Спорт — така сама частина нашого життя, як і всі решта сфер людської діяльності. І все, що може трапитися з нами у повсякденному житті, трапляється й тут. Дуже важко сходити на вершину, не простіше на ній і втриматися. Але що робити, коли життя кидає тебе у прірву? Встояти під силу лише сильним особистостям. Українській легкоатлетці Людмилі Блонській життя надало шанс пройти всі стадії випробування — від падіння до злету. І майстриня багатоборств довела, що вона є сильною не тільки тілом, а й духом.

Здавалося, що в чвертьфіналі відкритого чемпіонату Білорусі київській команді дістався ледь не найзручніший суперник з усіх можливих. Але «Сокіл», жодного разу не програвши «Хімволокну» у регулярному чемпіонаті, вже двічі поступився могильовській команді на своєму «Авангарді».

Проведення Олімпійських ігор для людей із фізичними вадами на місці головних стартів чотириріччя вже давно стало доброю традицією. Минулої п'ятниці на «Стадіо Олімпіко» в Турині президент Італії Карло Адзеліо Чампі відкрив ІХ Паралімпійські ігри. З 11 по 19 березня 1300 атлетів із 40 країн світу розіграють 58 комплектів медалей у п'ятьох видах спорту — гірських лижах, біатлоні, лижних гонках, хокеї та керлінгу.

Перед від'їздом українців на світову першість до Москви державний тренер Валерій Александров пообіцяв Юрію Павленку, що в Росії наші спортсмени спробують зачепитися за дві «медальки» бодай якого-небудь гатунку. Цікаво, що перед цим «спортивний» міністр спочатку відправив Александрова у відставку, але, розібравшись у ситуації, поновив на державній службі.

Незважаючи на звання однієї з провідних легкоатлетичних держав, Росія вперше отримала право провести світову першість. На організовані нашими сусідами змагання у приміщенні з'їхалися майже 700 атлетів із 133 країн. Зимова Москва, як і водиться, зустріла гостей десятиградусним морозом. Розмістилася така величезна кількість спортсменів у 25-поверховому готелі «Космос», розрахованому на 1500 номерів.

Традиція проводити світові першості з легкої атлетики з'явилася доволі недавно — перша з них відбулася лише 1983 року в Гельсінкі. Змагання під дахом Міжнародна федерація (ІААФ) започаткувала на чотири роки пізніше. Спершу найкращі спортсмени ігнорували чемпіонати світу в закритих приміщеннях, але останніми роками інтерес до цих стартів значно зріс, тому нині їх стабільно проводять раз на два роки, а то й частіше.

Останні матчі регулярної частини відкритого чемпіонату Білорусі «Сокіл» дограє без особливого натхнення. Здається, команда Олександра Сеуканда не просто змирилася з домінуванням трьох мінських клубів, а сама обрала собі підсумкову позицію перед «плей-оф». Підтвердженням цього стала чергова зустріч киян.