людей, на їхні місця прийшло лише троє. Ця тенденція і не думає згасати.

На світовому ринку моди панують одні й ті ж бренди — модні Доми, які можуть собі дозволити щороку витрачати на рекламні кампанії десятки мільйонів доларів, викуповуючи сторінки в найпрестижніших Vogue, Harpers Bazaar, Tatler, L’Officiel та в інших глянцевих виданнях про моду. Між тим, на ці Доми, які здебільшого носять імена великих покійників, працюють тисячі молодих креативних дизайнерських голів із Азії, Африки, Європи, Америки, прізвища яких відомі у вузькому колі. А в широкому про них дізнаються, якщо комусь пощастить стати креативним директором жирного бренду. У рамках UFW відбулася прес–конференція британського фешн–критика, головного редактора порталу Fashion Wire Daily Годфрі Діні, який розповідав про чотири головні Тижні моди — Париж, Мілан, Лондон, Нью–Йорк, зо п’ять другого ешелону — Сан–Паулу, Лос–Анджелес, Сідней, Пекін, Москва, а ще Токіо, Мадрид, Шанхай, про прес–розпродажі, речі на яких коштують 25% їхньої вартості в магазинах, про найнедоступніші паризькі покази — Balenciaga. Присутній на прес–конференції відомий грузинський дизайнер Автанділ Цквітінідзе запитав Годфрі, наскільки реально новому дизайнеру вийти на глобальний ринок.

Олеся Махонько майже п’ять років працює в Лондоні, за цей час змінила п’ять компаній і створила свій бренд Molessa. Назва склалася з імені і прізвища дівчини, бо зробити бренд «іменним» не дозволяє фонетична екзотичність для британців. Попри те, що в британській столиці своїх молодих дизайнерів перевиробництво, Олеся каже, що там легше і простіше просувати свій бренд, бо є налагоджені механізми і система. «УМ» розпитала дебютантку UFW про особливості роботи молодого дизайнера в креативній столиці світу.

4 листопада після тяжкої хвороби помер Віталій Врублевський — український вчений і громадський діяч, доктор економічних наук. Багато років він був «альтер его» Володимира Щербицького. І вже навіть після здобуття Україною незалежності залишився йому вірним. Професор Віталій Врублевський був із тих людей, яких називають інтелектом нації. І з відходом у викладацьку й наукову діяльність він ініціював створення фонду з такою ж назвою «Інтелект нації», який очолив перший президент нової України Леонід Кравчук.

4 листопада у місті Кам’янка–Бузька на Львівщині сталася трагедія. Перший урок фізкультури в загальноосвітній школі №1 розпочався традиційно з розминки. Учнів вивели бігати на стадіон. Близько 9.15 перше коло пробігав 11–річний Богдан Мичко. Раптово п’ятикласник упав. До нього одразу ж підбіг учитель фізкультури, який почав робити штучне дихання. Та, на жаль, медикам, які приїхали на виклик, залишалося лише констатувати смерть дитини.

Віктор Ющенко назвав дуже економічно вигідним проект зведення Лівією на території України нафтопереробного заводу. Цей НПЗ постане, ймовірно, неподалік західного кордону нашої країни. Крім того, як повідомив Президент на спільній пресконференції з лідером Лівійської Джамахирії Муамаром Каддафі, перспективним є й проект зведення в Україні кількасот автозаправних станцій. Ще одне відгалуження такої співпраці — Лівія братиме участь у «реалізації нафтопродуктів з України на європейський ринок». Утім наразі ця новина залишилася без конкретизації.

На свій брифінг у МЗС Мойсей Фішбейн запросив сина врятованої родиною генерала Шухевича Ірини Рижко (Райхенберг) — Володимира. Документ на прізвище «Рижко» у 1943 році цій єврейській дівчинці роздобув головнокомандувач УПА Роман Шухевич, а його дружина Наталя переховувала Іринку в себе вдома. Коли Наталю арештували гестапівці, Шухевич переправив дівчинку до сиротинця при жіночому монастирі в селі Куликів на Львівщині. Ірина Рижко прожила довге життя і торік померла в Києві. Мойсей Фішбейн продемонстрував журналістам її фото.