Напередодні Різдва в центрі Черкас з’явився перший міський годинник. І не простий, а музичний. Його встановлено з ініціативи мерії міста та коштом однієї з банківських установ. Як повідомили «УМ» у прес–службі черкаського міського голови, годинник «співатиме» щопівгодини. Зокрема, на Різдво він виконуватиме щедрівки. А в державні свята він виконуватиме козацький марш. Потім, обіцяють у мерії, годинник «вивчить» ще кілька мелодій.
Цього разу каменем спотикання в українсько–російських відносинах став фільм «Ми з майбутнього–2» («Мы из будущего–2»). Це продовження однойменної стрічки про молодих хлопців, «чорних археологів», які промишляють на полях, де відбувалися битви часів Другої світової війни, і дивним чином потрапляють у минуле. Сіквел російського виховально–патріотичного фільму знову повертає глядачів у часи Другої світової — у 1944 рік, на території Західної України, у бій під Бродами. Хто вивчав сучасну історію України, той знає, наскільки дратівливою може стати тема воєнної події, в якій зіткнулися дві сили — радянські війська та німецькі, до складу яких тоді входив підрозділ Української дивізії СС «Галичина».
У журналістиці не завжди доречно говорити від першої особи. Але це якраз той випадок, коли власна емоція передає враження найкраще. Зустріч Нового 2010 року була однією з найбільш особливих у моєму житті. Уперше бій новорічних курантів пролунав для мене поза Україною, без «блакитних вогників» і традиційного шампанського. Зате у надзвичайно теплій, веселій атмосфері, яка водночас спонукала до самозаглиблення і роздумів. Таке незвичне свято подарувала зустріч Тезе в польському місті Познань.
Тезе — це названа на честь однойменного селища у Франції християнська спільнота, яка пропагує ідею єдності християн. Брати–екуменісти створили довкола себе дуже теплу і невимушену атмосферу, тож у французьке Тезе щороку приїжджає до ста тисяч молодих людей. Хтось їде на молитву, хтось — познайомитися з новими людьми чи весело провести час. А на Новий рік спільнота Тезе регулярно проводить європейські зустрічі — молодь із різних країн та континентів збирається в одному місті, аби провести святкові дні разом.
Одна з політичних сил готується застосувати на виборах Президента на користь свого кандидата технологію фальсифікацій під кодовою назвою «Ріка». Про це позавчора повідомив громадськості Президент Віктор Ющенко, перебуваючи на Тернопільщині. За словами глави держави, він уже доручив СБУ перевірити інформацію про те, що наразі готується низка проектів із метою сфальсифікувати результати виборів.
31 грудня 2009 року закінчилася дія угоди між консорціумом «ЄДАПС» і Міністерством внутрішніх справ на виготовлення закордонних паспортів на держзамовлення. Нову угоду на 2010 рік Кабмін з «ЄДАПС» не підписав, адже, на думку урядовців, держава здатна самостійно забезпечити виготовлення документів: від паспортів до водійських прав та техталонів. Про такий розвиток подій учасникам було відомо ще три місяці тому. Втім одразу після святкування нового року, в понеділок, «ЄДАПС» виступив із заявою, в якій звинуватив уряд у розтраті грошових коштів, передбачених на виготовлення паспортів. Це більш ніж дивно, якщо врахувати, що виготовлення тих же закордонних паспортів — тепер уже не головний біль «ЄДАПСу». Адже скандально відомий консорціум, діяльність якого ставала предметом розгляду на засіданні Ради нацбезпеки і оборони більше року тому (тоді посадовці секретаріату РНБО відкрито назвали «ЄДАПС» фактичним монополістом, а Служба безпеки за окремими фактами навіть порушувала кримінальні справи), тепер нарешті прибрали від «солодкого» державного «корита».
...Все почалося наприкінці далеких восьмидесятих, тобто ще за Радянського Союзу, Компартії і тотального насадження атеїзму. Коли вийти на вулицю з Різдвяною Зіркою й віншуванням маленького Ісуса на устах загрожувало навіть дуже великими неприємностями. Саме тоді група патріотично налаштованих тернопільських студентів, наслухавшись розповідей своїх батьків, вирішила відтворити забуте вертепне дійство.
У наші часи часто вживана фраза «Король помер. Хай живе король!» більше стосується не тих давніх монархів, які її, власне, й породили, а «короля рок–н–ролу» Елвіса Аарона Преслі. Від його смерті минуло майже 33 роки, але він залишається Елвісом І і останнім — визнаним «монархом» для шанувальників популярної музики всього світу.
Формально, Елвіс Преслі був «лише» вдалим співаком, музикантом, композитором та актором, який розвинув свій талант у потрібному стилі в потрібний час. Цього виявилося достатньо, щоб стати й залишатися «іконою». Восьмого січня ця «ікона» відзначила б 75–річний ювілей.
Напередодні Різдвяних свят — атеїсти ми чи віруючі — усі обов’язково згадуємо традиції і звичаї, що нерозривно пов’язані з кулінарним надбанням народу. По достовірну фахову інформацію про святково–обрядову їжу ми звернулися до відомого етнографа Лідії Артюх — автора книги «Традиційна українська кухня в народному календарі».
З Різдва Христового — 7 січня — починаються зимові м’ясниці. Усі страви з м’яса готували напередодні. Бо на Різдво не можна було користуватися ножами, сікачами чи сокирами. Вважалося, хто візьме до рук ріжучі й колючі предмети — матиме збитки й постійно сваритиметься. Раніше навіть хліб цього дня просто ламали руками.
Після церковної служби уся родина сідала за стіл, на якому залишалися святвечірні кутя, пироги, узвар та інші пісні страви. А вже за ними з’являлося м’ясне розмаїття: холодець, капусняк із свинячою грудиною, печеня, смажені ковбаси, кров’янка, шинка. Хоча після тривалого посту скоромну їжу споживали обережно, не переїдаючи. Ось рецепти кількох різдвяних страв.
