Вельми шокуючою для керівників правоохоронних органів та окремих відомств видалася вчорашня нарада щодо протидії злочинності та посилення боротьби з наркоманією під головуванням Президента. Глава держави несподівано виклав на стіл перед силовиками папку зі зразками марихуани, кокаїну та окремих сильнодіючих засобів, які відпускають лише за рецептом. І повідомив, що все це на його прохання без проблем придбали співробітники президентської адміністрації через мережу інтернет.

Розмови про перенесення «столиці» області з Києва до якогось із міст–супутників ведуться вже давно. Але тепер справа може зрушити з місця й на ділі. Днями народний депутат від Партії регіонів Петро Мельник зареєстрував у Верховній Раді проект постанови за №6594, в якому, зокрема, пропонує об’єднати п’ять населених пунктів Приірпіння, що під Києвом, у місто Ірпінь та надати йому статусу адміністративного центру області. Крім цього, іншому місту–супутнику Києва — Вишневому — пропонується надати статус адміністративного центру Києво–Святошинського району.

Учора Верховна Рада мала розглядати закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Проект був унесений до порядку денного засідання, але на момент здачі цього номера «УМ» до друку депутати ще не приступили до його розгляду. Втім, було ясно, що проект, який передбачає відмову від вступу України до НАТО, буде схвалений парламентом, де «регіональна» коаліція має переконливу більшість.

Колишній міністр закордонних справ, а в останній період президентства Віктора Ющенка — заступник секретаря РНБО Володимир Огризко стверджує, що така ініціатива нової влади об’єктивно не відповідає цивілізаційним орієнтирам та політичним цінностям України. На думку Огризка, євроатлантичний курс може бути відновлений після зміни політичних еліт. Під час інтерв’ю Володимир Станіславович кілька разів повертався до думки, що на цьому етапі свою активність мусить проявляти громадянське суспільство.

Сам же Огризко розглядає можливість приєднатися до однієї з націонал–демократичних партій. Але спершу він хоче пересвідчитись, чи партія здатна реформуватися, тому не поспішає анонсувати свій політичний вибір громадськості.

Чому Країна Рад, яка упродовж свого існування готувалася до війни, виявилася такою безпорадною і не підготовленою до неї? На кому лежить відповідальність за мільйони загиблих людей? Відповіді на ці питання відомий у світі фахівець із питань історичної пам’яті доктор Владислав Гриневич упродовж десятиліть намагався віднайти не лише як історик. Його дід загинув при обороні Києва у так званому Київському котлі і досі, згідно з радянською офіційною термінологією, вважається «зниклим безвісти». Пан Владислав пригадує, як його бабуся роками раз по раз вдивлялася у вікно і на запитання, кого виглядає, відповідала: «Чоловіка, Андрія Івановича, може, він повернеться...»

До кінця 1980–х в Україні існувало два потоки суспільної пам’яті: офіційний, «героїко–романтичний» і народний, скорботний. Потім на два десятиліття історики отримали свободу дослідити доти не доступні теми, які ще зберігали в пам’яті очевидці. За останні п’ять років, у час президентства Віктора Ющенка, більшість архівів справді стали відкритими, дослідження активізувалися. Нині ж українські історики знову відчули на собі важку руку «керівної і спрямовуючої». Історію, як і колись, намагаються підмінити пропагандою. Ця пропаганда є старою за змістом і новою за формою.

Із 2005 року Національний олімпійський комітет України започаткував традицію, за якою експертна рада регулярно визначає найкращого спортсмена місяця. Минулого тижня у конференц–залі Міністерства молоді та спорту відбулося вшанування травневого лауреата. Овації та відзнаки отримала спортивна гімнастка Наталя Кононенко. Її бронзова медаль за вправи на брусах виявилася єдиною для України на чемпіонаті Європи, що відбувся в англійському Бірмінгемі. У свої 15 років Наталя стала наймолодшою спортсменкою, якій випала честь отримати «місячне» визнання. Разом із вітаннями гімнастка дістала й посвідчення майстра спорту міжнародного класу з рук президента НОК Сергія Бубки.

Скориставшись нагодою, кореспондент «УМ» розпитав усміхнену життєрадісну дівчинку про її спортивну кар’єру, захоплення та погляди на життя.

Карпатський мед дається важко — і бджолам, і пасічникам. У горах їх цілий сезон переслідують надокучливі дощі й різкі перепади температур. Та й сусідство з клишоногими ласунами, які можуть вештатися неподалік розташованої на полонині пасіки, — цілком реальне. Аби відлякати царя тутешньої фауни, перед­бачливі господарі розкидають довкола літньої стоянки стріляні гільзи, наповнені димовим порохом. Потяг ведмедів до меду і в ХХІ столітті не слабне. Це підтвердив бджоляр–любитель із Микуличина, кандидат сільськогосподарських наук Юрій Боберський. «Позаторік я вивіз своїх бджіл у гірське урочище Розсіч, — розповідає він «УМ». — Невдовзі повінь так розмила русло річечки, що не міг забрати вулики. Коли трохи відновили дорогу і я перебрався на той берег, то побачив, що сюди двічі навідувався «медведюх». Він навіть порвав обшивку на одному вулику. За ним туди внадилася куниця і зробила справжню руїну. Того сезону половина моїх бджіл, на жаль, загинула».

У попередній статті про підсумки Московського міжнародного кінофестивалю йшлося про фільми конкурсної програми, створені кінематографістами колишнього соціалістичного табору. Здебільшого в них аналізувалися уроки недавньої історії — ті самі, які в Україні так і не бажають засвоювати...

«Я приречений передавати відомості, в яких нічого не розумію, — стверджує уславлений провидець у романі «Nostradamus. Таємниця пророка» Маріо Ридінґа. — Я можу тільки мріяти, що після мене прийдуть інші люди, з ліпшим розумінням багатьох речей». Саме це й складає інтригу книги, що вийшла у видавництві «Клуб сімейного дозвілля», кидаючи її героїв у шалену круговерть карколомних пригод.

Колін Серо український глядач знає завдяки її відомій роботі «Троє чоловіків і немовля в колисці», що в 1985 році стала сенсацією у світі кіно і навіть знайшла відгук у вигляді голлівудської версії. На днях вітчизняні любителі кіно мали нагоду познайомитись із французькою режисеркою поближче, адже в київському Будинку кіно пройшла прем’єра її нового документального фільму «Локальні підходи до глобальної шкоди».

Після вівторка на чемпіонаті світу в ПАР уперше за майже три тижні безперервної гри трапилися дні без матчів. Позавчора ввечері визначилися всі чвертьфінальні пари: у п’ятницю зустрінуться Уругвай — Гана, Голландія — Бразилія, у суботу — Аргентина — Німеччина, Парагвай — Іспанія. Перепочинок між боями — два дні. Завтра знову битви, та ще й які.