Поляки, які залишились живими, були застрелені групою «зачищення» ФСБ Росії, що підтверджується відеозаписом, викладеним в інтернеті, відзнятим на мобільний телефон через декілька хвилин після падіння літака, ще до приїзду пожежників
15 квітня – день смерті радянського генерала Миколи Ватутіна. Символічна дата, щоб винести вперед ногами і його пам’ятник, що встановлений у Маріїнському парку в Києві.
Лех Качинський попереджав: «Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра держави Прибалтики і, можливо, моя країна. Ми можемо цьому протистояти лише за умови, що Європа дотримуватиметься єдиних цінностей».
Під постійними обстрілами нас знову змушують сподіватися на Москву, сідати з нею за стіл переговорів про своє майбутнє. Але невже ж ми самі забули про про Переяслав 1654, спалений Батурин 1708, зліквідовану Січ 1775, не кажучи вже про три Голодомори ХХ століття?
Президент Володимир Зеленський анонсує, що в Україну повернеться одна з найшанованіших святинь Софії Київської — Ікона святого Миколи (Мокрого). Ця реліквія вважається першою чудотворною іконою Русі-України.
Сьогодні ми розповімо історію українця, який більше ніж три століття тому всіма можливими засобами боровся за нашу незалежність. Його безтурботні дитячі роки в одну мить стали тяжким еміграційним життям.
Весь світ чомусь не звернув увагу на те, що з 1991 року та радянська армія, історичну спадщину якої перебрала собі російська, вже не могла залишатися на попередньому рівні, оскільки позбавилася потужного притоку українського контингенту.