Сьогодні Київрада голосуватиме за прийняття за основу Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Нагадаємо, над проектом стратегії працював консорціум, до якого увійшли Фонд «Ефективне управління» (він належить Рінату Ахметову), компанія Boston Consulting Group, Інститут економіки та прогнозування НАНУ та Центр Разумкова.
А в понеділок десяток фахівців, депутатів та представників громадських організацій зібрала фракція Віталія Кличка «Удар», аби ті в присутності Олександра Попова озвучили свої зауваження і побажання щодо стратегії. Гострих висловлювань було вдосталь. Документ і «сирим» називали, і «курсовою роботою», і «філософськими роздумами». Все це Попов терпляче вислухав, потім відповів на деякі репліки і пообіцяв: «побажання врахуємо». Чи встиг за одну добу?
«Як грім серед ясного неба»
«Нещодавно я ознайомився зi стратегією розвитку Лондона, яка була прийнята минулого року, — розпочинає засідання «круглого столу» Віталій Кличко. — Вона в десять разів об’ємніша за ту, яку пропонують Києву. Питання навіть не в цьому, питання у підходах». Віталій Володимирович викладає стос аркушів із роздрукованим текстом стратегії столиці Великої Британії. «650 сторінок — це відповіді громадянам на питання, що стосуються цього документа, — говорить боксер і політик. — А тепер давайте поставимо питання: стратегія Києва: для киян чи для звітності? Влада не поцікавилася думкою людей, для депутатів Київради це був грім серед ясного неба! Але документ влада винесла на розгляд сесії Київради. Це, знаєте, все одно, що «жеківець» прийшов у вашу квартиру і повідомив, що робитиме ремонт, а ви про такі плани і не здогадувалися».
Олександр Попов почувається впевнено, хоч, мабуть, здогадується, що на «круглому столі» скажуть про розрекламований ним документ. Привітавшись, він, як професор в університеті, запитує «студента» Кличка, що саме розглядатимуть депутати Київради. Почувши правильну відповідь, посміхається: «Я хотів підтвердження того, що Віталій знає, що планується затвердити за основу проект Стратегії розвитку Києва, — каже очільник КМДА і додає: — Ця стратегія передбачає — і це класика — участь громадян у розробці такого документа. Київ запізнився з затвердженням стратегії, і ми багато втрачаємо... Я переконливо скажу, що за 4—5 місяців розробити і затвердити стратегію неможливо, тому ми напрацювали матеріал, з яким підемо до населення. Думаю, восени ми проведемо громадські слухання і підiб’ємо підсумки. Усі ідеї, які ми отримаємо, — врахуємо. У нас не залишиться жодного киянина, який скаже, що не міг висловити свої пропозиції. Після цього приймемо в цілому». Попов пояснює: проект стратегії треба прийняти вже зараз, бо «це як будь–яке рішення: воно приймається за основу, потім доповнення–пропозиції, потім обговорюється остаточний варіант».
«У Києві незабаром не буде чого «зонувати»
Другий після Кличка камінь у город голови адміністрації полетів від нардепа Кирила Куликова: «Стратегія — це добре. Але ресурси, які були задіяні, — Фонду «Ефективного управління», структури Ріната Ахметова. На сьогодні система «Київенерго» (один із ключових сегментів цієї стратегії) є системою, яку теж контролює Ахметов. Про яку концепцію ми можемо говорити, якщо тут інтереси Ріната Леонідовича?».
Після того як Олександр Павлович попросив Куликова «не змішувати те, що не змішується», депутат продовжив: «Проект не обговорювали з людьми. Але якщо це й буде — сумніваюся, що їх думку врахують. Бо я був причетний до розробки стратегії, і моїх пропозицій, що стосувалися винесення з Києва будівель найвищих владних органів, не врахували... Інше питання, прописане в стратегії, — збереження пагорбів Дніпра. Я думаю, поки ми нарешті дійдемо до зонування територій, не буде чого «зонувати», бо на всіх схилах щось будують. Треба прийняти мораторій на будівництво всіх скандальних об’єктів. І ще — я мав досвід роботи у значно солідніших консалтингових організаціях, ніж розробники стратегії. І PowerPoint–презентацію, яка є тілом цієї стратегії, має супроводжувати низку серйозних документів — по кожній темі, кожній галузі. А таких документів нема».
Культуру з відходами «змішали» завчасно
З Кирилом Куликовим погодився й експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко: «У мене є така підозра, що київська влада не провела аудиту тих документів, що приймалися раніше і мали аналогічні завдання». Найбільше ж Матвієнка не задовольняє у стратегії теза про збереження Києва в тих адміністративних межах, які є на сьогодні. «Київ склався як агломерація, є ціла низка населених пунктів, які до нього тяжіють, до прикладу, Бровари, — говорить експерт. — Відтак необхідно ставити завдання про створення нової адміністративно–територіальної одиниці — Київської міської агломерації. Наступне першочергове завдання, яке мало б бути у стратегії, — повернути Києву виконавчу владу. Тобто Київська міська рада має отримати виконавчий орган, адміністрації є зайвими шкідливими ланками, які призводять до бюрократизації та корупції».
А політолог Володимир Фесенко позитивно відзначає сам факт підготовки Стратегії розвитку Києва. Мовляв, iз чогось треба починати, аби був предмет для дискусії, проте і в нього до документа є питання. «У ній немає списку проблем, найбільш актуальних для міста, не вказано ризиків, — зазначає політолог. — Треба визначити проблеми, які слід розв’язати. Чітке їх визначення в одному блоці цієї стратегії було б корисним. Причому як тих, що визначені фахівцями, так і тих, які назвали мешканці. Коли влада обіцяє обговорення після того, як стратегію приймуть за основу, виникає питання: чи є графік обговорення проекту громадськістю? Як воно буде проводитися? Треба врахувати, що кожен напрямок — транспорт, медицина, комунальна сфера — потребують окремих «круглих столів». Більше того, один документ — Стратегія розвитку Києва — не вирішить усіх проблем столиці. Деякі питання можна обговорювати і в контексті адміністративно–територіальної реформи, і на конституційному рівні».
У доктора економічних наук Володимира Ланового — свої претензії: «Визначити проблеми міста можуть лише фахівці відповідних напрямів діяльності. Я економіст, але не бачу в стратегії економіки, фраза про кластери та точне машинобудування мені нічого не говорить. Мені здається, що помилково була вибрана тактика підготовки документа, бо варто було б зібрати фахівців, визначити напрями роботи, потім створити фахові групи... Чому це важливо? Бо ми не можемо говорити про проблеми житла, комунальних служб, транспорту, якщо експерти не скажуть, на які технології ми виходимо, які будуть джерела енергії. І тільки тоді, коли вони опишуть науково–технічні прогнози на 15 років, можна зводити разом культуру й утилізацію відходів».
«Що таке коефіцієнт Джині?»
Колишній міністр палива і енергетики Іван Плачков вдається до повчань Олександра Попова за Черчіллем: «Знаєте, він казав приблизно так: «Завжди приємно коли тебе хвалять, ти навіть не втомлюєшся від цього. Менш приємно, коли тобі кажуть, що робити. Найбільш важко слухати, коли кажуть, чого робити не можна». Олександре Павловичу, ви не слухаєте, що не можна робити. З першого вашого дня».
Щодо самої стратегії, пан Іван зазначає, що вона чудова. І одразу уточнює: «Для Лондона, Бостона, Чикаго... Але за такого стану нашої столичної транспортної інфраструктури і комунальної сфери, з проблемами утилізації сміття, водовідведення, потрібні хоча б приблизні прогнозування бюджету міста. Цього в стратегії немає. Це тенденції, думки, філософія, але це не стратегія для Києва. А є речі, які я не зрозумів. Наприклад, на сьомій сторінці — «модернізація тепло–енергетичного господарства». Я не тямлю, в якому році вона закінчується, причому навіть за наведеною схемою цього зрозуміти не можна. Інше питання: ну не знаю я, що таке коефіцієнт Джині, якийсь «ключовий індикатор розвитку». Скажіть, хто із присутніх знає, що це? І як ви з таким підете до киян?».
Нардеп Олександр Чорноволенко знайшов помилку в підрахунках ВВП і ВРП на душу населення, про що одразу заявив і додав, що стратегія погана не лише для Києва, а й для Бостона. «Я оцінюю її рівень як дипломну чи курсову роботу, — зазначив пан Олександр. — Друга моя теза: хто сказав, що в нас немає плану розвитку? У нас є план розвитку Києва до 2020 року. Я звертаю увагу на те, що в Києва завжди був регіональний план розвитку і генеральний план. Останній — 2000 року, четвертий план, він приймався кожні 20 років. І Київрада не зобов’язана затверджувати цю стратегію. Це ж не програма соціально–економічного розвитку чи генплан розвитку міста».
Насамкінець Попов вислухав поради від Ігоря Добруцького зі «Столичної ініціативи» стосовно озеленення міста, Володимир Колінько нагадав про скандальні забудови, а Сергій Кролевець назвав розділ стратегії «Культурна долина» «силіконовою культурою». Терпляче вислухавши все це — до речі, виступити встигли не всі, — Олександр Попов нагадав, що «в суперечці народжується істина». Але додав, що фахівці через брак інформації мало зрозуміли суть Стратегії розвитку Києва, тому часто критикували безпідставно. «Між теорією і практикою є велика різниця. Ми не можемо очікувати, коли набалакаємось... Ми вже сьогодні робимо дії із залучення інвестицій в ті чи інші сектори. Якщо ми не зможемо в цьому році прийняти стратегію — ми втрачаємо в конкурентному середовищі», — заявив він.
Експерти все ж не дуже вірять в суттєві зміни після осінніх громадських слухань (якщо вони будуть): документ, прийнятий за основу, — це стіна, а доповнення — лише її косметичний ремонт.
