Перед початком вчорашнього засідання Кабміну Прем'єр-міністра чекали цілу годину. Потім ще сорок хвилин. Міністри нудилися у залі, мов пасажири перед посадкою в авіалайнер, який через погану погоду ніяк не наважувався вирулювати на зліт. Поділившись на власників традиційних чорних та по-літньому сірих піджаків, урядовці перешіптувалися та навіть жартували, але дуже тихенько — у тон кондиціонеру: аби залишитися поза зоною чужих вух. Урочисту чиновницьку монотонність порушували тільки два віце-прем'єри: «гуманітарний» Дмитро Табачник та новопризначений «силовий» Олександр Кузьмук. Перший — своїм яскраво-жовтим піджаком, а другий — солдатськими манерами та генеральським басом, який так чудово доходить до душі і серця найостаннішого бійця у шерензі.

Якщо останнім часом ви купували пакет соку чи кефіру, пляшку мінеральної води, то під час звичного всім процесу, виявляється, уже заплатили своєрідний податок — за утилізацію використаної тари. Причому, сума, яку у вас вилучають біля каси, постійно зростає. Державний чиновник воліє не афішувати цю свою маленьку, але таку прибуткову таємницю. Навіть більше: не останні у державі галузеві керівники щиро радіють, що народ не здогадується про їхні «схеми» — великі кошти осідають у кишенях спритникiв напрочуд легко, без зайвих зусиль і, головне, жодних зобов'язань. Гори різнобарвного сміття, якими обростають наші міста та навіть села, тому яскраве свідчення. Втім сама логіка «державного капіталізму» і не передбачає, що за ваші гроші вам щось дадуть.

Українська економіка не перестає дивувати політиків та їхніх постійних клієнтів iз числа електорату. Мовляв, у нашій загадковій державі масштабна політична криза ніяким чином не впливає на розвиток економіки. Тобто, влада перебуває у стійкому паралічі, а народне господарство нарощує обсяги — а це значить, що ми унікальні, неповторні, невмирущі. Експерти пояснюють стан справ простіше: світові ціни на метал нині зростають, а Україна належить до числа найбільших експортерів цієї продукції. Ось вам і відсотки зростання ВВП.
Натомість, навіть неозброєним оком помітно, що вітчизняна економіка після короткого періоду відносної прозорості все глибше входить у «тінь». А це значить, що грошовий та майновий потенціал успішно розпорошуються поміж зацікавлених осіб. Приватизація, яку вважають дзеркалом здоров'я економіки, останнім часом демонструє зовсім «нездорові» результати — лише дивний продаж «Луганськтепловоза» чого вартує! А нині долю монстра тепловозобудування готується повторити Одеський припортовий завод. Ті ж самі експерти не можуть второпати — чому підприємство оцінили так дешево?!
Свою точку зору на процес роздержавлення в Україні висловив один із них — доктор економічних наук, у минулому —народний депутат України та голова Контрольної комісії з питань приватизації.

Ні, недарма ідея дострокових виборів викликає таку невимовну лють у кращої частини депутатського корпусу. Це ж стільки мороки раптом звалюється на твою голову! Закриті списки, таємні перемовини, ліниві штабісти, підлі конкуренти і гроші, гроші, гроші, які невпинно витікають із власної кишені. Але найгірше для багатьох — оці зайві та нікому не потрібні ритуали, що передують голосуванню: «Пенсіонери сидять без хліба? Забезпечимо захист, як самим собі!», «П'ятдесят другий рік стоїте у квартирній черзі, а мешкаєте в сараї? Мої помічники запишуть адресу!», «Матір-одиночка потребує піклування? Сам візьму на олівець!». По кілька разів на день імітувати щирість, такого ніякий Цицерон не витримає...

Рішуче ввійшовши до зали засідань — анітрохи при цьому не шкутильгаючи (слава іспанській медицині!), але з мертвотно-блідим обличчям — шановий Прем'єр-міністр Віктор Федорович Янукович зробив дві гучні заяви. Перша: жодної економічної кризи після розпуску Верховної Ради у державі не сталося, а інфляція у квітні була значно меншою, ніж зазвичай. І друга — керівництво уряду у власних очах виглядає мужніми захисниками фортеці на Грушевського. Усім, хто лякає Кабмін відставкою і при цьому «ляпає язиками», його глава, звертаючись до власних підлеглих, дав гідну відсіч: «Ми використаємо всі наші можливості. Шановні колеги, будьте до цього готові!».

Попри всі реалії суворого «воєнного» часу та розгортання політичної боротьби, коаліційний уряд готується вже днями подати на розгляд нелегітимної Верховної Ради проект Податкового кодексу. Аналітиків такий поспіх Кабінету Міністрів Віктора Януковича анітрохи не дивує: нові податкові правила дуже лояльні до вітчизняних олігархів — головної фінансової опори Партії регіонів. Натомість малий та середній бізнес знову відчув на своїй тендітній шиї дбайливу руку виконавчої влади. Можливо, нинішній Кабмін просто не знає проблем цих людей. А може, не зацікавлений, аби традиційно опозиційний до нього середній клас набував ваги в нашому суспільстві.

Чудова нагода для мешканців східних і центральних областей заробити собі грошенят стоянням на центральному майдані столиці та деяких автошляхах із символікою Партії регіонів, на превеликий для них жаль, минулася. Приставши на умови Президента щодо дострокових виборів, Віктор Федорович, міцно стиснувши щелепи, розпустив загін своїх шанувальників та старанно намагається робити добру міну при поганій грі.

Днями закінчилася всеукраїнська акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». За підрахунками Державного комітету лісового господарства України, лише за один місяць майже 60 тисяч добровольців, переважно вчителі та школярі, посадили понад 20 мільйонів дерев.

На вчорашньому засіданні уряду перший віце-прем'єр-міністр Микола Азаров знову сильно здивував. Скромно вмостившись на краєчку добротного крісла Прем'єра (сам Віктор Янукович у цей час перебував у Москві на похороні Бориса Єльцина. — Авт.), Микола Янович нахилився до мікрофона і тихенько, плутаючись у наголосах та вимові підступних українських слів, на одному подиху прочитав заготовлені для нього півтори сторінки тексту.
Короткий спіч Азарова викликав більше запитань, ніж відповідей. Про економічний колапс, яким Микола Янович лякає свій народ iз початку квітня, ми не почули жодного слова. Натомість виявилося, що грандіозні успіхи уряду дозволять підняти рівень життя пересічного прихильника Партії регіонів до космічних висот. Означати це може тільки одне — коаліція готова до виборів.

Кожен новий Прем'єр-міністр, заступаючи на свою високу посаду, неодмінно змінював усю команду. «Недоторканних» за всю коротку історію української незалежності було не так уже й багато, і серед них — Державний комітет із земельних ресурсів. Вважалося, що там працює інженерна братія, яка робить свою справу і не намагається втручатися у політику.
Другий раз сівши у крісло голови Кабміну, Віктор Янукович вирішив порушити цю традицію. Реорганізація комітету в агентство, яку ініціював уряд, передбачає не лише зменшення статусу установи. Віднині використання земель контролюватимуть не фахівці, а партійці. Причому під пильним поглядом міністра-«регіонала». Дай Боже, щоб тільки до виборів!