Ще один Герман

Ще один Герман

Одним із гостей, який учора вітав Віктора Януковича з 60–літтям, був президент Європейської Ради Герман ван Ромпей. Де–юре, бельгієць ван Ромпей є особою №1 у Євросоюзі. Посаду президента Європейської Ради (не плутати з Радою Європи) було запроваджено минулого року з ратифікацією Лісабонської угоди — «малої конституції» ЄС.

Тепер — «один із»

Учора сплив трирічний термін повноважень голови Конституційного Суду Андрія Стрижака. Тепер уродженець Закарпаття — звичайний член КС. Вибори нового голови відбудуться 12 липня. «У понеділок ми оберемо нового главу. Є надія, що оберемо швидко і почнемо працювати», — заявив на вчорашній прес–конференції Андрій Стрижак.

Між Рюриковичами й Чингісидами

Між Рюриковичами й Чингісидами

«Низький рейтинг» серед народу тогочасних політичних лідерів (князів) став, можливо, однією з основних причин монголо–татарського бліцкригу на українських землях у ХІІІ столітті. У травні 1223 року на річці Калці (нині Кальміус на Донеччині) відбулася перша проба сил княжих дружин Київської Русі з ордами Чингісхана. Залишки розбитого вщент об’єднаного русько–половецького війська монголи розчавили, накривши дошками з возів і пройшовшись по них кіннотою. Проте це була лише розвідка, а для князів — попередження. 16 років войовничі кочівники не з’являлися на землях України. Утім політична еліта належних висновків не зробила. Як писав Михайло Грушевський, «князівсько–дружинний режим важким тягарем лежав на народній масі». Коли ж у 1239—40 рр. східний вітер приніс на землі Київської Русі тьми хана Батия, а «руські князі розтікалися куди видко», багато громад пішли назустріч татарській грозі: піддалися добровільно загарбникам і за те були помилувані.

Небо прояснилося — видно збитки

Небо прояснилося — видно збитки

Лише впродовж останньої доби на Львівщині підтоплення зазнали 78 населених пунктів у Пустомитівському, Дрогобицькому, Миколаївському, Жидачівському, Стрийському, Городоцькому, Мостиському, Сколівському та Старосамбірському районах області. «Плавають» 228 житлових будинків, 248 господарських будівель, понад 7 тисяч сільськогосподарських угідь. Також негода зруйнувала два мости, інформують рятувальники. А ось тернопільським еменесникам, які допомагали боротися з повінню буковинським колегам, довелося терміново повернутися назад. Позавчорашні зливи надзвичайно погіршили ситуацію на Тернопільщині. Так, у багатостраждальному селищі Коропець Монастирського району, яке чи не найбільше потерпіло під час повені 2008 року, в ніч із четверга на п’ятницю кількість евакуйованих із підтоплених будинків зросла втричі — станом на вчорашню обідню пору більше півсотні осіб із 18 приватних будинків. Наразі вони тимчасово підселені до родичів та сусідів, чиї будинки стоять вище від рівня Дністра. У селі Вістря цього ж району відселено вже 25 осіб.

Ровер для Федоровича

Учора українському Президенту виповнилося 60. Як запевняють в адміністрації Президента, у свій день народження Віктор Янукович працював у звичному режимі, зокрема вчора у нього відбулася зустріч із президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм, який прибув в Україну з офіційним візитом. А вже ввечері тости за здоров’я глави держави піднімали на території державної резиденції «Залісся».

Українська острова Крим

Для переважно російськомовного Криму справжньою подією є вихід кожного номера єдиної україномовної на пів­острові «Кримської світлиці», особливо після того, як три місяці газета Міністерства культури України не виходила зовсім. В останньому числі — матеріали про депортацію як явище, про перше в історії Криму святкування дня кримськотатарського прапора «Тарак» («Кок–Байрак»), репліка на кримську прес–конференцію російського журналіста Дмитра Кисельова «Національні інтереси України та Росії: в чому вони збігаються і де розходяться?»

Засмерділо виборами

Два тижні тому міський голова Роман Заставний вжив на прес–конференції винесений у заголовок вислів в образному, так би мовити, значенні. Втім не виключено, що він передбачав чи й знав, що його чекає незабаром. Уже цього тижня обласний центр знову почав потопати у смітті, оскільки група мешканців сусіднього з головним тернопільським сміттєзвалищем села Малашівці знову вкотре перекрила туди в’їзд для сміттєвозів. У місцевому політикумі вже мало хто сумнівається, що продовження сміттєвої війни має політичну складову й пов’язане з новопризначеними місцевими виборами. Адже сміттєва карта залишається козирною для противників діючого міського голови.

Урок французької

В українських чиновників I та II категорії є всього п’ять років, аби вивчити бодай одну іноземну мову. До того ж не українську, яка для деяких держслужбовців досі залишається іноземною, а англійську або французьку. Така вимога передбачена в пакеті законопроектів про державну службу, який розроблено з подачі Президента України Віктора Януковича. Якщо документи будуть ухвалені, то високопоставлені чиновники муситимуть вивчити мову до 2015 року.

Щастя вимірюється в євро

В Україні мало кому пощастило бачити перший ігровий фільм відомого документаліста Сергія Лозниці «Щастя моє», тому що у прокат кінокартина вийде лише у вересні. Але слава про нього поширилася на всю Європу. Адже у травні увага кінознавців із різних країн була прикута до 19–ти претендентів на «Золоту пальмову гілку» в Канні. На жаль, «Щастя моє» не отримало жодної нагороди, та світова прем’єра відбулася на гідному рівні. У червні Сергій почав збирати перші нагороди. Варто підкреслити, що «Щастя моє» хоча й висилали на різні міжнародні кінофестивалі, але призи фільм отримує поки що лише в Росії. Може, тому, що події розгортаються в цій країні. У стрічці йдеться про далекобійника, що губиться в глухомані російської провінції.