Якби хтось в Україні вирішив створити алею слави, виклавши на тротуар відбитки стоп відомих українських спортсменів, то такому винахіднику слід було б минулої п’ятниці підійти до Київського національного театру оперети, що поруч із НСК «Олімпійський». Узяти на згадку історичний відбиток можна було й без згоди спортивної зірки, адже на поріг падав густий лапатий сніг. А всередині, під одним дахом, зібралися більше сотні українців, котрі в різні роки ставали переможцями й призерами Олімпійських ігор. Так святкували 20–ту річницю від дня заснування Національного олімпійського комітету України.

Чергова атака зими на Західну Європу минулими вихідними була ще дошкульнішою від попередніх, оскільки майже повністю зупинила транспортне сполучення Великої Британії, Франції, Бельгії, Голландії та Німеччини. Ще вчора рух наземного транспорту в багатьох європейських країнах залишався паралізованим з огляду на снігопади та морози. Але найбільше, як повідомляє «Євроньюз», постраждали пасажирські авіаперевезення. Фактично не діяв аеропорт «Хітроу» в Лондоні. Його адміністрація ухвалила рішення працювати, виходячи з конкретного стану погоди, тобто пілоти мали самі вирішувати, чи зможе літак здійнятися в повітря. Але для того, щоб злетіти, лайнер іще треба було зрушити з місця. А з цим теж виникли певні проблеми: деякі літаки намертво примерзли до землі на стоянках. В іншому лондонському аеропорту — «Гетвік» — станом на вчора рух уже частково відновили, як і в паризькому «Шарль–де–Голль». Англія переживає зиму, яку не пам’ятають навіть старожили: в деяких регіонах температура опустилася до –20 за Цельсієм і тривають снігопади.

На засіданні Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), що відбулося днями, таки прозвучала оцінка рішення Конституційного Суду України щодо скасування політичної реформи 2004 року. Відтак авторитетні правники радять Україні провести нову конституційну реформу. За словами секретаря комісії Томаса Маркерта, «нинішня Конституція має багато проблем, включаючи занадто великі повноваження Президента України». Крім цього, конституційну реформу мав би здійснити лише парламент, а самі зміни мали б передбачати «більш чіткий механізм стримувань і противаг», а також судову реформу та зменшення повноважень Генпрокуратури.

Із питань, надісланих на програму «Розмова з Путіним»: «Шановний Володимире Володимировичу! Ми дуже високо цінуємо Вашу роботу на посаді голови уряду. Чи можемо ми просити Вас залишитися на цій посаді ще років на п’ять?». Питання прислав: Дмитро Медведєв, менеджер, Москва.

«У реальності ми завжди судимо, виходячи з власного смаку. Скажімо просто: я вибрав митців, які мені сподобались», — поділився напередодні нагоро­дження премією імені Казимира Малевича Фабіо Кавалуччі, член журі й директор ЦСМ «Уяздовський замок». Апогеєм смаку суддів цього року (премію Малевича присуджують щодва роки, першим лауреатом була Алевтина Кахідзе) стала творчість художника Стаса Волязловського. Висуванець херсонського центру «Тотем» Волязловський обійшов у результаті номінантів від німецького Museum am Oswald Івана Базака та польського фонду Fundacja Vlepvnet — Гомера (Саша Курмаз).

Минулий рік для Сандри Буллок був непростим. З одного боку, дуже щасливим: 46–річна кінозірка отримала «Оскара» за головну жіночу роль (у фільмі «Невидимий бік») і стала мамою, всиновивши хлопчика Луїса з Нового Орлеана. З іншого — вельми драматичним: чоловік Джессі Джеймс виявився брехлом і зрадником, активно крутив романи на стороні. Для актриси це стало неабияким ударом, адже вона дуже довіряла Джессі, незважаючи на те, що заради неї той покинув попередню дружину — порнозірку. Але Сандра вистояла: без скандалів подала на розлучення і припинила будь–яке спілкування з «колишнім». Процес усиновлення Луїса, який чотири роки тому вони з Джеймсом починали разом, Буллок завершила вже як самотня мати. Зараз актриса активно займається благодійністю, знімається в нових фільмах і своїм невгамовним оптимізмом подає приклад багатьом жінкам, котрі за схожих обставин впадають у розпач.

Якби рік тому хтось розповів ветеранові Великої Вітчизняної війни, одеситу Георгію Безпечному, що він зможе спокійно хрумтіти сухарями, гризти свіжі яблука та моркву, хто б у це повірив? Не маючи в роті жодного зуба, дідусь упродовж тривалих років користувався пластмасовим протезом — громіздкою конструкцією, яку на ніч треба класти в склянку з водою. Протез ранив ясна, муляв, навіть коли дідусь жував кашу. Які тут яблука... Але 84–річному ветеранові несподівано пощастило. Цього року він безкоштовно отримав вартісні штучні «зуби», які практично не відрізняються від справжніх. Це сталося в рамках акції «Якість життя для наших батьків», організованої Асоціацією імплантологів України. Завдяки акції, яка пройшла в Сімферополі, Києві, Одесі, Львові, Севастополі, Харкові, омріяні зуби отримали вже 125 ветеранів. Лікарі за власні гроші приїжджали з різних куточків держави, брали свої інструменти, витрачали з сімейного бюджету кошти на готель та харчі. Дорогі імплантати безкоштовно надали фірми–виробники. А діагностичні кабінети, палати й операційні на базі обласних лікарень та військових госпіталів запропонували МОЗ та Міноборони.

Журналістка «УМ» зустрілася з ініціатором акції — президентом Асоціації імплантологів України, доктором медичних наук, професором Ярославом Заблоцьким. І дізналася, як його мама вплинула на долю ветеранів, як це — мати в роті два «мобільні телефони», і чим протези на штифтах кращі за щелепи у склянці.

Із новим роком усі ми пов’язуємо надії на краще. Здається, що прокинемося ми 1 січня в зовсім іншій державі — заможній і щасливій, де політики думають не про власну кишеню, а про нас із вами, а сам народ не згадує своїх керманичів останніми словами і вже не лякається остогидлих слів «криза», «інфляція», «ціни», «тарифи», «податки». Але, навіть розуміючи нездійсненність цих мрій, так хочеться бодай краєчком ока заглянути в майбутнє. Що нас там чекає, розповіли на прес–конференції в «Главкомі» астролог міжнародної категорії Олена Осипенко, голова Спілки астрологів України Олена Калантарова та астролог Центру духовного здоров’я людини «Ореол» Петро Кур’ят.