— Пані Лесю, що треба львівському Форуму видавців, аби розширити вплив на Європу?

— На жаль, Україна не існує на видавничій мапі світу. Я давно хочу зрозуміти, чому настільки буксує наступ книжок України на Західну Європу: чи це помилка видавців, чи помилка Української держави, її зовнішньої політики. Можливо, ми не надто цікава країна — в літературі є окремі індивідууми, але це не створює ажіотажу навколо українського літературного процесу. Видавці у світі є дуже прагматичними і видають книжки не лише задля того, щоб нести щось хороше в маси, а й для заробляння грошей. Коли, наприклад, в Англії мають на вибір, чи видавати книжки іранців та пакистанців, чи українців, про яких ніхто нічого не говорить, то вибір не на нашу користь. По–перше, там велетенські діаспори, котрі точно будуть купувати книжки своїх земляків. По–друге, ми не яскраві.

Нарешті «Донбас–арена» дочекалася великого свята футболу під назвою «Ліга чемпіонів», для якої її передусім і будували. Хоча, звісно, президент «Шахтаря» Рінат Ахметов волів побачити Суперлігу на своєму стадіоні ще торік, але тоді донеччани поступилися у кваліфікації скромній румунській «Тімішоарі». Тепер же, виборовши чемпіонство в Україні, «помаранчево–чорні» потрапили до групової стадії без відбору. І позавчора успішно стартували, обігравши сербський «Партизан».

«Бронзовий» успіх Вікторії Терещук на Олімпіаді в Пекіні якось відвернув увагу спортивної громади від чоловічої команди сучасних п’ятиборців. Хоча насамперед хлопцям, після того як Вікторія пішла в декретну відпустку, належало відстоювати честь України на міжнародних змаганнях. Естафету від тендітної жінки підхопив Дмитро Кірпулянський, який у 2009 році дотягнувся до «бронзової» сходинки світового п’єдесталу. Проте нинішній сезон донеччанину відверто не вдався: 26–те місце на світовій першості та 30–те — «на Європі» — зовсім не той результат, якого чекали від лідера збірної. Але тут на авансцені «лицарів п’яти якостей» з’явився ще один талановитий хлопець, який добре вміє їздити верхи, фехтувати, стріляти, плавати й бігати — Павло Тимощенко. Виступаючи разом iз Вікторією Терещук у змішаній естафеті, 23–річний киянин здо­був для України єдину нагороду на світовій першості, що недавно відбулася в Китаї. Аби в деталях намалювати портрет Тимощенка, кореспондент «УМ» розшукав худорлявого «гладіатора» зростом 191 см в Алушті на відновлювальному зборі.

1991 року, приглядаючись до випускників акторського курсу Київського інституту ім. Карпенка–Карого, Сергій Данченко (тоді — художній керівник Театру ім. Івана Франка) на «франківську» сцену запросив тільки Олега Стальчука. Нині у творчому доробку цього актора — чимало шекспірівських персонажів. Зокрема Калібан — потворний раб із «Бурі» — нещодавньої прем’єри «франківців». Свого часу Сергій Данченко зауважив: «Національний театр — це передусім великий стиль». Чи на часі твори В. Шекспіра, чи варто «просити» ролей і з якою професією суголосна акторська справа, — «УМ» розповів Олег Стальчук.

Своїми запальними танцями голосиста колумбійка Шакіра підкорила вже й Боллівуд. Під враженням від шоу, яке влаштовує співачка на сцені, індійські кінематографісти запросили Шакіру знятися в одному з нових проектів тамтешньої «фабрики мрій». Як повідомляє газета «Таймс оф Індія», співачка зіграє головну роль у фільмі «Калі, богиня–воїн». Щоправда, контракту поки не підписано, але 33–річна поп–діва нібито вже дала усну згоду.