Останній свій «подвиг» троє дніпропетровців учинили 24 березня цього року — тоді вони увірвалися у відділення Ощадбанку з «предметами, схожими на зброю», примусили видати їм гроші з каси, на той момент там було 11 555 гривень, і зникли з місця злочину, залишивши свої маски. Відеоспостереження у відділенні банку не було, тож правоохоронцям довелося попотіти, аби знайти зловмисників. «На щастя» для слідства, вони «засвітилися» ще у двох грабіжницьких нальотах на відділення банків у Дніпропетровську. Усім трьом затриманим — від 24 до 28 років, постійного місця роботи ніхто з них не має.

Полтавські міліціонери вкотре затримали 27–річну жінку, проти якої неодноразово порушували кримінальні справи (загалом — аж 22 рази). В обласній міліції Полтавщини зазначають, що раніше молодиці постійно вдавалося уникати тюрми, а судили її лише одного разу. Та й то Феміда засудила її до умовного покарання. Шахрайка цим скористалася й продовжила свої афери.

Учора по обіді патріарх РПЦ Кирил прибув на Донеччину на три дні. Сьогодні вранці він відвідає найвідомішу в регіоні святиню — Свято–Успенську лавру в Святогорську. Донеччина зустрічає патріарха поклонами та посиленими нарядами міліції. А місцеві ієрархи Московського патріархату говорять ледь не про «богообраність» Донеччини.

Учора у трапезному храмі Києво–Печерської лаври московський патріарх Кирил зустрівся з архієреями, духовен­ством, монахами, мирянами, семінаристами та інтелігенцією. У залі сиділи переважно старші батюшки і єпископи, подекуди — молоді обличчя семінаристів. Інтелігенції взагалі не помітно. Керівник прес–служби патріарха диякон Александр Волков розповів, що з Кирилом із Москви прибули 20 журналістів і майже стільки ж батюшок, не рахуючи архієреїв, які добиралися «своїм ходом».

1 липня, під час перебування автора цих рядків у Хорватії, багаторічний глава уряду країни Іво Санадер оголосив про відставку. Не варто вважати, що українці — найбільш політизований народ у Європі. Відставку Санадера обговорювали всі: пенсіонери на лавочках, молоді люди в кав’ярнях і продавці яток з сувенірно–курортною продукцією. Газети вийшли мало не з траурними заголовками на кшталт «Він залишив нас». Народ і ЗМІ губилися в припущеннях стосовно можливої причини відставки популярного прем’єра, який у відповідь заявив, що він не хворий, що не збирається брати участь у наступних президентських виборах та що не тікає від страху перед поглибленням кризи, в яку драматично скочується Хорватія. Але, схоже, Санадер все ж злякався тих викликів, перед якими країна постане вже восени, коли рівень безробіття зростатиме і вже нічим буде виплачувати зарплати та пенсії. Місце Санадера зайняла його найближча співробітниця Ядранка Косор. Цій жінці випало робити «брудну справу» — змушувати співгромадян затягувати паски. Тож це розповідь не про пальми, сонце, кришталево чисте море та багатющу архітектурну й історичну спадщину Хорватії. Це розповідь про хорватів у кризові часи та про українця, який, на відміну від більшості туристів, намагався зрозуміти життя тубільців та шукав приватні шляхи виживання в цій дорогій країні, щоб не повернутися додому без останніх штанів.

У парі з легендами про красоти Хорватії гуляють легенди про її дороговизну. Це і правда, і не зовсім. Легенда «дуже дорогої Хорватії» з’явилася багато в чому завдяки тому, що україн­ські турфірми пропонують до цієї країни найдорожчі туристичні пакети. Я переглянув пропозиції кількох десятків турфірм і зателефонував до п’яти–шести з них, які пропонують Хорватію «найдешевше» — від 300 євро. На моє запитання, чи можуть вони запропонувати мені двотижневий тур до Хорватії за приблизно 600 євро (без харчування) на особу, на другому кінці дроту спочатку панувала мертва тиша, а потім льодяний голос сказав приблизно таке: «Ми можемо запропонувати вам однотижневий тур із дворазовим харчуванням за 1000—1200 євро, бо інших не маємо». У тональності голосів угадувалося: «Якщо ти такий бідний, то сиди вдома або їдь за свої 600 євро в будиночки під Бердянськом».

Учора в Молдові про­йшли дострокові парламентські вибори. Голосування відбувалося на 1987 виборчих дільницях, 11 із яких було відкрито на правому березі Дністра для громадян невизнаного Придністров’я. Попередні результати стануть відомими сьогодні вранці.

Мабуть, усім закоханим у Джорджа Клуні прихильницям доведеться змиритися з тим, що актор до кінця життя не залишить рейтингу найжаданіших парубків світу. Затягнути зірку під вінець намагалися чимало жінок, від простих офіціанток до найперших красунь Голлівуду, але все марно. Джордж залюбки з ними розважається, інколи навіть заводить досить тривалі (до року) романи, але одруження — це не для нього. Хоча кожна наступна подружка переконана, що саме їй пощастить надягти на палець переконаного 48–річного парубка обручку.

В австралійських керлінгістів паніка — багато з них не мають змоги тренуватися. А все через те, що невідомі злодії викрали рефрижератор із гранітними каменями для керлінгу. Нагадаємо, ця гра, яка нагадує змагання прибиральниць (учасники великими «швабрами» труть лід перед каменюкою, пущеною одним із гравців), є олімпійським видом спорту.