Хоча до старту наступних літніх Олімпійських ігор залишилося майже два роки, однак уже минулої суботи провідні стрільці світу взялися виборювати квитки на Олімпіаду­2012.

Ніхто – навіть керівництво «Ф–1» — так і не зміг пояснити, звідки взялася на трасі ця машина. Точніше, у зв’язку з чим пейс–кар утрутився в перебіг гонки. Є версія, ніби десь по дорозі валялися уламки аеродинаміки команди «Форс Індія».

І про погоду. Гідрометцентр обіцяє на четвер різке похолодання до +30...

Про приїзд американського актора з одеським корінням подейкували ще під час проведення кінофестивалю в Одесі. Як виявилося, це були лише чутки, покликані підігріти інтерес до Сталлоне, який насправді зібрався у наші пенати в рамках презентації свого нового кінопроекту «Нестримні» (The Expendables).

«Оскароносній» Маріон Котійяр акторської кар’єри вже замало — 34–річна зірка фільму «Життя в рожевому світлі», де вона зіграла роль видатної Едіт Піаф, тепер пробує себе в ролі співачки не лише на екрані, а й у житті.

Про початок цієї історії важко згадувати без сліз. На 16–му тижні вагітності молода вінничанка почула від лікарів страшну новину: її майбутня дитина, швидше за все, має фатальну ваду серця. Дівчинка приречена померти максимум через два тижні після народження, а може, й раніше.

У центрі Луганська, у сквері імені «Молодої гвардії», буде встановлено пам’ятник поетесі Тетяні Снєжиній. Таку радісну звістку для шанувальників таланту піснярки повідомила прес–служба Луганської міської ради.

Углиб свого роду «головному історику Івано–Франківщини» Богдану Гавриліву вдалося «зазирнути» майже на двісті років, і там відкрилося чимало цікавого. Нині він мешкає в затишному мікрорайоні (донедавна — селі) Опришівці, розташованому на південній околиці Івано–Франківська. За чималу присадибну ділянку їхній родині довелося платити двічі. Не через скупість, як застерігає народна мудрість, а навпаки — через щедрість. «Наприкінці ХІХ століття моя прабабця заповіла цей морг (0,56 гектара. — Авт.) ще не забудованої землі місцевій церкві, — розповідає пан Богдан. — Згодом, у 1929 році, церковна рада виставила подаровану ділянку на продаж, аби за виручені кошти збудувати плебанію. Тоді на цей, кажучи сучасною мовою, «лот» надійшло багато заявок. Та священик, зважаючи на те, що моя майбутня мама Анастасія вийшла заміж і молода сім’я потребувала окремого обійстя, надав їй право першого покупця. Родина швиденько спродала коней, корів та свиней і зібрала необхідних 800 злотих ринських, аби викупити землю, яка нам колись належала. Такий ось цікавий поворот подій. Певне, пошуки давніх відомостей про своїх предків та історію рідних Опришівців і розбудили в мені інтерес до краєзнавства. Власне, й моя поява на світ теж пов’язана з історичними колізіями».

Звістка про звільнення ректора Донецького національного університету, який входить до числа провідних вітчизняних вишів, як для самого Володимира Шевченка, так і для професорського–викладацького складу стала крижаним душем у сорокаградусну спеку. Що змусило керівництво Міністерства освіти й науки в розпал вступної кампанії звільнити доволі успішного керівника, та ще й у такому авральному порядку, досі залишається таємницею. Очевидних проколів, пов’язаних із професійною діяльністю Героя України, який майже чверть століття стояв біля керма ДонНУ, не було.