Астрологи у своїх передноворічних прогнозах, ніби змовившись, дружно констатують один і той самий факт: теперішнє положення Урану на зоряній карті неба стане причиною нового сплеску наукових відкриттів і появи небачених досі технічних новинок. Як не дивно, але вчені–фундаменталісти, що завжди скептично ставляться до езотеричних прогнозів, теж погоджуються з цією версією. Навіть природа зерен, iз яких можуть прорости незабаром нові тенденції і технології, не викликає у вічних опонентів гострої дискусії. Складається враження, що все необхідне вже давно посіяно і з нього однозначно проклюнеться щось епохальне. Неминучість прийдешнього стала і темою диспуту, який організували вчені Харківського національного університету імені В. Каразіна, де традиційно проходить фестиваль фантастики «Зоряний міст». Бренд письменницького конвенту дозволив завше стриманим науковцям вволю пофантазувати, від чого астрологічна Уранія наповнилась конкретнішим змістом.

Кілька днів тому столицею пронеслася новина про плачевні наслідки медичної реформи в Києві, яку готує влада. Мовляв, на киян чекає суттєва зміна принципу роботи швидкої допомоги: на виклики вирушатимуть відтепер не лікарі, а фельд­шери, яким стали масово підвищувати кваліфікацію. Саме фельдшери, начебто, а не лікарі будуть ставити попередній діагноз і надавати першу допомогу. Кваліфіковані ж лікарі прийматимуть охочих у спеціально облаштованих приймальнях при медустановах Києва.

30 серпня 1941 року від рук невідомого вбивці загинули Омелян Сеник та Микола Сціборський, які перебували з похідною групою ОУН у Житомирі. І досі не зрозуміло, хто позбавив життя цих видатних державників: радянські агенти, підпільники ОУН(б) чи німецькі контррозвідники. Керівники ОУН(б) офіційно заперечили свою участь у вбивстві. Історики діаспори стверджували, що вбивство могло бути справою рук Кіндрата Полуведька, який у 1930–х бував у Європі, зустрічався з керівниками ОУН, а потім повернувся до УРСР. Він мав зустріч iз Сеником та Сціборським у Житомирі, у своєму помешканні, а після їхнього убивства зник. Однак після розпаду СРСР в архівах Компартії УРСР не вдалося виявити інформації про причетність до вбивства радянських спецслужб, хоча ліквідація керівників ОУН їм однозначно була вигідна. Після відновлення незалежності України біля центрального собору в Житомирі було встановлено пам’ятний хрест на місці поховання (мабуть, усе–таки символічному) двох підпільників.

«Польська операція» НКВС почалася 11 серпня 1937 року, коли Микола Єжов підписав оперативний наказ № 00485 та «Закритий лист про фашистсько–повстанську, шпигунську, диверсійну, поразницьку й терористичну діяльність польської розвідки в СРСР». У цих документах наказувалося з 20 серпня до 20 листопада організувати операцію щодо цілковитої ліквідації місцевих осередків «Польської організації військової» (ПОВ) та «її диверсійно–шпигунських та повстанських кадрів у промисловості, на транспорті, радгоспах та колгоспах». За півтора року «чисток» у СРСР засуджено 139 835 осіб, розстріляно 111 091 особу (79 відсотків арештованих). В УРСР під приводом боротьби з контрреволюцією було репресовано близько 50 тисяч поляків. Пiд час же «польської операції» ув’язнено 19 тисяч людей, з яких розстріляно близько 5 тисяч.

Уболівальникам завжди цікаво дізнатися, як склалася доля відомих спортсменів після завершення виступів у великому спорті. У радянський час навіть існувала газетна рубрика — «Куди йдуть чемпіони». Щоправда, вибір у тодішніх атлетів був досить обмежений — як професійно (більшість ставали тренерами), так і територіально (про роботу за кордоном можна було лише мріяти). Інша річ — тепер: колишніх зірок українського спорту можна зустріти мало не в усіх куточках земної кулі, від Аляски до Австралії.

Відома в минулому гімнастка–«художниця», екс–чемпіонка світу Тамара Єрофєєва облаштувалася в Лас–Вегасі — знаменитому місті посеред пустелі Невада, де так багато казино, проте донедавна не було жодної школи чи клубу з художньої гімнастики. Журналіст «УМ» поспілкувалася з колишньою киянкою по інтернету і з’ясувала чимало цікавого.

Українське дитяче «Видавництво Старого Лева» у грудні відсвяткувало дев’яту річницю. Нині воно впевнено займає одне з чільних місць на ринку дитячої книжки. Причому не тільки тому, що видає знакові книжки, віднаходить і перекладає цікавих іноземних авторів, вирощує вітчизняних дитячих письменників, а й завдяки правильному маркетингу. Наприклад, у грудні видавництво домовилося з мережею заправок «ОККО» про продаж на їхніх площах книжок «Старого Лева» 24 години на добу. На чолі видавництва стоять талановиті люди — поетеса Мар’яна Савка і її чоловік Юрко Чопик, гітарист гурту «Мертвий півень» — до того ж порядні й небайдужі. Тодi, коли громадські організації кволо протестують проти політичних репресій, а ЗМІ роблять вигляд, що нічого не сталося, Мар’яна і Юрко від імені видавництва написали листа до Апеляційного суду м. Києва «з проханням відновити справедливість і повернути на волю людину, яка так багато і самовіддано працювала для нашої держави» — йдеться про Юрія Луценка (текст цього листа можна прочитати на сайті видавництва).

Ми поговорили з головним редактором видавництва, талановитою українською поетесою Мар’яною Савкою про те, що значить сьогодні бути видавцем книжки для дітей.

Чекаючи в середу на інтерв’ю з Іриною Ванниковою, в офісі «Нашої України» зустрілася з Юрієм Шухевичем. Син поки що Героя України Романа Шухевича приїхав на особисту зустріч з Віктором Ющенком, аби обговорити подальші дії у безпрецедентному протистоянні українців, які шанують своїх національних героїв, і тих, хто героями країни хотів би бачити зовсім іншi постатi. Підлила масла у вогонь і прес–служба Президента, яка бозна з якого переляку вирішила ще раз продублювати всім відомі рішення донецьких судів про скасування указу щодо присвоєння звання Героя України Степану Бандері. Відтак свою розмову з Іриною Ванниковою, речником Віктора Ющенка, який свого часу удостоїв Шухевича та Бандеру високих нагород, і розпочинаємо з цієї «антигеройської» теми...

Після приходу до влади Віктора Януковича і його команди в Україні значно погіршилася ситуація з демократичними та економічними свободами. Цю очевидну більшості українців істину підтверджують оприлюднені днями результати двох неупереджених досліджень.

Представники кандидатів на посаду ректора Донецького національного університету Петра Єгорова та Юрія Лисенка — донецькі журналісти Тимофій Златкін та Данило Чикін — закликають стежити за розвитком подій навколо виборів ректора Донецького національного університету і перевіряти будь–яку інформацію на цю тему. Нагадаємо, 29 липня цього року міністр освіти Дмитро Табачник звільнив без добровільної згоди ректора Донецького національного університету Володимира Шевченка. В.о. ректора був призначений проректор Андрій Кучко, але невдовзі його також звільнили, призначивши замість нього Петра Єгорова.