«Залюднений острів. Сутичка»: краще читати, ніж дивитися
Уже нікого не дивує, коли дивишся щойно знятий фільм, а там — відверті перегуки з відомими картинами останнього десятиліття. На таких переглядах не відчуваєш себе ошуканим, бо розумієш — це данина менше відомого режисера більше знаному. Саме з таким відчуттям я переглядала стрічку «Залюднений острів. Сутичка». На такій–то хвилині Федір Бондарчук в своїй останній роботі перейшов на «Матрицю», на такій–то — на «П’ятий елемент»...
У другій частині «Залюдненого острова» режисер усе більше «вітань» шле історії наукової фантастики, показує все менше чогось нового в кінематографії, все активніше милується самим собою. На задньому плані залишаються герої, в яких встигли закохатися з першого «Острова», презентованого взимку. Зроблено Бондарчуком, під Бондарчука і для Бондарчука.