Не офіційно, однак як міський голова Євген Карташов майже «помер». Де–юре сьогодні у статусі віце–президента Асоціації міст України з питань ЖКГ він ще доповідатиме у Ялті на VI всеукраїнському муніципальному форумі. А напередодні пан Карташов долучився до засідання Ради регіонів, яке відбулося у місті Буча за участі керівників держави.
Щорічний рейтинг ста найліпших університетів світу традиційно опублікувала британська газета «Гардіан». Але ретельне вчитування аж до самісінького кінця списку нічого не дасть патріотам України: жодного вітчизняного вишу там немає. У лідерах рейтингу все та сама «колода» вишів, які з року в рік лише перетасовуються. Так, перше місце посів Кембріджський університет (Британія), потіснивши на другу сходинку торішнього власника пальми першості — Гарвардський університет (США). Завершує трійку Йєльський університет (США).
Цілком можливо, що вже в наступному році вступить у дію наказ про обов’язкову диспансеризацію населення нашої країни. Профільне міністерство вже оприлюднило документ, згідно з яким кожен громадянин України — від новонародженої дитини до найстарiшого дідуся — мусить щороку проходити медичний огляд. Наказ, який набере чинності після реєстрації в Мін’юсті, покликаний допомогти медикам отримати повну картину захворюваності українців різного віку та своєчасно виявляти різні патології. За попередніми підрахунками, всеукраїнська диспансеризація обійдеться приблизно в 6 мільярдів гривень. Реалізація програми почнеться після того, як її узгодять у Кабміні. А для того, щоб ініціатива не стала черговою формальністю (коли люди просто купують у лікарів довідки, навіть не пройшовши того медогляду), МОЗ обіцяє карати як нечесних пацієнтів, так і лікарів, які штампують такі папірці.
Майже кожен схильний впадати в паніку після того, як у домі розіб’ється градусник, у якому міститься менше грама ртуті. Але про такі дрібниці жителям Деснянського району столиці турбуватися не доводиться. Уже багато років вони живуть під загрозою набагато більшої ртутної катастрофи — заводу «Радикал», де ртуті вистачить на мільйони градусників. Тепер же тут збираються зводити... житло.
Півтора місяця відділяло довгі списки британської літературної премії The Man Booker Prize від коротких — у вівторок голова журі премії Ендрю Моушен оголосив шість головних претендентів на літературну славу–2010 і 50 тисяч фунтів стерлінгів. З огляду на те, що в списках є австралійський письменник Пітер Керрі з романом «Папуга та Олів’є в Америці» (Parrot and Olivier in America), нагадаємо, що на The Man Booker Prize можуть претендувати письменники з країн—членів Співдружності (добровільне міждержавне об’єднання незалежних суверенних країн, в яке входять Велика Британія та майже всі її колишні колонії), а також громадяни Ірландії і Зімбабве. До речі, Пітер Керрі вже двічі був лауреатом Букера, і якщо журі визнає його роман найкращим, це буде кількісний рекорд окремо взятого письменника в історії Букерівської премії.
Романтика втечі від цивілізації свого часу породила цілий оповідний жанр як у кінематографі, так і в літературі. У культовому роуд–муві на кшталт фільму «Безжурний їздець» Деніса Гопера герої–хіпі бездумно мчать крізь всю Америку в пошуках ефемерної американської мрії, а ось роуд–сторі з літературного поля мандрів іноді пропонують дізнатися про глибші причини такої інфантильності. А вже для цього утікачам треба щось більше за придорожнє вогнище чи ночівлю в степу, і тому ідея притулку, сховища, духовної резервації — ось те, що сповнює хоч якимсь сенсом строкату подорожню прозу таких видатних авторів, як Джек Керуак, Джон Стейнбек і Мілан Кундера. Не став винятком і британський письменник Алекс Гарланд, чий роман «Пляж» (за ним свого часу був знятий фільм iз Леонардо Ді Капріо у головній ролі) щойно побачив світ в українському перекладі у видавництві «Нора–Друк».
Позавчорашній футбольний вечір у Києві залишив у вболівальників і фахівців неоднозначні враження. З одного боку, досягнуто непоганих результатів, з іншого — гра наших виглядала далекою від ідеалу. Крім того, неприємно світили порожніми кріслами трибуни стадіонів — і «Оболонь», де грала «молодіжка», і «Динамо», де національна збірна зустрічалася з чилійцями, учасниками ЧС–2010.
Для чого організовувати матчі в столиці, знаючи, що арени не будуть достатньо заповнені? Це питання до ФФУ вже тривалий час залишається без чіткої відповіді. Безсумнівно, навіть поєдинок молодіжної збірної став би значною подією для багатьох обласних центрів. Імовірно, Григорій Суркіс посварився з босами українських грандів, тому вони й не поспішають допомагати федерації в організації матчів. А можливо, керманичеві ФФУ просто зручніше все мати «під рукою» й не забивати голову зайвими клопотами.
Головною несподіванкою другого туру відбіркової кампанії Євро–2012 стала перша поразка збірної Росії під орудою Діка Адвоката. Пропустивши м’яч від словака Мирослава Стоха, який скористався подарунком кіпера росіян (Ігор Акінфеєв віддав необачний пас просто на ногу супернику), підопічні голландського фахівця впродовж години безрезультатно шукали ключі до воріт учасників 1/8 фіналу недавнього «мундіалю».
Білий хліб «Луцький» вже коштує 2,70, чорний «Січовий» — приблизно стільки ж. Найдешевший в Україні волинський хліб, як би не заперечувала цей факт місцева влада, хоч і незначно, але почав дорожчати. Наскільки прискориться цей процес уже найближчим часом, сказати важко: на Волині розгортається безпрецедентний «хлібний скандал», який може стати причиною здорожчання головного продукту харчування. У сховищах, де зберігається збіжжя Аграрного фонду та Держрезерву, тобто зерно, яке належить державі, виявили величезну нестачу. Причому, як розповіли «УМ» в обласному УВС, її розміри ще досі не визначені. І підтверджена «дірка» в державних засіках зростає мало не щодня: спочатку йшлося про 25, потім 35, нарешті остання офіційна цифра — 61 тисяча тонн. В УВС «не для преси» повідомили вже про 72 тисячі й нагадали, що ревізори працюють у поті чола.
