Орегано, м’яту, шавлію, розмарин, майоран та інші середземноморські пряні трави вирощує 60–річний тернополянин Сергій Юдін на даху котельні на території колишнього комбінату громадського харчування, а нині — товариства «Сучасник». Товариш пана Сергія, Євген Ворко, попросив його очолити реконструкцію «Сучасника». А на знак подяки за успішну роботу погодився, щоб він організував для себе теплицю на даху котельні.
Рік тому «УМ» розповідала про аукціон виробів, створених інвалідами, який запрошені політики й бізнесмени дружно проігнорували. Грошей захід не приніс, бо майже нічого не було продано. А молода дівчина–інвалід, заради якої й були організовані торги, померла. Бо грошей на операцію не знайшлося.
Цьогоріч Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів знову звернулася до сильних світу цього. Ні, не з проханням — із запрошенням приєднатися до журі фестивалю творчості інвалідів «Неспокій серця». Захід цей мав особливе значення для неповносправних людей. «Талант — це дар Божий, й інвалідність — не перешкода для його розкриття та розвитку! Учасники фестивалю — люди, які волею долі опинились у нелегкому становищі — продемонстрували незламну силу духу та мужність. Цим фестивалем ми хочемо зробити свій внесок у справу побудови суспільства рівних можливостей», — акцентував Володимир Петровський, голова Всеукраїнської профспілки працездатних інвалідів.
Торік виповнилося сто років від народження й п’ятдесят років від дня смерті Степана Бандери. Ці круглі дати вкотре додали пристрастей до політично–історичних суперечок, які ще довго точитимуться навколо цієї одіозної постаті, але для широкого загалу Степан Бандера так і залишився людиною–загадкою. Наблизити героя до його нащадків спробував актор і режисер, художній керівник театру української традиції «Дзеркало» Володимир Петранюк. У його п’єсі «Чорна рілля, або Любов і смерть Степана Бандери» немає політики, але є дуже багато моментів, рекомендованих для індивідуального осмислення. А вистава, презентована днями в театрі «Дзеркало», взагалі спершу наштовхує на думку, що глядачам запропонують зворушливу мелодраму: затишна кав’ярня, притишене світло, музика Луї Армстронга, миловидна пані клопочеться біля барної стійки, статечний пан заходить із дощової осені і замовляє чорну каву... Тут він згадуватиме своїх жінок, Юлю, Анну і Ярославу, порівнюватиме себе з сичем, який живе в криївці, «в світі поза штучним цукром і білявкою Барбі», і зізнається: «Я відчуваю сердечну маячню, але не знаю іншої дороги». Історія розгортається у двох часових площинах — минуле і сучасне — хоча автор окреслює конкретну дату цієї зустрічі в кафе: 15 жовтня 1959 року, Мюнхен, останні часи життя героя.
До крамниць надійшла нова книга: «Тепер точно всі їстівні гриби України. Видання друге. Виправлене».
Літні канікули закінчилися, і «Герміоні» — Еммі Уотсон — довелося повернутися з рідної Англії до США — там дівчина навчається в Університеті Брауна у Провіденсі. Усе б нічого, але заради навчання актрисі довелося кинути свого бойфренда, вокаліста рокгурту One Night Only Джорджа Крейга. Парочка погодилася, що стосунків на відстані в них не вийде, і вирішила «залишитися друзями». До речі, 11 листопада Емма приїде в Лондон на прем’єру першої серії фільму «Гаррі Поттер і смертельні реліквії», тож буде гарна нагода перевірити, чи вдасться їм із Крейгом обмежуватися тільки дружбою.
Минулi вихідні Львів прожив під знаком кави — певно, найбільш типового львівського напою. Зрештою, це такий собі банальний міський фестиваль, замішаний на історичній спекуляції, але водночас — ліпше такий міф, ніж сіра алкогольна буденність. Порошкове пиво, заполіроване горілкою, туристи можуть споживати по всій Україні, а от львівської кави можна напитися лишень у кавовій столиці — Львові.
Ви давно готували страви з наповненого каротином оранжевого коренеплоду? Ну, крім того, що додавали моркву в борщ чи вінегрет або суп і тушковане м’ясо? А даремно. Бо з цієї «гарбузової сестриці» можна приготувати безліч страв. І повчитися цьому, як і у випадку з дещо недооціненою у нас ріпчастою цибулею, можна у французьких кулінарів.
Генеральна прокуратура розслідує один із найбільших скандалів минулих президентських виборів — спробу захоплення поліграфічного комбінату «Україна», де друкували бюлетені для голосування. Нагадаємо, наприкінці січня Кабінет Міністрів, очолюваний Юлією Тимошенко, виніс рішення про зміну керівництва комбінату. На захист старого керівника виступили депутати–«регіонали». Вони привезли з собою охоронців і забарикадувалися всередині. Нові керівники й працівники міліції, якою тоді керував Юрій Луценко, спробували зайти на комбінат: грати різали «болгарками», трощили скло... Прийшовши до влади, «регіонали» вирішили нагадати опонентом про ту правову колізію.
