Новозеландський риболовецький траулер «Сан Нікунау» знайшов у Тихому океані трьох підлітків, які зникли більше 50 днів тому і вже офіційно були визнані загиблими. Ще 5 жовтня троє хлопців віком 14—15 років на невеликому алюмінієвому човні випливли з крихітного атолу Атафу, розташованого на новозеландських островах Токелау, до сусіднього острівця. Але до місця призначення човен не дістався. Назад юні мандрівники також не повернулися. Тривалі пошуки, в яких було задіяно кораблі новозеландської берегової охорони й навіть літаки ВПС Нової Зеландії, виявилися безрезультатними. Підлітків офіційно визнали загиблими. Сім’ї вже встигли їх оплакати та відправити заупокійні служби.

Балерину побачиш здалеку. Дівчатка, що йдуть на заняття у Київське державне хореографічне училище, відрізняються від звичайних школярок характерною поставою, ходою. Вони вже звикли до зацікавлених поглядів перехожих. А ті — мимоволі зупиняються. Бо ж юні балерини випромінюють енергію і дарують наснагу...

А який шлях до великої сцени? Уранці поріг хореографічного училища переступила кореспондентка «УМ», де провела кілька годин.

Уже з наступного тижня прийти в аптеку й вільно купити антибіотики чи знеболювальне буде неможливо. З 1 грудня 70% ліків продаватимуть тільки за рецептами, повідомляє «ТСН» (безрецептурні препарати, як і раніше, можна буде придбати в аптечних мережах без лікарської виписки). У такий спосіб українців привчатимуть лікуватися у медиків, а не в колег, сусідок, аптекарів чи телевізора... До речі, продаж рецептурних лікарських засобів з аптечних кіосків буде заборонено — по них доведеться йти до великої аптеки. Також у рецептах писатимуть тільки діючу речовину, а не комерційну назву конкретного препарату. Начебто з метою, щоб пацієнт мав вибір — придбати дорожчий чи дешевший препарат. Але цій благородній меті чомусь не раді ні пацієнти, про яких дбає МОЗ, ні самі лікарі.

Ще у 1993 роцi на однiй iз конференцiй Народного руху України у Львовi свiтлої пам’ятi Герой України В’ячеслав Чорновiл закликав нас, рухiвцiв, усюди по Українi споруджувати пам’ятнi знаки (кургани, хрестнi насипи, могили та iн.) на честь борцiв, героїв та мученикiв за волю України. На запитання, а якщо в населеному пунктi тiєї чи iншої мiсцевостi немає вiдомостей про таких героїв, Чорновiл вiдповiв: а чи знаємо ми всiх i коли–небудь дiзнаємось, якщо вони (їхнi кiстки) розкиданi по цiлому свiту (Магадан, Воркута, Австралiя, Канада та iн.) i заслуговують на нашу з вами пошану. Ось звiдки паростки указу Президента В. Ющенка, який зiгрiв серця щирих українцiв та зчернив помисли русофобiв. Вiдтодi тисячi й тисячi таких монументiв з iменами i без них спору­джено по селах та мiстах, зокрема, i в нашому селi (надсилаю фото)...

Усi розумiють, що держава сьогоднi не має можливостi встановити такi зарплати i пенсiї, як у сусiднiх розвинутих європейських країнах. Але можна i треба встановити таку, як у них, рiзницю мiж мiнiмальними зарплатами i пенсiями депутатiв i високопосадовцiв виконавчої влади та, як кажуть, простих смертних, тобто в 5—7 разiв, як у них, а не в 25—30 разiв, як зараз в Українi.

У ніч перед вихідними мешканцям восьми полтавських квартир та їхнім сусідам із кількох багатоповерхівок у центрі міста було не до сну. Разом із пожежниками їм довелося гасити вхідні двері родинних «гніздечок». Полум’я та їдкий дим особливо дошкуляли стареньким самотнім господарям: опинившись у вогняній пастці, дехто з них подумки вже навіть прощався з життям. На щастя, все обійшлося, постраждалих від тих локальних пожеж офіційно не зареєстровано. Хоча шок і стрес від пережитого ще довго даватимуться взнаки. Зрештою, й матеріальні збитки виходять чималенькими. Не кажучи про те, що саме вночі такі пожежі у багатоквартирних «рукавичках» загрожують «розростися» до катастрофічних масштабів.

Здавалося б, про Київ пересічний українець знає немало. Починаючи від легенди про трьох братів та Либідь і закінчуючи історією Хрещатика у фотографіях із очевидним фактом, що в 50–х він виглядав набагато краще. Але якщо до минулого Києва підійти «вужче» і взяти, до прикладу, історію найменування вулиць столиці України, погодьтеся, загальновідомих фактів знайдеться небагато.

Цей матеріал — короткі шматочки з історії топоніміки Києва, його вулиць і перших карт: про Чорну грязь на Подолі й про перейменування Хрещатика за одну ніч. Про все це «УМ» розповіла 88–річна Лідія Антонівна Пономаренко — геодезист, дослідник і києвознавець.

Якщо маєте бажання завести вдома симпатичного пацюка — як, скажімо, в мультику «Рататуй» — їдьте наприкінці наступного тижня в місто Сан–Хосе, це в Каліфорнії. Там зоомагазин домашніх щурів роздаватиме всім охочим. А все через те, що з дому одного місцевого мешканця «визволили» цілу армію пацюків — понад тисячу!