«Велика милість для усіх»

30.07.2009
«Велика милість для усіх»

Святогірська лавра. (Фото з сайту www.ortodox–donbass.com.)

Учора по обіді патріарх РПЦ Кирил прибув на Донеччину на три дні. Сьогодні вранці він відвідає найвідомішу в регіоні святиню — Свято–Успенську лавру в Святогорську. Донеччина зустрічає патріарха поклонами та посиленими нарядами міліції. А місцеві ієрархи Московського патріархату говорять ледь не про «богообраність» Донеччини.

 

Різнокольорові дні

«Цей візит — це історичний візит, — запевняв напередодні на зустрічі з журналістами митрополит Донецький та Маріупольський Іларіон. — За всі 140 років історії Донецька патріарха тут не було. Та й на території всієї області духовної особи такого високого рангу також не було. Тому це велика подія в житті всіх православних вірян». А ще він висловив надію, що відвідини патріархом Кирилом України посприяють об’єднанню країни. Адже у планах московського гостя — відвідини трьох лавр, які розташовані в різнополярних регіонах держави. Крім того, з’явився прозорий натяк на те, що патріарх Кирил приїхав до Донеччини аж ніяк не випадково.

«Це історичний знак посвячення, адже Святійший не поїхав ні до Дніпропетровської єпархії, ні до Харківської, не поїхав він і до Луганської, а обрав тільки Донецьку єпархію, аби надати нам своє першосвятительське благословіння, — каже митрополит Донецький та Маріупольський Іларіон. — Ми сподіваємося, що сам факт, самі молитви Святійшого в Лаврі — це велика милість для нас усіх, а тим більш — спілкування з ним...»

У програмі візиту патріарха Кирила до краю — відвідини не тільки Спасо–Преображенського кафедрального собору в обласному центрі, де він здійснив молебень і своїм прибуттям сюди завершив освячення храму. Сьогодні предстоятель РПЦ побуває у Свято–Успенській лаврі в Святогірську. Там відбудеться Божа літургія та Хресна хода на честь свята — дня Святогірської ікони Божої Матері. На цей же день заплановано зустріч із духовенством Горлівської єпархії у Свято–Миколаївському кафедральному соборі в Горлівці. А в п’ятницю за участю поважного гостя відбудеться богослужіння у Свято–Успенському Нікольсько–Василівському монастирі в Нікольському, де патріарх також побуває на могилі засновника монастиря схіархімандрита Зосими.

Прикметно, що протягом трьох днів священнослужителі, які супроводжують патріарха, змінюватимуть колір свого вбрання. У день зустрічі перевагу віддадуть червоному, наступного дня одягнуть блакитне вбрання, а проводжатимуть поважного гостя в зеленому. «Кожний колір несе в собі певний символ, присвячений певному церковному святу, — розповів отець Георгій (Гуляєв), прес–секретар митрополита Донецького та Маріупольського Іларіона. — Вбрання червоного кольору вдягають, як правило, на Великдень та в найбільш урочистих випадках. Блакитний колір символізує Божу Матір, а зелений колір стає в нагоді, коли віддають честь преподобним».

Місто без «показухи»

До приїзду поважного гостя в області почали готуватися заздалегідь і по–різному. Приміром, у Святогірську не тільки навели лад на території Лаври, а й вивісили в центрі міста портрети патріарха Кирила та транспаранти з словами «Благослови, Господи, Вітчизну нашу — святу Русь».

А ось у Донецьку, запевнив міський голова Олександр Лук’янченко, якогось ажіотажу напередодні візиту глави РПЦ не спостерігалося. «Вже кілька років поспіль ми перестали спеціально готуватися до приїзду високих державних осіб та почесних гостей: фарбувати бордюри, асфальтувати ями, — каже мер. — Все це повинно бути готовим і так».

Та те, що не було готовим «і так», в області все ж не залишили напризволяще. Тут насамперед привели в порядок дороги, якими пересуватиметься поважний гість та прочани: «підлатали» шляхове покриття в Костянтинівці, до якого довго не доходили руки, а також зробили капітальний ремон дороги у Слов’янську до виїзду на трасу «Ростов—Харків».

Дещо інші клопоти в правоохоронців. Досі відомо, що, окрім донеччан, на зустріч із патріархом до області планують приїхати понад 20 тисяч віруючих з Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та з сусідньої Росії. За подібних умов охороняти гостя будуть на рівні керівника держави. «Ми заздалегідь отримали вказівки від керівництва готуватися до приїзду патріарха Кирила, — розповідає начальник управління громадської безпеки УМВС України в Донецькій області Олександр Москаленко. — За попередніми розрахунками, тільки в Святогірську будуть задіяні понад 400 осіб особового складу».

Неважко здогадатися, гаряча пора настала в місцевих даішників та водіїв транспорту, для яких подібні візити рівнозначні стихійному лиху. Досі відомо, що тільки в обласному центрі головні вулиці «перекриють» на кілька годин.Отож співробітники ДАІ завчасно попереджують автомобілістів утримуватися від поїздок до місць перебування поважного гостя, аби не створювати «пробок», без яких, схоже, аж ніяк не обійдеться.

Помоліться з «потрібною людиною»

Попри заперечення політичного підтексту приїзду до Донеччини предстоятеля РПЦ, більшість тутешніх жителів вважає дещо інакше. Зокрема тут ніхто не сумнівається, що під час візиту в область московського патріарха буквально тінню за ним слідуватиме глава Партії регіонів Віктор Янукович, відомий своєю набожністю. Вдруге кандидат у Президенти України, немає сумніву, сповна використає нагоду «засвітитися» перед земляками–виборцями ще й у такому поважному оточенні. Не зупиняє навіть те, що іноді подібні намагання залучити до задоволення політичних амбіцій ще й церкву, відбуваються майже за приказкою «Застав дурня Богу молитися...» Адже в Донецьку добре пам’ятають, як свого часу з’яву вперше кандидата в президенти Віктора Януковича в одному з місцевих храмів донецькі віруючі та просто зіваки, попри всі церковні канони, зустріли... оплесками.

 

ДОВІДКА «УМ»
Святогірська лавра

Святогірський монастир над Сіверським Дінцем заснований, за переказами, ще перед монгольською навалою. Перша письмова згадка про нього — у 1526 році.

У ході війни за українські землі Московське князівство розставило в монастирі своє військо, зробивши плацдармом для наступу на Південь. Полковник Іван Богун кілька разів намагався вигнати з обителі царську сторожу. Після завоювання Криму монастир втратив для Росії стратегічне значення, і цариця Катерина ІІ закрила його, а землі подарувала коханцеві — Григорію Потьомкіну.

Удруге монастир відкрили аж у 1844 році. Перед І Світовою війною монастир мав 600 ченців. Після жовтневого перевороту богоборча влада зруйнувала монастирське життя. У монастирі зробили Будинок відпочинку, клуб і кінотеатр. У 1980 році ансамбль споруд оголошено Державним історико–архітектурним заповідником.

Відновили монастир у 1992 році. Сьогодні всі храми, печери та вцілілі будівлі повернули монастирю. В обителі — близько сотні монахів. 2004 року за сприяння тодішнього Прем’єр–міністра України і колишнього «губернатора» Донеччини Віктора Януковича Синод УПЦ МП надав Свято–Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус лаври. Як правило, лаври підпорядковуються предстоятелю церкви, утім Святогірська лавра є у віданні правлячого архієрея Донецької єпархії (хоча розташована на території Горлівської єпархії).

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>