На Тернопільщині трапився безпрецедентний, принаймні для регіону, факт, пов’язаний із виборами Президента: голова Лановецької райдержадміністрації Василь Хомінець заявив, що знімає з себе повноваження голови адміністрації у зв’язку з перемогою Віктора Януковича.
Часті вірнопіддані месиджі Москві ще не інавгурованого Віктора Януковича — як сіль на свіжі виборчі рани галичан, котрі до останнього вірили, що їхні голоси на користь «меншого зла» захистять національні інтереси України. У другому турі президентських виборів «за» «солодку» Юлю проголосувало майже в 2,5 раза більше прикарпатців, ніж у першому, сягнувши рекордних по державі 88,89 відсотка. Свої голоси Тимошенко, за оцінками місцевих аналітиків, віддали не тільки більшість симпатиків Віктора Ющенка (його 17 січня підтримав кожен четвертий виборець Івано–Франківщини, у В.Ю. тоді було тільки трохи менше за Юлю), а й прихильники решти кандидатів, окрім «регіоналів» і затятих симоненківців. Оманлива безальтернативність лідерів ПР та БЮТ на пост Президента, задана політтехнологами ще задовго до старту виборчої кампанії, призвела до тотального розчарування галичан отриманим результатом.
У вівторок у великому конкурсі Берлінського кінофестивалю показали «Мед» турка Семіха Капланоглу та ірано–німецьку картину «Мисливець» Рафі Пітса. І ще багато картин у різних програмах. Журналісти переважно скептично оцінюють рівень передусім конкурсної програми. Утім це не новина — так буває щороку. Хочеться «чогось такого», а подібне трапляється рідко. Поки що журналістське журі журналу Screen Inernational найвище поцінувало румунську стрічку «Коли хочу свистіти, я свищу», далі картина Романа Поланського «Письменник–привид». Одначе попереду ще чимала частина конкурсу...
Старі, як світ, сюжети в оформленні цього автора, вже й церковній анафемі підданого, і в порнографії звинуваченого, щоразу виглядають напрочуд заманливими. Ось і цього разу нова книжка Олеся Ульяненка, до якої увійшов роман «Там, де Південь» і повість «Сєдой», дивує невгамовною енергією автора, спроможного робити з лайна минувшини цукерку популярного треш–чтива. Яким чином? А щоразу в один і той самий спосіб, коли, здавалося, бійки–пиятика і злягання–зґвалтування нам гарантовані, але ідеологічний катарсис надходить з іншого боку.
Цьогорічні вибори в Україні, як це не прикро усвідомлювати, знову продемонстрували партійну заангажованість правоохоронних структур. Особливо помітна вона була на Луганщині: міліція активно вистежувала організовані штабом Януковича «каруселі» й удаваних хворих–«надомників» — а за міліціонерами по п’ятах слідували «прокурорські», вкупі зі співробітниками СБУ. Одне лише втішає: на відміну від 2004–го, «силовики» в цій виборчій кампанії виступали як конкуренти. Уже легше...
Листівки з інформацією про загрозу «козячого грипу» у Запоріжжі молоді люди розповсюджували відкрито, зазвичай додаючи: такого висновку дійшов «Форум працівників охорони здоров’я». Наляканий пандемією «свинячого» і «пташиного» грипу, довірливий люд зважив передусім на вірогідність «естафети» нового вірусу, а не на те, що хтось спричиняє паніку в переддень другого туру голосування.
Відтепер метеопрогноз, базований на віщих тваринах, стає вдвічі точнішим. Адже, крім харківського бабака Тимка ІІ, погоду провіщатиме і подружжя бабаків львівських — Миші й Марусі. Як уже писала «УМ», цьогоріч галицьких бабаків перевели на «старий стиль», відтак будити їх почали не на «американське» 2 лютого, а на Стрітення — 15 лютого. На думку львівських екологів–патріотів, перенесення дня Бабака зумовлене прагненням відродити українські традиції «свого свята» — Стрітення. Щоправда, патріоти–природолюби якось призабули, що в Галичині бабаки не живуть через відсутність степів.
20–річного студента 3 курсу Чернівецького університету, який кілька місяців тому вночі з друзями поглумився над пам’ятником Тарасові Шевченку у Чернівцях, Першотравневий районний суд засудив до двох років та шести місяців обмеження волі з випробувальним терміном на рік. Тепер щомісяця впродовж року хлопець повинен відвідувати кримінально–виконавчу установу, а її працівники стежитимуть, чи не накоїв він ще чогось надзвичайного.
Нелегальних мігрантів ніхто до нас не кличе. Але попри те, що незваний гість не подарунок для господарів, він — жива людина. І умови для його утримання повинні бути європейського зразка. Два такі центри для тимчасового утримання нелегальних мігрантів у понеділок відкрилися на Сумщині. Перший урочисто презентували на території відділу прикордонної служби «Середина Буда». Він може розмістити чотирнадцять осіб. Другий — Великописарівський центр — розрахований на шістьох мігрантів. «Перевага таких комплексів у мобільності й модульності, — пояснив «УМ» прес–секретар Сумського прикордонного загону Олександр Шишка. — Тобто у випадку зміни міграційних потоків центр можна перенести в інше місце. Для людей, які в них перебуватимуть, створені всі необхідні умови: є кімнати для чоловіків і жінок, установлені кондиціонери, душові, медпункт, словом — усе, аби мати комфортний тимчасовий прихисток».
