На тому місці, де стояла садиба 36-річної мешканки села Кірове Ленінського району, нині півтораметрове урвище. Загинули вона сама і двоє молодих хлопців — 19 і 20 років. Три найближчi сусідні будинки теж практично зруйновані, ще у двадцятьох повилітали шибки, вибуховою хвилею знесло паркани, побило шифер на даху.

Не байдужі до долі свого унікального парку (до речі, закладеного у так званому ландшафтному, англійському, стилі за розпорядженням графа Воронцова у 1830 році) ялтинці напнули перед його входом намети. Так городяни висловили свій протест проти будівництва посеред пам'ятника садово-паркового мистецтва кафе і ресторанів. Безперечно, вони мають рацію: точок «общєпiта» у курортному місті й так вистачає, а його зелена прикраса — лише одна. Аргументи ж директора держпідприємства «Адміністрація парків» Анатолія Шевчука, у підпорядкуванні якого, окрім Массандрівського, ще Лівадійський і Місхорівський парки, їх не вдовольняють. Мовляв, спочатку дай дозвіл на щось тимчасове, а там далі пішло-поїхало.

Про нічний інцидент минулого місяця на набережній Судака «УМ» повідомляла. Нагадаємо: між сімома відвідувачами бару «Достлук», курсантами-десантниками з Рязані, й персоналом бару виникла суперечка (останні звинуватили росіян у начебто навмисному розбитті вуличного ліхтаря), що згодом переросла в жорстоку бійку із застосуванням металевих прутів і ножів. У результаті ножове поранення у груди отримали двоє місцевих. Один із них, 21-річний Юнус Расулов, невдовзі помер у лікарні. До медзакладу було доправлено й кількох травмованих росіян. Правоохоронці відразу встановили та допитали всіх учасників бійки з російського боку. Один із них, 24-річний Олександр Кирьянов, не відпирався і взяв на себе провину за смерть Расулова. Мовляв, Расулов кинувся на нього з ножем, проте ножа вдалось відібрати і застовувати вже проти нападника. Поки йшло досудове слідство, Кирьянова півмісяця утримували під вартою в Судаку.

Стихія, що розгулялася останні два тижні у Криму, хвилі на морі два—три метри заввишки мали б стати пересторогою для відпочивальників. Однак, незважаючи на численні попередження рятувальних служб, постійні метеоповідомлення у місцевих ЗМІ, люди наражають себе на небезпеку. За курортний період у Криму на воді загинуло до десятка відпочивальників.

Цікаво, що затятий нумізмат зі 40-річним стажем не обмежується показом своєї багатої у прямому і переносному сенсі експозиції для земляків чи гостей приморського міста. Про його приватний музей, до речі, створений на рік раніше від відомчої колекції при Національному банку України, і, відповідно, історію національної грошової одиниці відтепер знають у 60 країнах світу. Статистика проста — Олександр Романович підрахував кількість відвідувань за три роки тримовного сайту музею (www.museum-of-money.org). Для «УМ» він уточнив: найбільший інтерес проявляють до його експозиції (а у нього зібрано практично все, що слугувало і слугує грішми на теренах сучасної України) росіяни, за ними — наші співвітчизники, а замикають трійку, як не дивно, мешканці далекої Австралії. Гривня у колекції пана Олещука посідає чільне місце.

Справжня стихія вирувала в Україні минулі два дні — довелося навіть оголосити штормове попередження. Дісталося від негоди і природі, і людям. Сильний дощ, шквалисті пориви вітру «перемкнули» світло в 14-ти областях України. Загалом при каганцях сиділи мешканці 153 населених пунктів. Про це повідомляє прес-служба МНС. Найбільше постраждали Крим, Херсонська, Миколаївська, Львівська, Запорізька, Тернопільська та Донецька області.
А в усьому винен циклон. Як пояснила «УМ» Людмила Савченко, начальник відділу метпрогнозів Укргідрометцентру, він ішов із півдня України через центральні області. І найбільше від негоди постраждав Крим. Вітер у Криму та на Херсонщині сягав 30—35 метрів за секунду, — каже пані Людмила. — Учора ж циклон відійшов на схід Білорусі. Україна перебувала у тиловій частині циклону — тому по всій території вчора так само пройшли дощі й був сильний вітер».

Узагалі-то «повелитель вухатих» — не плід авторської фантазії, а найвища категорія управління віслюками. Як ті ж «віслюковод-новачок», «командор пробігу» та «віслюковод-ас». Вони присвоюються з урочистим врученням водійського посвідчення кожному, хто здолає верхи на клаповухому певний за кілометражем і складністю маршрут. Звичайно ж, «корочки» видаються «по приколу». Проте дітвора від дійства у захваті, дорослі теж втішаються. Це тільки на руку господарю ферми «Диво-віслючок» 29-річному Івану Помогалову. Увесь цей чудернацький ритуал, власне, і затіяний ним заради клієнтів. І, ясна річ, реклами власного господарства як осередку сільського й зеленого туризму у Бахчисарайському районі.

Інцидент стався о 3.30 год 19 серпня на міській набережній поруч з кафе «Достлук». За даними слідства, у нічному кафе якраз перебували семеро російських відпочивальників віком 21—24 роки. Охоронці закладу пред'явили їм претензію стосовно розбитого вуличного ліхтаря. Росіяни ж категорично заперечували свою причетність до цього. Слово за слово — і в хід пішли кулаки. Відбиваючись від охоронців, яким на допомогу кинулась звідусіль кримськотатарська молодь, російські хлопці спробували пробитись у центр міста. Це їм фактично вдалось, адже п'ятеро із них виявилися старшокурсниками елітного повітряно-десантного командного училища із Рязані, а ще двоє їхніх земляків — спортивним інструктором підприємства і приватним охоронцем.

У ці дні курортного літа численних відпочивальників до південнобережної Лівадії найбільше, певно, притягують дві речі (море в рахунок не береться). Це — царський палац-музей, де у 1945 роцi «велика трійка» кроїла під себе післявоєнну Європу. І, звичайно ж, Центр органної музики «Лівадія», що, до речі, має безпосереднє відношення до літньої резиденції останнього російського царя.

Нещодавня «рекогносцировка» на Царській стежці неподалік Лівадійського палацу-музею, схоже, переконала місцевих чільників і самого кримського прем'єра Віктора Плакіду, що деякі з 232 активних зсувів на Південнобережжі мають все ж рукотворну природу. Бо на власні очі і на прикладі конкретної «хатинки» вони пересвідчились, що і Царська стежка, і нижня автотраса Ялта — Лівадія помiтно «поїхали» (не кажучи вже про утворені тріщини в палаці-музеї) саме через приватну забудову.