...Не хочу когось учити, як на світі жити, але глибоко переконаний: в історичному вимірі, з огляду на великі невдачі українців, ми повинні згуртуватися навколо української ідеї і Віктора Ющенка, який після В’ячеслава Чорновола є найяскравішою зіркою на українському небосхилі. Козачок Яворівський засвідчує свою відданість вождю, «щоб то ближче стати», і так захопився нещадно «мочити» В. Ющенка, що забув — країна на межі катастрофи.
Пане Президенте!
Проводячи свою передвиборчу агітацію, Ви обіцяли, що почуєте кожного. До сотень тисяч голосів українців про звільнення українофоба і нечесного на руку Д. Табачника з посади міністра освіти додаю і свій у сподіванні, що Ви будете послідовним і почуєте мене. Адже відверто антиукраїнські заяви і опуси Д. Табачника суперечать Вашим намірам об’єднати Україну.
Установи Міністерства оборони — одні з найбільших боржників за енергоносії у Харківській області. Про це заявив голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін. У деяких військових частинах уже відключили світло, зокрема в Інституті танкових військ імені Верховної Ради і частині Харківського університету військово–повітряних сил імені Кожедуба.
1 та 2 квітня в Одесі традиційно проведуть «Гуморину–2010». А ще не так давно День сміху, який уже давно став візитною карткою міста, був під загрозою зриву. Проти проведення свята виступили православні одесити, адже цьогоріч 1 квітня припадає на Чистий Четвер Страсної Седмиці, — цього дня масові гуляння просто неприпустимі. 28 березня кілька сотень людей пройшлися вулицями міста, щоб висловити свій протест.
«Тіньовий» кабінет міністрів вирішив провести своє засідання того ж дня, що й «автентичний» уряд. Учора опозиційні міністри влаштували своєї перші збори у підвальному приміщенні Верховної Ради. Головувати прийшла сама Юлія Тимошенко, хоча, як уже повідомлялося, право очолити опозиційний кабмін вона делегувала Сергієві Соболєву — через те, що він має статус народного депутата, а вона — ні.
Опозиція незмогла відправити у відставку одіозного міністра освіти, однак це не вплинуло на її активність і далі розхитувати службове крісло під чиновниками, котрі дозволяють собі антиукраїнські висловлювання. Після появи у студії «Шустер Live» нинішнього віце–прем’єр–міністра Володимира Семиноженка у Верховній Раді зареєстрували проект постанови про його звільнення. І хоча голосів за це рішення опозиція все одно не знайшла б, настрій пану Семиноженкові їй зіпсувати вдалося. Учора він вийшов до журналістів розповісти про екстренну підготовку до Дня Перемоги та заодно намагався спростувати всі висунуті проти нього звинувачення.
Серед порівняно невеликої кількості європейських лідерів, які зголосилися приїхати до Києва на інавгурацію Віктора Януковича, був і президент Латвії Валдіс Затлерс. Цей візит засвідчив: Україна стала для балтійського сусіда настільки важливим партнером, що це вже не залежить від змін у владній верхівці. Крім того, у наших країн багато спільного, адже вони вирішують схожі проблеми — можна навести цілу низку політичних та економічних паралелей. Про актуальні питання двосторонніх взаємин ми розмовляємо з Надзвичайним і Повноважним Послом Латвійської Республіки в Україні Атісом Сьянітсом.
Ідея зробити першоквітневе інтерв’ю з Анатолієм Литвиновим, найкращим читцем гумору в 70—90–ті роки (хто не пам’ятає його хіт «Як ми з кумом вареники варили» і взагалі весь кумівський цикл Павла Глазового), була майже концептуальною: так набив оскомину сучасний гумор із жартами нижче пояса. Але втілити цю ідею в життя виявилося не так просто. Анатолій Васильович, якому зараз 73 роки, переніс інсульт і з дому не виходить. «Що ви вигадуєте? Навіщо вам моє інтерв’ю, я вже в минулому, питайте тих, хто крутиться по телевізору». І все ж, відірвавшись від спільного з онуком перегляду мультиків, Анатолій Васильович поспілкувався з журналістом «УМ» по телефону: згадав часи Глазового і Шарварка, розповів, як починаючи з 1 квітня 10 днів підряд з переаншлагами в палаці «Україна» проходив фестиваль гумору «Вишневі усмішки», як міністр культури СРСР Демичев захистив їх перед українським Мінкультом. «А ви не знаєте, чого учора не було Ані Безулик?» — раптом перескочив з однієї теми на іншу артист. «Кажуть, ніби закінчився контракт із телеканалом», — відповідаю. «Отак скоро усе закінчиться, — невдоволено буркоче Литвинов. — Я газет не читаю, дивлюсь новини по телевізору, «Велику політику». Я не дуже люблю цього Савіка Шустера, а програма Ані Безулик мені сподобалась, і я здивувався, коли вона не вийшла, подумав, що це вже «пєрвиє звоночкі».
Насправді, крім розмови, це ще й був невеликий концерт для одного слухача — Анатолій Литвинов по пам’яті розповів кілька довжелезних гуморесок Павла Глазового і більше того — фрагменти виступів болгарською і сербською мовами. Так дивно було чути цей знайомий із дитинства голос, інтонації, акторську майстерність, і так шкода, що «сучасний телевізор» не показує українську естрадну класику бодай інколи.
Минулої п’ятниці на 11 поверсі готелю InterContinental — із шикарною перспективою на Михайлівський собор і Дніпро — відбулася вечірка–презентація проекту кіноальманаху «Закохані в Київ» (оригінальна назва — «Влюбленные в Киев»). «У нас буде 9 талановитих молодих режисерів. Кожен із них зніматиме короткометражний фільм тривалістю 10—12 хвилин», — представив проект Володимир Хорунжий, відомий як продюсер фільму Orangelove. Ідея українського альманаху та сама, що й в іноземних — через призму подій у місті відкрити неповторний образ Києва. Мотив — патріотичний: «Показати, що український кінематограф здатний робити якісне європейське кіно».
