Що є смерть? Кома, трикрапка, знак питання?.. Що завгодно, але тільки не крапка. Коли втрачаєш близьку людину, відповідь на це запитання вимальовується саме така. Бо зв’язок між «до» і «після» — він не зникає. По смерті чоловіка, Костя Степанкова, актриса Ада Роговцева наче ще міцніше зблизилася з ним — це відчувалося в її інтерв’ю, у спогадах й у сприйнятті сучасності. А тому поява в репертуарі Театру драми і комедії на Лівому березі вистави «Вася повинен подзвонити», головну роль в якій зіграла Ада Миколаївна, була досить логічною. Як і «Рожевий міст», попередній спектакль за участю актриси у цьому театрі, «Васю...» поставила донька Роговцевої — Катерина Степанкова. Автор п’єси «Прогулянка в Лю–Бльо», за мотивами якої з’явилася вистава, російська письменниця Катя Рубіна.

Бути вихованою, інтелігентною, толерантною людиною на високій посаді в радянські часи вдавалося не кожному. Серед тих, хто не став коліщатком системи, а навпаки, послаблював цензуру і не допускав тоталітаризму, був Юрій Олененко. У 1983—1991 рр. він посідав крісло міністра культури УРСР, очолював Держкіно УРСР, Комітет у справах національностей при Кабінеті Міністрів України, був Надзвичайним та Повноважним послом в Естонії, в останні роки входив до Національної спілки кінематографістів України. 15 червня, на 76–му році, Юрій Олененко пішов із життя.

Інтерпретувати образ Христа свого часу намагалося чимало творчого люду. Згадаймо, як боротьбі з релігійним каноном були присвячені такі літературні твори, як «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Іуда Іскаріот» Леоніда Андреєва і «Плаха» Чингіза Айтматова, а також фільми «Остання спокуса Христа» Мартіна Скорсезе, «Євангеліє від Матфея» П’єра Паоло Пазоліні та «Страсті Христові» Мела Гібсона. Що ж до відомого португальського письменника Жозе Сарамаго, чий роман «Євангелія від Ісуса Христа» щойно вийшов у видавництві «Фоліо», то варто зазначити, що саме антиклерикальні твори цього автора завжди мали найбільший резонанс.

Якщо ви мрієте побачити Київ із висоти пташиного польоту, то така можливість уже є для кожного охочого: віднедавна у столиці діє оглядовий майданчик. Він розташований над останнім поверхом новобудови поблизу Севастопольської площі. Історична місцевість Александрівська Слобідка, де розташовано комплекс, сама по собі є одним із найвищих місць у Києві. А 25–поверхова будова додає до цієї висоти ще 100 метрів. З оглядового майданчика відкривається масштабна панорама усієї правобережної частини міста.

Багатостраждальний пам’ят­ник Івану Мазепі, який мав би прикрасити в Полтаві Іванову гору, можуть встановити у столиці. Як розповів «УМ» народний депутат від НУНС, голова полтавської «Просвіти» Микола Кульчинський, через протидію міської влади Полтави монумент українському гетьману (на зведення якого збирала гроші вся Україна) досі лежить на складі одного з художніх комбінатів. Тож якщо пам’ятник не вдасться встановити у Полтаві, він з’явиться в Києві: Києво–Могилянська академія вже висловила бажання «оселити» монумент поблизу своїх стін. Микола Кульчинський каже, що свого часу в Києві обговорювали появу гетьманського монумента — провели конкурс на кращий пам’ятник Мазепі, обрали його переможця. Але вартість пам’ятника — 10 мільйонів гривень. За такі гроші, переконує Кульчинський, ніхто його не робитиме.

Патріарх Московський і всія Русі Кирил днями звернувся до адміністрації української столиці з дивною пропозицією — перейменувати вулицю Івана Мазепи. Мовляв, на цій вулиці розташована Києво–Печерська лавра, отож хай вона і зветься Лаврською. Дехто з депутатів пристав на таку пропозицію, було підготовлено навіть відповідне рішення.

Ще у 80–х–роках ХХ століття кияни дуже пишалися тим, що їхнє місто визнавали найзеленішим у Європі. Проте, за даними останнього дослідження британського журналу Economist, найзеленішою столицею названо Копенгаген. Київ посів останнє, 30–те місце. Причини дві — численні забудови територій зелених насаджень і величезна кількість шкідливих викидів автомобілів. Ще тридцять років тому в Києві на одного жителя припадало не менше 20 квадратних метрів зелених насаджень. Нині цей показник знизився до 14 (а в тому ж Копенгагені — 35 квадратних метрів на одного жителя).

Учені б’ють на сполох: тисячоліттями закута в льодовий панцир Гренландія потроху позбавляється свого крижаного покриву, що загрожує різкою зміною клімату на всій планеті. Перші льодовики з’явилися на найбільшому острові світу приблизно 34 мільйони років тому, коли Земля була охоплена глобальним похолоданням. А вже 110 тисяч років тому острів був скутий кригою повністю. Науковці, чий звіт розміщено на науковому інтернет–порталі Livescience.com, підрахували, що об’єм льодової «шапки» Гренландії становить 3 мільйони кубічних кілометрів. Крига охоплює територію, втричі більшу за Україну, — це другий за розмірами, після антарктичного, льодовик світу. У центральній частині острова товщина льоду сягає більше трьох кілометрів. Біля узбережжя крига поступово сповзає в Північний Льодовитий океан: щороку Гренландія породжує 13—15 тисяч айсбергів.

Швейцарія вважається країною заможною і дорогою. Рівень життя там високий, але й ціни відповідні, тому іноземним туристам, які прагнуть помилуватися місцевими красотами, доводиться викладати за це задоволення кругленьку суму. Проте незабаром витрати на подорож до країни банків, шоколаду і сиру можуть значно скоротитися: у Швейцарії запускають мережу низькобюджетних готелів, де можна буде не лише переночувати за смішну суму, а й пережити нові, досі не звідані відчуття.