Ювіляр тижня: Ева Перон.
90 років аргентинській артистці, дружині президента Хуана Перона, політичній лідерці — опорі популістського режиму

Черговий сезон найшвидшої на планеті гри наближається до свого апогею. Для США й Канади головною подією традиційно є розіграш Кубка Стенлі, в Європі ж основну увагу приділяють чемпіонату світу. Попри антагонізм у ставленні один до одного, два турніри залишаються тісно переплетеними, оскільки ті гравці, для яких сезон у НХЛ закінчився, оперативно рушають через океан для підсилення національних команд. У перші дні травня обидва змагання докотилися до чвертьфінальної стадії.

Перший уїк–енд травня ознаменувався завершенням єврокубкових баталій. Як і годиться, кульмінацією стала зустріч найкращих команд із феєричною розв’язкою. Цього року «фінал чотирьох» найпрестижнішого клубного турніру Старого світу, Євроліги УЛЄБ, приймав Берлін.

Уже завтра ввечері «Динамо» й «Шахтар» визначать перший в історії український клуб, який зіграє в історичному — бо останньому — фіналі Кубка УЄФА (нагадаємо, на зміну цьо­му турнірові приходить Ліга Європи). Донецький РСК «Олімпійський» побив досягнення столичного стадіону ім. Лобановського за офіційною вартістю квитків: найдорожчі перепустки на матч двох вітчизняних грандів у Києві коштували 400 грн. (найдешевші — 100), тоді як у Донецьку офіційні ціни сягають 800 грн., притому що арена вміщує на 9 тисяч глядачів більше. Водночас ситуацію урівнює той факт, що 70 відсотків «шахтарських» квитків коштують від 40 до 80 грн.

У київському «Динамо» зараз думають про півфінал Кубка УЄФА значно більше, ніж про національну першість. Попри те, що вже наступної неділі «біло–сині» можуть повернути чемпіонський титул до Києва, у 26–му турі Юрій Сьомін виставив проти «Зорі» «другі номери». Склад «Динамо» у Луганську й близько не нагадував команду, яка двома днями раніше змагалася проти «Шахтаря» в єврокубку. Із більш–менш «основних» грали Несмачний, Єременко, Юссуф та Бангура. Утім навіть такий колектив виявився сильнішим за ударний склад середняка прем’єр–ліги. Відтак найближчої неділі динамівцям достатньо зіграти внічию з «Таврією», аби достроково оформити чемпіонство.

Київ — місто не тільки каштанів, а й міфів. Зокрема, й міфів про каштани. Існує байка, що каштани спочатку дуже образили: щоб догодити царю Миколі І, дерева вирвали з корінням і викинули на узбіччя. А співчутливі кияни підібрали саджанці і розсадили, де прийдеться. Російський самодержець, розповідає «УМ» директор Ботанічного саду імені Фоміна Василь Капустян, чітко дав зрозуміти, що хоче бачити Київ засадженим тополями. Чого він так кохався на тополях — бозна. Але вказівку міській владі дав. Натомість кияни вирішили все зробити по–своєму. Тож коли цар укотре приїхав до Києва, йому продемонстрували «красиві екзотичні рослини» — каштани. Як не складно здогадатись, сюрпризу не вийшло. Микола Павлович тупав ніжками і бризкав слиною. Як антидепресант імператору подали на тарілочці його тополі: деревами засадили Бібіковський бульвар (нині — бульвар Тараса Шевченка). Каштани ж солдати за одну ніч вирили з землі й кинули напризволяще. А трапилась вся ця історія у 1842 році...

Процес підготовки до проведення тестувань неодмінно сподобався б тим, хто захоплюється фільмами про шпигунів. Явки, паролі, «пакет прийняв», «пакет розкрив» та сигнальна «есемеска» зі словом «ага». В кожного керівника тестувальним пунктом є «дорожна карта», де розписано до хвилини всі його дії. Усе в обстановці суцільної секретності. А під час самого тестування порушення вказівок інструкторів та чергових будуть каратися хоча й не розстрілом, але все одно досить суворо — вилученнями з тестувань.