Учора закінчився візит делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи до України у рамках передвиборчої місії. Її учасники, які перебували тут з 28 лютого, поїхали задоволені. Делегація на чолі з Ренате Вольвенд відзначила «суттєві покращання у передвиборчій атмосфері» у порівнянні з минулими президентськими виборами. «Умови, в яких проходять парламентські вибори, відповідають стандартам Ради Європи», — йдеться у заяві місії ПАРЄ.

У Білорусі скасовано революцію. В цьому принаймні впевнене тамтешнє КДБ, яке оголосило про викриття сценарію перевороту у країні після президентських виборів 19 березня та, відповідно, на їхню думку, вжило необхідних заходів для попередження «силового захоплення влади». Своєю заявою білоруські спецслужби не породили жодної сенсації — про те, що одразу після закінчення голосування у Мінську плануються масові акції протесту з вимогою відставки Лукашенка та відміни, за переконанням опозиціонерів, сфальсифікованих результатів президентських виборів, білоруські демократи заявляли неодноразово. Власне, такі демонстрації не лише у Білорусі, а й в інших пострадянських країнах влада завжди напередодні виборів характеризує як майбутній переворот. Схожі заяви лунали, до прикладу, і в Україні півтора року тому. Тут так само влада намагалася попередити насильне захоплення влади, відловлюючи активістів молодіжних організацій і звинувачуючи їх у тероризмі. В Азербайджані, де восени минулого року відбувалися президентські вибори, «переворот» попереджували ще рішучіше — засаджували за грати його організаторів — колишніх високопосадовців, які перейшли на бік опозиції. Ну а ситуацію в Білорусі можна брати за «еталон», де всі методи доступні.

«Узбецько-український детектив», який викликав велике зацікавлення та занепокоєння у всьому світі, набуває нових обертів. Після шквалу критики з боку європейських та російських правозахисних організацій з приводу примусового вислання на батьківщину з України 14 лютого десятьох узбеків своє «фе» тепер висловила й американська влада. Так Держдепартамент США засудив дії наших можновладців і зауважив, що такий крок був здійснений із порушенням українського законодавства. «Українська влада також проігнорувала прохання Верховного комісара ООН з питань біженців не вдаватися до примусової репатріації жодного з шукачів притулку, допоки вони не пройдуть необхідних процедур щодо отримання статусу біженців», — цитує заступника речника Держдепартаменту США Адама Ерелі «Бі-Бі-Сі». Зауважимо, що Україна, як і США, є підписантом міжнародного протоколу від 1967 року щодо статусу біженців.

Лех Качинський продовжує «українську справу» свого попередника Олександра Кваснєвського. Приступивши до виконання обов'язків, новообраний президент Польщі пообіцяв один із перших своїх закордонних візитів зробити до України. Обіцянку він виконав після недавніх відвідин Вашингтона, де третину діалогу з Джорджем Бушем присвятив Україні та її євроінтеграційним прагненням. Ця тема була однією з головних і під час офіційного візиту Качинського до України, який розпочався учора вранці і завершиться сьогодні ввечері.

Третю ніч мешканці села Піски, що неподалік Львова, сидять у своїх домівках, як на бочці з порохом. Провалиться — не провалиться, гадають та моляться вони, дивлячись на пустирище, де ще вчора стояли дві хати.

Після річної перерви на шести стратегічних енергетичних компаніях України знову паніка. Керівництва «Чернігів-», Полтава-», «Львів-», «Суми-», «Тернопіль-» і «Прикарпаттяобленерго» звертаються по захист до влади, зокрема й до Президента Ющенка, і водночас замовляють охоронців із «Титану» та їхніх грізних собак, зміцнюють двері та грати на вікнах, викликають додаткові наряди міліції. Так енергетики очікують на страшних бойовиків, які увірвуться, розтрощать усе довкола і займуть кабінет керівництва підприємства. І все заради того, аби, як переконані перелякані співробітники обленерго, забрати у Григорія Суркіса його власність і передати її давньому партнеру цього олігарха, а тепер — заклятому ворогу, російському бізнесмену Костянтину Григоришину. Адже, за неофіційною інформацією, свого часу Суркіс позбавив Григоришина його частки акцій в шести українських обленерго, а після поразки на минулих виборах «проесдеківської» влади ображений акціонер вирішив «робінгудівським» способом помститися своєму кривднику.

Детектив із багатьма невідомими, зате, ймовірно, з дуже серйозними наслідками. Так можна охарактеризувати скандал, який виник через одинадцятьох узбеків-нелегалів і через яких Україну можуть публічно присоромити перед усім світом. Адже провідні міжнародні правозахисні інституції дуже сильно перейнялися долею узбецьких мігрантів, котрі у пошуках кращої долі свого часу виїхали в Росію та Молдову, а на початку літа минулого року переїхали до Криму. 14 лютого українські правоохоронці витурили їх на батьківщину, оскільки, за їхніми словами, цього вимагало наше законодавство. А в результаті ми наразилися на обвинувачення в неприпустимому порушенні прав людей, у недотриманні зобов'язань щодо міжнародного права та Закону України «Про біженців» та в потуранні недемократичному керівництву Узбекистану, яке, на думку правозахисників, може цих «вигнанців» піддати тортурам, а можливо, навіть довести до смерті.

Вслід за газовою боротьбою з Росією Україні тепер доводиться «воювати» через «блакитне паливо» ще й iз Туркменістаном. Після останніх обурливих заяв президента цієї країни Сапармурата Ніязова та інших тамтешніх чиновників про небажання Києва розраховуватися за газові борги та про спроби керівників українських енергетичних відомств «заплутати» вирішення цього питання, учора свою доволі різку реакцію висловили і вищі чини України.

У розпал виборчої кампанії, коли боротьба за кожного виборця загострюється, політикам вдається посваритися навіть через звичайну, здавалося б, дурничку. Так, у Львові, де мешкає здебільшого «помаранчевий» електорат і від того напруга в боротьбі за кожен голос між штабами «Нашої України» та Блоку Тимошенко постійно зростає, «штабісти» полаялися через... дерева.

Через вітчизняну газету, яку часто називають «проесдеківською», у нашої держави виникли «серйозні зовнішні політичні проблеми». Про це, як передають «Українські новини», повідомив міністр закордонних справ Борис Тарасюк на відкритті конференції «Професійні ЗМІ в демократичних суспільствах».