Складно сказати, про що саме остання книга «невмирущого» російського класика, назва якої розтлумачується як «насолода вмирати». До речі, сам автор «Оригіналу Лаури» — цілком за пушкінським заповітом «весь я не умру» — до кінця свого життя плекав ідею відродження в слові, що йому цілком удалося. І це не дивно, адже перед нами — невідомий роман Володимира Набокова, який пролежав в архіві більше 30 років, і лише сьогодні виданий сином письменника у харківському «Фоліо»!
Директор видавничого дому «Академія» Василь Теремко випустив одразу дві книжки, котрі можна розглядати як рятівне коло для колег–видавців саме під час кризи: «Основні засади видавничого бізнесу» та «Видавничий маркетинг». Якщо ці колеги таки їх прочитають, то — осмілюся твердити — ситуація на нашому книжковому ринку помітно оздоровиться.
У Голлівуді — черговий скандал: «оскароносного» композитора і режисера Джозефа Брукса звинувачують у 13 зґвалтуваннях. Днями 71–річного любителя жінок випустили під заставу, але попереду в нього — суд, і поки що нічого хорошого від Феміди чекати не випадає.
Сьогодні — «тихий день» виборчого процесу. День, коли кандидатам у президенти вже не можна агітувати. Тепер — час збирати каміння і пожинати плоди. Завтра українці зроблять остаточний вибір. Хоч би кого обрали, найважливіше, щоб вибори пройшли чесно і прозоро. Є тривожні сигнали, які попереджають про можливість фальсифікацій, зриву виборів, «силові» сценарії. Вибори, а також встановлення їх результатів — це випробовування для молодої української демократії. Демократії, яку в нас називають найбільшим здобутком останньої п’ятирічки. Тому нехай сильніший переможе в чесній боротьбі, а переможений визнає поразку. Але щодо цього є сумніви...
Як і слід було чекати, указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України провідникові українських націоналістів Степану Бандері викликав гостру реакцію не лише в наших східних сусідів, а й за Бугом — теж. Після «нижчих чинів» позавчора нагородження засудив і донедавна великий друг України, президент Польщі Лех Качинський.
Ситуація довкола Бандери сьогодні мимоволі повертає в атмосферу 2003 року, коли Варшава з особливою затятістю піднімала на щит тему українсько–польського протистояння в роки Другої світової війни.
60–річчя так званої «волинської трагедії» та встановлення монумента польським жертвам у селі Павлівка у прикордонному Іваничівському районі розділило тоді українське суспільство. Україна постала перед непростим вибором: чи треба вибачатися перед поляками за те, що було 60 років тому на Волині, як того вимагала Польща? Якщо вибачатися, то й поляки теж мають вибачитися за знищення українців. Бо української крові на Волині та на етнічних українських землях за Бугом було пролито не менше. Та ми перегорнули цю сумну сторінку історії, покаялися спільно, доручивши історикам, а не заангажованим політикам вивчати й документувати ці трагічні сторінки минулого. Виявляється, ненадовго.
Саморобний вибуховий пристрій, що реагує на рух, спрацював у четвер поруч з офісом міського похоронного бюро, коли до його дверей підходив директор Микола Пеструєв. Як поінформувала «УМ» начальник відділу взаємодії зі ЗМІ міськуправління міліції Тетяна Хмельницька, чоловіка з численними пораненнями госпіталізували, йому зробили кілька операцій. Водночас пані Хмельницька ухилилася від відповіді на запитання про післяопераційний стан директора «Спеціалізованого підприємства комунально–побутового обслуговування».
Cади Семіраміди — одне з семи чудес світу кануло в Лету дві з половиною тисячі років тому. Сучасникам від них залишилися лише описи, але деяким жителям міста Горлівка, які мешкають по проспекту Леніна, 134, пощастило побачити щось подібне на даху свого будинку. Якраз над четвертим під’їздом на плоскому даху п’ятиповерхівки розкинувся такий собі ботанічний сад. Чи хтось навмисне це зробив, чи випадково, але просто на будівлі, як шпилі, «вимахали»... розкішні тополі.
Однією з вдалих пропагандистських акцій українського підпілля у післявоєнні роки став рейд на територію Білорусії влітку 1950 року. Організатори рейдів УПА по території сусідніх країн мали на меті поширити ідеї українського визвольного руху серед інших народів та залучити їх до спільної антирадянської боротьби. Доносячи правду про підпільну боротьбу на території України в сусідні держави, українські повстанці водночас намагалися прорвати ту інформаційну блокаду, яку червоний тоталітарний режим виставив навколо українського визвольного руху. Рейди УПА стали одним із дієвих засобів, спрямованих на побудову антибільшовицького фронту поневолених народів СРСР.
Десять діб арешту отримав незалежний білоруський журналіст Іван Шульга за те, що попередив своїх колег про міліцейський напад на мінський офіс телеканалу «Белсат». «Правоохоронці» запевняли, що репортер був п’яним, накинувся на одного з міліціонерів, обірвав йому шеврон і зламав гомілку. Журналісти вважають, що це — перший дзвоник репресій проти свободи слова напередодні президентських виборів...
