У місцевому суді Жовтневого району відбулося попереднє слухання у справі про вибух у Свято–Покровському храмі УПЦ МП. «УМ» повідомляла, що сторона звинувачення, яку представляє старший прокурор прокуратури регіону Андрій Кметь, інкримінує екс–паламарю церкви Антону Харитонову організацію підриву, його брату Сергію Дьоміну — придбання у невідомої особи «пекельної машинки», а Євгену Федорченку, який на момент скоєння злочину працював паламарем, — те, що він заніс вибуховий пристрій до храму.

У Донецькій області проводиться процес так званої оптимізації, який передбачає скорочення шкіл. І торкнеться він насамперед скорочення шкіл з українською мовою навчання. Занепокоєні таким станом речей більше півсотні батьків учнів ЗОШ №111 у п’ятницю на шкільному подвір’ї провели мітинг, що завершився колективним походом до Петровського райвиконкому. Протестувальники вимагали від чиновників прислухатися до їхніх вимог — не закривати навчальний заклад, який є одним із найкращих у Петровському районі Донецька. Вони бояться, що в разі закриття школи їм запропонують перевести дітей у російськомовні навчальні заклади. «Є всі підстави для тривоги. Наша школа потрапляє під оптимізацію, а ми категорично проти цього, — розповідає мати двох школярок Людмила Верещагіна. — Це нам дали зрозуміти представники районної влади. У Луганську таку саму школу, як наша, вже закрили...»

Цими вихідними оперативники тернопільського обласного УБОЗу за підозрою в хабарництві за сприяння у виділенні земельних ділянок затримали голову Борщівської райдержадміністрації та двох депутатів — районної та обласної рад (обоє балотувалися за списками Партії регіонів). Як повідомив «УМ» головний спеціаліст відділу зв’язків iз громадськістю УМВС України в Тернопільській області Петро Колісник, затриманню передувала довга кримінальна історія.

У жіночому русі «Фемен», відомому своїми провокаційними (з обов’язковим оголенням жіночих принад) акціями, тріумфують. 17 січня Шевченківський райсуд столиці закрив судове прова­дження відносно однієї з лідерок руху Інни Шевченко у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Тепер уже українські феміністки мають намір притягти до відповідальності аж занадто жвавих працівників міліції.

Національний суд у Мадриді повідомив, що відповідальний суддя в Іспанії Ісмаель Морено висунув звинувачення проти колишнього американця українського походження Івана Дем’янюка у співучасті в геноциді та злочині проти людяності у німецьких нацистських таборах смерті впродовж Другої світової війни. Нагадаємо, процес проти Івана Дем’янюка вже понад рік триває у німецькому Мюнхені. Німці судять його за нібито роботу нацистським наглядачем у таборі смерті Собібор. Іспанці ж хочуть судити українця за вбивство 60 іспанських полонених у концтаборі Флоссенбург — там Дем’янюк нібито працював наглядачем. Як повідомляє «Німецька хвиля», іспанський суд також видав загальноєвропейський ордер на арешт Дем’янюка та його екстрадицію до Іспанії. Та поки свою розправу не закінчили німці, ордер не діє.

Учора зранку близько півтори сотні підприємців та прихильників низки партій («Нашої України», «Батьківщини», Європейської партії) пікетували адміністрацію Президента з вимогою припинити політичні репресії. Активісти вимагають випустити з–за ґрат ув’язнених, яких обвинувачують у псуванні комунального майна під час листопадових маніфестацій.

Лідери інших арабських країн намагаються не коментувати події в Тунісі. Єдиний, хто висловив своє ставлення до подій — очільник Лівійської Джамахірії Муаммар Каддафі. Виступаючи в прямому ефірі державного телебачення Лівії, він порадив тунісцям прийняти так звану «лівійську модель народної демократії» («коли влада належить народу») й висловив жаль з приводу відсторонення від влади Зіна аль–Абідіна Бен Алі. «Ви зазнали величезної втрати. Немає нікого, хто був би кращим для Тунісу, ніж Зін», — наголосив Каддафі, запевнивши, що «згідно з Конституцією Бен Алі назавжди залишиться законним президентом Тунісу».

У Тунісі тривають заворушення, країна перебуває по суті в стані громадянської війни. Після тривалих акцій протесту, які почалися ще в грудні минулого року й загалом забрали життя понад 70 людей, президент країни Зін аль–Абедін бен Алі де–факто склав повноваження і минулої п’ятниці був змушений утекти за кордон. У столиці та інших великих містах запроваджено комендантську годину, але ситуація залишається неспокійною. Вчора «силовики» за допомогою водометів, сльозогінного газу і попереджувальних пострілів у повітря розігнали багатотисячну демонстрацію в центрі столиці країни, міста Туніс. Учасники акції протесту вимагали від правлячої партії відмовитися від влади. Усе це відбувалося на тлі оголошення складу нового уряду — національної єдності, до якого вперше за багато років мали увійти й лідери опозиційних сил.

Від президентського палацу в Тунісі вчора залишилися тільки стіни — розлючений натовп противників Бен Алі, які впродовж тривалого часу були змушені приховувати свої почуття (а заодно й політично байдужих мародерів) розграбував і розгромив розкішні апартаменти екс–глави держави. Кілька днів країна залишалася фактично без влади — «офіційного» наступника Бен Алі не оголосив, тому спершу обов’язки президента взявся виконувати прем’єр–міністр Тунісу Мухаммед аль–Ганнуші. Проте вже наступного дня, в суботу, Конституційна рада, остаточно усунувши з посади глави держави Бен Алі, відповідно до основного закону доручила цю місію спікерові парламенту Фуаду аль–Мабзаа.