Представники українських громадських організацій домоглися у керівництва ЮНЕСКО дозволу відвідати останню сесію цієї організації у Парижі. Днями, сповнені вражень від того, що почули та побачили, активісти скликали прес–конференцію в Києві. За словами Ірини Нікіфорової, активістки руху «Кияни проти руйнації», найголовніше, що викрилося в Парижі, — ті звіти, які українська делегація регулярно передає в ЮНЕСКО і які в Україні чомусь перебувають під грифом «секретно», містять інформацію, котра далеко не відповідає реаліям. «Судячи з неофіційного перекладу останнього звіту української делегації, в Україні вже діє мораторій на забудову історичної зони, але це байка. Також було зазначено, що в Києві для дослідження проблемних будівництв було створено комісію, в яку увійшли усі зацікавлені сторони. «Зацікавлені сторони» справді були: забудовники і чиновники, які ті дозволи давали», — додає координатор ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко.

Дискусія навколо майбутньої забудови фундаменту Десятинної церкви досягла апогею. Церковники Московського патріархату від ідеї зведення нової гігантської церкви на місці археологічних розкопок не відступають, а громадські активісти готові їм протистояти всіма можливими способами. Влада ж чіткої позиції не висловлює. Хмизу у багаття додають два переможні проекти забудови, що суперечать один одному, та заяви церковників про готовність дати грошей археологам для завершення розкопок і зведення храму.

Учасники сторін барикади визначилися: ЮНЕСКО, кілька визнаних архітекторів, археологи, опозиція в Київраді і численні громадські організації — по один бік. Священики УПЦ МП iз кількома чиновниками, працівниками правоохоронних органів (за деякими свідченнями) і нібито Музею історії України — по інший.

Такого розвитку подій могло б і не бути, якби вчасно втрутилися прокуратура, КМДА, уряд разом із Президентом.

Сьогодні Київрада голосуватиме за прийняття за основу Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Нагадаємо, над проектом стратегії працював консорціум, до якого увійшли Фонд «Ефективне управління» (він належить Рінату Ахметову), компанія Boston Consulting Group, Інститут економіки та прогнозування НАНУ та Центр Разумкова.

А в понеділок десяток фахівців, депутатів та представників громадських організацій зібрала фракція Віталія Кличка «Удар», аби ті в присутності Олександра Попова озвучили свої зауваження і побажання щодо стратегії. Гострих висловлювань було вдосталь. Документ і «сирим» називали, і «курсовою роботою», і «філософськими роздумами». Все це Попов терпляче вислухав, потім відповів на деякі репліки і пообіцяв: «побажання врахуємо». Чи встиг за одну добу?

Минулої суботи у столиці що тільки не їздило! На колеса поставили лондонський Біг–бен і жіночу туфлю, самогонний апарат і презерватив, ванну і ударну установку рок–групи «Кісс», червиве яблуко й Чеширського Кота з казки про Алісу, півпалки ковбаси і офісний стіл, кубик Рубика й морквину, пляшку горілки й бутерброд...

Регулярно голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов годує громадськість заявами, від яких виникає переважно оскома, — припинити зведення торговельно–офісного багатоповерхового монстра для «Альянс–центру» над станцією метро «Театральна». Будівництво, попри це, не припиняється.

Росте, як після літнього дощу, і об’єкт у буферній зоні Софії Київської на вулиці Гончара, 17–23. Це відбувається попри висновки спеціально створеної комісії та Інституту геології, особливий статус території та вимоги ЮНЕСКО.

Тож «УМ» знову провела моніторинг цих скандальних будівництв, аби від публікацій оскома нарешті з’явилася й у чиновників, і вони спромоглися на щось дієве і адекватне. Крім того, у матеріалі йтиметься й про ще три «гарячі точки»: Андріївський узвіз, Контрактову площу та фундамент Десятинної церкви. Там теж планують влаштувати типове будівельне безчинство.

Улітку, коли у розпорядок дня дітей не вплітаються уроки та домашні завдання, і малим, і дорослим саме час не лише відправлятися за три моря, а й навідатися у музеї, до яких — рукою подати. Із вибором немає проблем у киян і гостей столиці: Лавра, Софія, Золоті ворота, меморіал «Батьківщина–мати», сучасний музей води... Ви вже там були?! Тоді пропонуємо місця менш відомі, але дуже цікаві.

Нещодавно в Києві з пафосними урочистостями презентували проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року. На подію навіть прибули Азаров і Янукович. І останній запевнив: ця стратегія дасть такий поштовх для столиці, що «заспівають регіони». Водночас, як зазначають розробники, її кінцевий варіант на розгляд Київради подадуть восени—влітку документ допрацьовуватимуть.

Однак уже зараз є скептики, які висловлюють сміливе припущення, що запропонований документ розробляли не для Києва, — його для нашої столиці просто адаптували. Мовляв, викладені ідеї далекі від київських реалій, і, щоб їх виконати, потрібні нові креативні підходи. Нинішня ж влада обіцяє з не найкращого для цього матеріалу зліпити кулю (перегнати Будапешт і Варшаву і наблизитися до Праги). Єдине, що в цій ситуації тішить скептиків, — гроші на розробку стратегії використали не бюджетні, а з фонду «Ефективне управління», що належить Рінату Ахметову.

Днями дирекція «Укрзлізниці» влаштувала представникам українських ЗМІ екскурсію. Протягом двох годин журналістів водили територією депо і посвячували в заплановані реформи і проблеми підприємства. На переконання залізничників, останніх накопичилося чимало: і у спеціалісти — токарі та фрезерувальники — в дефіциті, і технічний склад в ненайкращому стані. На технічній проблемі наголошували кілька разів усі, хто спілкувався з журналістами.

Учора у столиці відкрився купальний сезон. На відміну від минулого року, коли в Києві відкрили п’ять пляжів із 12 через незадовільний стан водойм, пов’язаний із мором риби та «цвітінням» води, цьогоріч комунальне підприємство «Плесо» запевняє: 11 пляжів готові прийняти відвідувачів. І санітарно–епідеміологічна служба, мовляв, iз цим погоджується і днями видасть санпаспорти усім одинадцяти. Щоправда, станом на вчора їх отримало тільки два — «Дитячий» у Гідропарку та «Тельбін» на Березняках.

Однак «столичний заплив–2011» теж, схоже, не обійдеться без зауважень відпочивальників. На Харківському масиві «Плесо» відхрестилося від пляжу «Сонячний» — купатися тут не рекомендують. На «Центральному» «скасували» душ. Та й додаткового облаштування територій біля водойм чекати не доводиться через брак фінансування. Отож поведемо мову про особливості цьогорічного відпочинку на воді у Києві.

Напередодні Дня Києва «УМ» поспілкувалася з Лідією Антонівною Пономаренко — автором книги «Вулиці Києва». Лідія Антонівна без тями закохана в Київ; історик, геодезист, вона 40 років працює з давніми документами, схемами та картами «стольного града». З цією дослідницею ми говоримо сьогодні про «візитку Києва» — Хрещатик.