Батурин — звучить гордо, відколи у 2004 році Президент Віктор Ющенко взявся за актуалізцію його історичної ваги. Наразі це маленьке містечко, вікна будинків якого часто світять пусткою. Відтак масштаби реконструкції та реставрації, розгорнутої тут, справді вражають. Учора, до Дня Злуки, на центральній площі Батурина біля відновлюваної цитаделі та церкви Президент урочисто відкрив пам’ятник п’яти українським гетьманам–самостійникам: Самойловичу, Многогрішному, Мазепі, Орлику та Розумовському, які схилилися над символічною долею України. Столицею цих гетьманів був саме Батурин.

Новомосковськ, що розташований за якихось 40 кілометрів від обласного центру — Дніпропетровська, скандали хвилюють рідко. Тут зазвичай живуть тихим провінційним життям. Але останні події, без перебільшення, можуть сколихнути всю Україну. Ще б пак: місцева влада благословила руйнування будинку отця Кирила Тарловського, прозваного колись запорожцями «диким попом».

Коли потрапляєш у степ південних районів Донеччини, мимоволі згадуєш риторичне класичне запитання: «Чия земля?» Хоча, чесно кажучи, подібні розпитування в цьому випадку теж зайві. Бо тут і там стовбичать трафаретні вказівники, що нагадують — це земля «Ілліча». Тобто розташувалися довкола, куди не глянь, агроцехи Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. І саме після з’яви згаданого грошовитого господаря тутешні села потроху почали оживати. Втім, не «Іллічем» єдиним. Адже є приклади й того, коли сільчани довели власну спроможність успішно господарювати навіть без солідних капіталовкладень тих же всюдисущих «іллічівців». Одне з таких господарств розташоване в селі Комар Новосілківського району. Щоправда, й тут не обійшлося без Ілліча, бо перед в’їздом до села досі бовваніє стела з колишньою назвою колишнього колгоспу — «Заповіт Ілліча».

Словосполучення «Болонський процес» стало чи не найуживанішим у розмовах про вищу освіту в Україні. Нагадаємо, що наша держава підписала Болонську декларацію в 2005 році й разом із 47 європейськими країнами бере участь у створенні спільного європейського простору вищої освіти. Тепер питання полягає в тому, наскільки глибоко і якісно відбуватиметься задеклароване реформування національної вищої школи. Наскільки швидко ми усвідомимо проблеми, які заважають реформам, і відмовимося від такої зручної та звичної думки про те, що наша освіта була, є й буде найкращою у світі.
Без сумніву, спеціальні семінари, конференції, методичні рекомендації допомогли багато зробити для реформування української вищої школи. Та складається враження, що ми здійснюємо нововведення за традиційним радянським підходом: головне — дотриматись форми, а зміст прийде згодом сам собою. Циркулярами й інструкціями «згори» забезпечують технічну сторону навчання: складання програм за кредитно–модульною системою і 100–бальну шкалу оцінювання, введення наукових ступенів «бакалавр», «магістр» тощо. А як бути з утіленням іншого надзвичайно важливого європейського принципу — орієнтації студента на самостійну роботу і науковий пошук? Скажемо відверто: поки це лише гасло. Про те ж, як цей принцип реалізується у європейських ВНЗ, «УМ» розповіла Юлія Поштаренко, випускниця Києво–Могилянської академії і магістрантка школи менеджменту Ланкастерського університету.

Російський мільярдер та колишній агент КДБ Олександр Лебедєв викупив за символічний один фунт стерлінгів 75,1 відсотка акцій лондонської газети «Івнінг стандард» — однієї з найстаріших щоденних газет Великої Британії, яка тепер опинилася на межі банкрутства. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, за вказану суму в британських кіосках можна придбати два примірники цієї газети. Багато хто поспішив заявити про наступ російських спецслужб на ринок британських медіа. Та, певно, справи виглядають не так трагічно для «батьківщини свободи слова», оскільки Лебедєв є власником російської «Нової газети» — одного з небагатьох продемократичних друкованих видань сучасної Росії.

Російський штучний супутник «Космос 1818», який має ядерний двигун, розпався на навколоземній орбіті ще в липні минулого року, але росіяни приховали цей випадок. Можливо, світ так і не дізнався б про нього, якби нещодавно експерти НАСА не виявили в космосі уламки супутника. Відтак Москва визнала факт втрати «Космосу 1818», але заявила, що його радіоактивні уламки не загрожують Землі.

Новий президент США Барак Обама позавчора ... був приведений до присяги ще раз. Текст президентської присяги з 35 слів затверджено Конституцією США, і в ньому не можна змінити жодного слова чи порядок слів. Глава Верховного суду Джон Робертс так хвилювався під час офіційної церемонії, що промовив: «Урочисто присягаю, що буду виконувати обов’язки президента вірно» замість затвердженого Конституцією ... що буду вірно виконувати обов’язки президента». Повторне складання присяги відбулося в Білому домі.