Розстріл без права листування

Розстріл без права листування

Ім’я Василя Сильвестрова могло б стояти сьогодні в чільній десятці митців, які жили і працювали в Україні в першій половині двадцятого століття. Могло б — якби не кілька важливих обставин, що зіграли фатальну роль. По–перше, йому не вдалося повно, в усій багатогранності розкрити талант — художника розстріляли в 1937–му, за кілька місяців до того, як йому мало виповнитися п’ятдесят. По–друге, відтоді і аж до 1988–го його ім’я перебувало під забороною: ні опублікувати статтю про нього, ні хоч би згадати в переліку інших українських майстрів пензля вважалося неприпустимим.

Мабуть, першу в післявоєнний час надзвичайно високу оцінку доробку Сильвестрова дав один із найавторитетніших фахівців, доктор мистецтвознавства, а згодом член–кореспондент НАН України Платон Білецький тільки в часи перебудови. Однак зроблено те було не у відкритій публікації, а на допиті в управлінні КДБ у рамках справи щодо реабілітації репресованого. Шостого червня 1988 року, відповідаючи на запитання слідчого, Білецький сказав: «...Я знаком с творчеством Сильвестрова В. И. и считаю его одним из лучших художников Украины 30–х годов. Это был великолепный мастер колорита и пейзажей. Кроме того, Сильвестров писал стихотворения на украинском языке, которые я также оцениваю как высокохудожественные».

Візуалізація з ефектом присутності

Відтепер кожен охочий має змогу здійснити віртуальний тур по будь–якому з українських спортивних об’єктів до Євро–2012. Так, днями на офіційному сайті НСК «Олімпійський» з’явилася тривимірна (ЗD) панорама стадіону з 150–метрової висоти. Її створено за допомогою аерофотозйомки, що проводиться впродовж останнього місяця над спортивною ареною і прилеглими до неї територіями за допомогою радіокерованого вертольота, завдяки чому створюється враження польоту. Вслід за «Олімпійським» панорамну 3D–візуалізацію розмістив і львівський стадіон — відвідувачі сайту держпідприємства «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро–2012 у Львові» можуть під різними кутами простежити за процесом будівництва, а також за тим, як споруда виглядає зсередини.

Щось у бензобаку деренчить...

Із настанням холодів українців усе рідше сідатимуть за кермо залізного друга. З одного боку — через ожеледь, з іншого — через вартість пального. Бензин в Україні розпочав прогнозоване вже давно подорожчання. І хоча темпи зростання його вартості в останні дні дещо уповільнилися, це не має нікого вводити в оману, — стверджують експерти. Реальна податкова та економічна ситуація сприяє подорожчанню енергоносіїв.

«Мене цікавлять не посади, а країна»

Демократичним силам знадобиться ще не один рік для консолідації, а з метою знахо­дження консенсусу суспільство потребує відкритого діалогу. На цьому наголосив лідер партії «Наша Україна» Віктор Ющенко в ефірі програми «Велика політика» на телеканалі «Інтер».

Гра в хорошого Президента і поганий уряд

Гра в хорошого Президента і поганий уряд

Українська влада висловила готовність до компромісу з підприємцями. Запевнення пролунало на найвищому рівні — від Президента Януковича, який зараз розмірковує, чи ветувати Податковий кодекс, чи підписати. У суботу, після вшанування пам’яті жертв голодоморів, глава держави разом із Миколою Азаровим наважився завітати на «новий Майдан». Глава держави переклав відповідальність на Прем’єр–міністра і зіграв із ним «у хорошого й поганого поліцейського».

«Чай із Януковичем» вселив у підприємців віру, що кодекс буде заветовано. Надалі вони відмовляються брати участь у переговорах із владою, бо чекають не точкових поправок, на яких наполягає Азаров, а цілковитого відхилення кодексу.

«І стиха хлипає сум»

«І стиха хлипає сум»

Пішов із життя Володимир Маслаченко — один з останніх «могікан» футбольного мікрофона радянської доби і, без сумніву, найвідоміший та наймайстерніший спортивний коментатор українського походження. Володимир Микитович помер позавчора на 75–му році життя. Позаминулого тижня він зліг у московський шпиталь із важким інсультом.

Ані сивина, ані молодість

Чергова спроба київської команди пробитися до фінального раунду єврокубка обернулася невдачею. І звинувачувати в цьому самих хокеїстів хочеться найменше. Навіть в умовах багатомісячної заборгованості із зарплатні та премій вони діяли як професіонали та зробили в італійській провінції Віченца все, на що нині спроможні. Але для історичного кроку цього виявилося замало.