«Король рок–н–ролу» — завжди молодий.
У наші часи часто вживана фраза «Король помер. Хай живе король!» більше стосується не тих давніх монархів, які її, власне, й породили, а «короля рок–н–ролу» Елвіса Аарона Преслі. Від його смерті минуло майже 33 роки, але він залишається Елвісом І і останнім — визнаним «монархом» для шанувальників популярної музики всього світу.
Формально, Елвіс Преслі був «лише» вдалим співаком, музикантом, композитором та актором, який розвинув свій талант у потрібному стилі в потрібний час. Цього виявилося достатньо, щоб стати й залишатися «іконою». Восьмого січня ця «ікона» відзначила б 75–річний ювілей.
Цей простий хлопець народився 8 січня 1935 року в простій фермерській родині у містечку Тупело, штат Місіссіппі. Підлітком переїхав із батьками до міста Мемфіс у Теннессі. Якимось дивом, сам не усвідомлюючи того, Елвіс увібрав та синтезував у собі та своїх піснях головні музичні напрями двох не сумісних тоді популярних культур Америки: це народні пісні стилю кантрі білих поселенців Нового Світу, які були переважно ірландського й англосаксонського походження, та церковна музика стилю госпел у виконанні негритянських рабів і її світський варіант ритм–енд–блюз. Ця нова якість із благословення Елвіса й стала відома у світі під назвою рок–н–рол.
Преслі став чи не першим містком між білою та чорною культурами. Цей зв’язок відразу ж прокляли ортодокси з обох боків, передусім представники старшого покоління. Але на міст кинулися «об’єднуватися» — спершу хоч у музичних смаках — молоді представники білої та чорної спільнот. Так було зламано культурний расовий бар’єр, хоча соціальний тримався ще довго по тому.
Феномен Елвіса має багато інших — дрібніших, але значущих для загального результату — складових. На початку кар’єри Преслі був незаперечно вродливим та привабливим молодиком, що робило його кумиром дівчат та зразком наслідування для хлопців. Незаперечним чинником успіху була його сексуальність. Хвацькі вихляння стегнами, за які співак отримав прізвисько Елвіс–Пелвіс (Елвіс–Стегна), спричиняли запаморочення у «слабкої статі» — від захвату — та у власників телеканалів, які через побоювання позбутися старшої частини аудиторії рекомендували операторам знімати Елвіса лише до пояса.
Елвіс не був бунтівником чи супротивником системи. Навпаки. Він був носієм характерного для більшості американців засвоєного з дитячих років примітивного патріотизму. Коли 1958 року настав його час іти до війська, Преслі не скористався з можливостей сховатися від військкомату за своїм статусом загальнонаціональної зірки, а разом із ровесниками одягнув військову форму та відбув служити до Німеччини. За це Елвіса почали поважати навіть недавні запеклі противники з лав американських ультраконсерваторів.
Водночас Елвіс був продуктом блискуче проведеної багаторічної маркетингової кампанії. На нього працювали цілі штаби маркетологів, логістів та студій звукозапису. А над усіма ними височів менеджер Елвіса — полковник Том Паркер. Саме цьому спритникові король рок–н–ролу завдячував організацією своїх успіхів, а наприкінці кар’єри розплачувався із ним майже половиною гонорарів.
Паркер умів і готувати, й подавати. Він вигадав для Елвіса десятки безпрограшних новаторських маркетингових ходів і трюків, які пізніше взяли на озброєння продюсери інших відомих виконавців. У 1973 році Преслі й Паркер організували перший у світі глобальний концерт «Привіт із Гаваїв» — за допомогою засобів супутникового зв’язку його переглянули півтора мільярда мешканців планети, тобто кожен третій землянин. Цей рекорд залишається не побитим досі. Навіть за першою висадкою людини на Місяць стежила менша аудиторія.
Паркер усвідомлював, що творче життя кумира коротке, тому перед відбуттям Елвіса на військову службу залишив «про запас» його ще не видані записи і під час дворічного перебування співака в казармі видавав із точно розрахованою періодичністю.
Одну з головних ставок у просуванні свого протеже в «земні боги» Паркер зробив на кіно. Елвіс за наполяганням Паркера знявся в тридцяти художніх та трьох документальних фільмах. Ці стрічки з невибагливими любовними сюжетами та неодмінними піснями у виконанні головного героя шедеврами не назвеш, але їх і досі часто демонструють західні комерційні телеканали. Чи варто пояснювати, які підліткові аудиторії та резонанс вони мали свого часу?
Елвіс був яскравим в усьому, і сценічних костюмах — насамперед. Після армії співак подорослішав разом із своєю публікою. Поки він служив, фанати встигли закінчити університети, обзавестися родинами та роботою. І вже не топталися на танцмайданчиках, а їздили розтринькувати зайві долари до Лас–Вегаса. Елвіс також узяв курс на «Місто гріха» та все, що з ним пов’язане. На зміну славетним джинсам та шкіряним курткам прийшли білі панталони, які щільно обтягували все гладші стегна. Замість чорних курток–шкірянок з’явилися гусарські мундири білого кольору, щедро прикрашені карикатурними еполетами, бісером та іншими блискучими цяцьками. Тепер такі костюмчики носять імітатори Елвіса та екзальтовані представники сексуальних меншин.
Можна багато говорити про вплив Елвіса на інших виконавців. А можна обмежитися й одним коротким, але яскравим прикладом. Найбільшим імітатором короля рок–н–ролу був інший покійний «король поп–музики» Майкл Джексон. Ось перелік лише головних характерних прийомів, які Джексон запозичив у Преслі: добре впізнавані танцювальні рухи, блазнівські сценічні костюми «а ля Елвіс», вміле використання засобів кіно для продажу музичних дисків.
Найбільш безпечно та комфортно Елвіс почувався у своєму маєтку «Грейсленд», а для Джексона подібним притулком слугувало ранчо «Неверленд». Зрештою, Джексон навіть одружився з донькою Елвіса — Лізою Марією. І помер від того ж, що і його кумир, — надмірного вживання різноманітних лікарських препаратів.
Можна піти далі і запитати: а з якого це дива «бітли» для обкладинки свого славетного альбому «Клуб самотніх сердець сержанта Пеппера» вбралися в такі клоунські напіввійськові костюми, що вони видаються запозиченими з гардеробу самого Короля? Але це лише припущення. Хоча й члени славетного ліверпульського квартету не приховували, що вважали Елвіса своїм кумиром.
…Три премії «Греммі» Елвіс отримав у номінації духовної музики, за госпел. На схилі кар’єри він був огидним товстуном із задишкою. Але — з огляду на попередні заслуги — по смерті Елвіс залишився для наступників взірцем свого «молодшого», рок–н–рольного стилю. Тож не дивно, що багато фанів і раніше, й тепер поширюють чутки, ніби Короля бачили живим то в одній, то іншій місцевості.
Попри певну іронію, яка з плином часу з’являється у ставленні до спадщини Преслі, Елвіс досі неперевершений. Багато років поспіль він є «найприбутковішим із мерців». Після смерті 1977 року продано більше альбомів із його піснями, ніж за життя Короля. Хто не чув новітніх танцювальних міксів зі старих хітів Елвіса?
Він, певно, назавжди залишиться найуспішнішим виконавцем в історії світової популярної музики. На цей час платівки Преслі розійшлися у всьому світі загальним накладом 1,8 млрд. примірників. Далі буде.
1. Елвіс мав брата–близнюка Джессі Гейрона, який з’явився на світ на 35 хвилин раніше, але мертвим.
2. Спершу вважалося, що Елвіс походить із шотландсько–ірландської родини, але з приходом слави дослідники розкопали, що серед його предків були франко–нормандці та німці. Одна з прабабусь його матері була індіанкою з племені черокі, а інша — єврейкою.
3. Елвіс уперше заспівав на публіці в 10–річному віці на ярмарку. Свою першу — дуже дешеву —гітару він отримав на 11–й день народження, хоча просив велосипед. Грі на гітарі хлопця навчали впродовж двох наступних років двоє його дядьків та пастор церкви, яку відвідувала родина Преслі. Самоук Елвіс ніколи так і не навчився нотної грамоти.
4. У школі його вважали тихим та неконтактним хлопчиком, «маминим синком», але, попри сором’язливість, Елвіс приходив до школи з гітарою і мав репутацію «поведеного на музиці».
5. Елвіс зняв перше в світі музичне відео до пісні 1957 року Jailhouse Rock («Тюремний рок»).
6. У 1982 році маєток Елвіса «Грейсленд», де він похований, відкрили для відвідувачів. Відтоді «Грейсленд» залишається другим за кількістю відвідувань туристичним об’єктом США після Білого дому.
7. Елвіс активно займався карате (з 1960 року мав чорний пояс) і демонстрував деякі рухи карате під час сценічних виступів.
8. Домашнім улюбленцем Елвіса був шимпанзе на прізвисько Скаттер.
9. Елвіс лише двічі виступав із концертами за межами США: обидва рази — в Канаді.
10. У 1973 р. Елвіс був найбільшим платником податків у США серед фізичних осіб.
11. На час смерті Елвіса на його банківському рахунку було лише $5 млн., хоча підраховано, що впродовж свого життя він заробив майже $4,5 млрд.
12. У 1993 р. пошта США започаткувала серію марок, присвячених відомим поп–виконавцям. На першій марці номіналом 29 центів містилося зображення Елвіса. Ця марка розійшлася найбільшим накладом у всій історії американської пошти.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
