Громадянська війна в Лівії набирає обертів. Військові сили, які підтримують лідера Лівійської Джамахірії Муаммара Каддафі, вирушили в наступ на міста, раніше захоплені повстанцями. Зокрема, їм вдалося відбити портове місто Марса–ель–Брега, розташоване за 200 кілометрів на захід від «революційної столиці» — Бенгазі. За інформацією телеканалу «Аль–Арабія», в сутичках загинуло щонайменше 14 людей.

Попри те що в Марса–ель–Брега мешкає всього лише близько 10 тисяч людей, це місто є дуже важливим для Лівії як одна з головних ланок нафтоекспортного ланцюжка: саме з його порту відходить чимало танкерів із видобутим у Джамахірії «чорним золотом».

Мексиканський мільярдер Карлос Слім ніколи не забуває про тих, кому в цьому житті пощастило менше. Щороку телемагнат витрачає на різні соціальні програми близько 5 мільярдів (!) доларів. Що не заважає йому стабільно входити до трійки найзаможніших людей планети (разом із зас­новником компанії «Майкрософт» Біллом Гейтсом та американським інвестором Джиммі Баффетом) за версією журналу «Форбс» — минулого року Слім із капіталом 53,5 мільярда доларів посів у цьому рейтингу перше місце. А днями знову довів, що велике у нього не лише багатство, а й серце: у столиці Мексики відкрився музей мистецтва, екс­позиція якого повністю складається з витворів мистецтва, зібраних Слімом упродовж усього життя.

«Невже у нас вiдроджується цензура?» — це запитання останніми днями неабияк турбує польські засоби масової інформації. Громадськiсть обурена вчинком керiвника канцелярiї прем’єр–мiнiстра, який пiд час вiзиту Дональда Туска до Iзраїлю намагався заборонити журналiсту поставити незручне запитання. Томаш Арабськи — так звати чиновника — попросив кореспондента агенцiї ПАП вiдмовитися вiд реплiки, потiм зателефонував керiвнику цього ЗМІ у Варшаву, i шеф уже остаточно вплинув на журналiста.

Поїхати до далекого Владивостока міністрові оборони України Михайлові Єжелю було вдвічі приємно. По–перше, Росія для теперішнього керівництва країни й армії — орієнтир у всьому. По–друге, свою військову кар’єру пан Єжель зробив саме на Тихоокеанському флоті, подейкують, міністр у тісному колі й досі ностальгійно згадує часи, коли він «на повному ходу «паркував» у Владику БПК (великий протичовновий корабель. — Авт.)». Господарем виступив міністр оборони Росії Анатолій Сердюков, попри свою гостинність, росіяни твердо задекларували, чого хочуть: переозброєння Чорноморського флоту в Севастополі, недобудований крейсер «Україна», спільного використання тренажерного комплексу палубної авіації НИТКА, бажано якнайдешевше, а краще — безкоштовно.

Україна не встигає виконати контракт із постачання бронетранспортерів до Іраку. Разом з останнім днем лютого цього року закінчився і крайній термін початку поставок техніки. Відтак Києву загрожують штрафні санкції, передає видання «Фокус». Як повідомило джерело в компанії, згідно з додатковою угодою з іракською стороною, Україна до кінця лютого в Ірак мала доставити перші БТР. Однак листом керівника «Укрспецекспорту» іракських фахівців запросили на інспекцію БТР тільки на 10 березня. Іракська сторона у листі від 21 лютого, у свою чергу, погодилася перенести дату прийому та інспекції БТР. Але за умови, що 1 березня Україні почнуть нараховувати штрафні санкції за зрив термінів постачання БТР.

Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати залишив без задоволення позов «Інтеграл Ресорсез» до спеціалізованої зовнішньоторговельної фірми «Прогрес», дочірнього підприємства української держкомпанії «Укрспецекспорт». Пакистанці вимагали 44 мільйони доларів відшкодування за нібито надані свого часу консультаційні послуги з продажу зброї. Як доказ позивачі наводили два додаткові договори про надання цієї послуги, які врешті–решт були визнані підробними.

Над українськими музикантами, мов дамоклів меч, навис законопроект, що скасовує норму, згідно з якою українська музика має становити не менше 50 відсотків загального обсягу теле– та радіомовлення. Нагадаємо, законопроект №6342 «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» на початку лютого дружно прийняли в першому читанні 240 депутатів Партії регіонів, комуністів та «литвинівців». Учора ж проходило засідання парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, який мав розглянути цей законопроект для прийняття в другому читанні.

Якою була б реакція вітчизняних та закордонних засобів масової інформації на повідомлення, що «поляки побудують «латинський» меморіал у Бабиному Яру»? І вона була б зрозумілою, адже Бабин Яр у Києві став символом геноциду євреїв на території України у роки ІІ Світової війни. Тому таке повідомлення було б сприйняте як політична провокація, як намагання заперечити Голокост, штучно «інтернаціоналізувавши» з цією метою місце масових захоронень євреїв Києва, знищених нацистами. При тому, що i справді у Бабиному Яру німецькі окупанти мордували громадян Радянського Союзу різних національностей, насамперед й українців.

Довгий час комуністичний режим намагався приховати сліди своїх злочинів у Биківні. «Державні комісії» переконували громадськість, що в Биківнянському лісі — «місце розправи фашистських загарбників над радянськими людьми». І лише 21 березня 1989 року чергова Державна комісія вперше офіційно підтвердила, що тут поховані жертви сталінських репресій. І лише через шість років праці патріотичної громадськості пам’ять українських мучеників була вшанована меморіальним комплексом.

Та московська Луб’янка не вгамувалася. Не зумівши перешкодити встановленню правди про Биківнянський злочин, ідеологічні нащадки катів узялися її «розмивати», «інтернаціоналізовувати». Мовляв, у Биківні поховані не тільки українці, а й люди інших національностей. Тому Биківню слід вважати не актом геноциду української нації, здійсненого російськими окупантами у ХХ столітті, а лише «проявом класової боротьби» або ж «свідченням особистої жорстокості Сталіна». Для обґрунтування цих фальшивих тез спадкоємці більшовизму активно розігрують і «польську карту»...

На календарі — вже кілька днів весна, але зима аж ніяк не збирається відступати. Щоправда, як розповіла «УМ» начальник відділу метеопрогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко, на вихідні слід чекати дещо комфортнішої погоди: з 4 березня морози послабшають до 2—8 градусів, а подекуди вдень температура буде навіть близькою до нуля. Також очікуються невеликі опади у вигляді мокрого снігу. Проте, застерігає синоптик, це тимчасове послаблення морозів. І таке відносне потепління — далеко не та весна, на яку ми всі чекаємо.