Добра традиція привозити до України «шматочок Франції» працює восьмий рік поспіль. Вечори франкомовного кіно у своїй програмі здебільшого мають стрічки, що вже підкорили прокат у себе на батьківщині та фестивальні майданчики у Європі.

Багатогранний театр «Дах» давно завоював свого глядача, ламаючи сценічні кордони і борючись з академізмом сьогоднішньої театральної дійсності. Музичність — невід’ємна складова кожного спектаклю «дахівців». З–під крила театру Троїцького вийшов цікавий гурт «ДахаБраха». А не так давно було оголошено про утворення нового гурту, і прихильники затамували подих, аби розгледіти сімох красунь та незлічиму кількість інструментів на сцені. Стало ясно — нас чекає щось нечуване раніше. «Дах Дотерс» — це фрік–кабаре у виконанні акторок театру «Дах». Сім красунь у білих сукнях, сім грацій та драйв у сьомому ступені. На сцені дівчата міксують одразу кілька стилів, серед яких і романси, реггi, джаз, фанк і навіть блатні пісні. Тексти композицій, як літературна хрестоматія: тут і Тарас Шевченко, і Діна Верні, і Олександр Введенський, і навіть Вільям Шекспір. Кожна пісня — це міні–спектакль. Інструментами, серед яких — фортепіано, контрабас, віолончель, барабан, гітара, скрипка і різноманітна перкусія, дівчата вільно «жонглюють», щораз міняючись місцями, змінюючи тембр та подачу, так що складається враження, що «Дах Дотерс» зможуть зіграти все.

У грудні–2012 у рамках паризьких гастролей театру «Дах», дівчата мали власний концерт у серці Франції, а у квiтнi «Дах Дотерс» з’являться на сторінках українського видання Vogue. Про це і багато іншого дівчата розповіли «УМ».

У світі шоу–бізнесу все більшу популярність здобувають голографічні проекції зірок. Блискавичне шоу тепер може дати будь–який виконавець. Навіть... померлий.

Один iз найавторитетніших фестивалів Європи за 42 роки існування визначив свою політику в бік кінематографа країн, що розвиваються, та зосередився на молодому поколіннi кінематографістів. Так у конкурсну програму потрапляють переважно молоді режисери, для яких голландський фестиваль стає стартовим майданчиком. Цього року організатори продовжили закладену традицію пошуку нових імен у царині кіно — в основному конкурсі жодного іменитого режисера. Натомість спектр представлених країн може скласти достойну конкуренцію таким велетням, як Каннський та Венеціанський кінофестивалі: Таїланд, Англія, Іран, Мексика, США, Чехія, Аргентина, Угорщина, Австрія, Італія, Китай, Бразилія, інші.

Мирослав Слабошпицький — один із небагатьох українських режисерів, що не боїться вилізти з власного панцира. Його роботи брали участь у 27 фестивалях у 17 країнах світу. У 2009–му — на той час уперше за останні сім років — український фільм потрапив на конкурс «Берлінале».

Ювілейне вручення «Глобусів» пройшло з традиційними пишнотами, але у невимушеній атмосфері жартів ведучих шоу, акторок Тіни Фей та Емі Полер. За сімдесятирічну історію свого існування, церемонія нагородження має ведучих лише третій рік поспіль. 67 років «Золотий Глобус» тривав у вигляді оголошення лауреатів нон–стоп.

Відкинути упередження стосовно Моцарта — ось що запропонували французи ще у 2009 році, коли здійснили масштабну постановку історії геніального композитора, забарвивши її електронними гітарами і «ревучими» піснями у стилі рок.

Дістатися прокату фільмові нашого виробництва, як відомо, нелегко. От і мультиплікація про Шерлока Холмса оселиться лише в одному столичному кінотеатрі — «Жовтень». Уже з 5 січня на великому екрані Холмс, його колега Ватсон та інспектор Лестрейд шукатимуть викрадача секретних документів британського Адміралтейства.

В останні дні 2012 року засновник театру «Дах» та президент мистецького фестивалю Гоголь–fest Владислав Троїцький не підбиває підсумки, а з головою пірнає у рік наступний. На зустрічі з журналістами режисер розповів, що невизначеності з Гоголь–фестом уже не буде: фестиваль–2013 відбудеться: з 13 по 22 вересня митці, музиканти та театрали зберуться під одним дахом, аби знову «запалити голову Гоголя» та поділитися прекрасним з усіма бажаючими.