Рік тому — 21 березня 2008–го — Луганська обласна рада передала офшорній компанії «Артікус Інвестмент Ltd.» (Британські Віргінські острови; українське псевдо — ТОВ «Луганськвода») в т. зв. концесію левову частку системи водопостачання області. Рік минув; мешканці області з нетерпінням очікували бодай якогось звіту чи то від концесіонера, чи від керманичів облради («концесієдавця»). Однак не дочекалися. Замість звіту спраглим луганчанам було запропоноване всеукраїнське шоу під назвою «Криза — стоп!»

Як повідомили «УМ» у прес–службі Луганського при­кордонного загону, поблизу селища Краснодарський «зелені кашкети» зупинили два автомобілі «ВАЗ», водії яких явно намагалися перетнути державний кордон у напрямку сусідньої Росії з порушенням закону. Під час огляду автомобілів з’ясувалося, що громадяни України їхали не порожні — в салонах було 30 ящиків із годинниками китайського виробництва.

Від середи місто Зоринськ Перевальського району залишилося без газу, а отже, й без тепла. Як спеціально ці дві біди зійшлися саме в тому шахтарському містечку, яке «уславилося» своїми комунальними проблемами в середині «нульових». Тоді, коли в місті не було не тільки газу, а й питної води. Газ провели сюди лише пару років тому, і от...

Як і наполягав Віктор Янукович, риску під дискусією 5 лютого щодо відповідальності Кабміну Тимошенко підвели голови обласних рад. Честі представити Донбас у парламенті був удостоєний голова Луганської обласної ради Валерій Голенко, але, якщо Віктор Федорович розраховував із допомогою цього діяча залучити додаткові бонуси на свою користь, він жорстоко помилився. Голенко ганебно провалив завдання.

Орган Луганської обласної філармонії можна вважати унікальним для України вже тому, що він є найсхіднішим з усіх українських органів. А крім того, це єдиний у країні інструмент, виготовлений знаменитою німецькою фірмою «Александр Шуке». Є відомості, що харків’яни збираються встановити в себе такий самий, однак поки що Луганськ залишається в гордій самотності. Слід сказати, більшість концертних органів зробили чехи. При всій повазі до цієї нації — саме німці з часів Букстехуде й Баха є законодавцями моди в цій справі.

26 лютого центр і частина Луганська залишилися без води. Про це повідомив на сесії міськради представник місцевого відділення ОКП «Компанія «Луганськвода» Павло Акімов. Виявляється, що виконало обіцянку відключити водників за борги ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», а отже, не виключено, до числа «посушливих» досить скоро можуть потрапити й інші райони, причому не тільки обласного центру.

Мабуть, це така статистична закономірність, але в наших широтах «не нашу» екзотику найчастіше можна зустріти у звичайнісіньких панельних будинках. Тих, що фігурують у народному фольклорі під загальною назвою «хрущоби». Може, це така форма протесту — принаймні деяких їхніх мешканців — проти вітчизняної форми урбанізації?

Минув майже рік відтоді, як обласна рада здала в концесію офшорній компанії практично всю систему водозабезпечення області. З обіцяного півмільярда гривень концесіонер, товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», не вклав у цей проект жодної копійки. І хоча час від часу його менеджери бадьоро рапортують про якісь досягнення (чомусь обов’язково вони трапляються десь на периферії), скандалів у водному господарстві теж вистачає.

Не лякайтеся. Йдеться не про наслідки напружених україно–російських стосунків останнього часу і не про якийсь партизанський рейд на територію «братньої» держави. Хоча слово «партизан» у даному повідомленні має з’явитися. Бо гірники шахти «Червоний партизан», розробляючи антрацитові пласти, за пару тижнів збираються перетнути державний кордон України глибоко під землею — так склалися гірничо–геологічні умови. Он і російська шахта «1–Гукове» простягла свої штреки під самісінький кордон з того боку. Очевидно, шахтарям між собою легше домовлятися, ніж політикам.

Луганськ, безперечно, є найбільш культурним містом України, якщо не всієї Європи. Це, звичайно, за кількістю інститутів культури на душу населення. Або на один квадратний кілометр площі — байдуже. Приміром, у Луганську працює відразу два «культурні» вищі навчальні заклади, причому обидві будівлі стоять на одній площі з промовистою назвою — Красна.