У понеділок Марічка Бурмака, Фома з гурту «Мандри», кобзар Тарас Компаніченко з гуртом «Хорея козацька» і Олег Скрипка з «Воплів Водоплясова» презентували в Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна максісингл «Українська героїчна пісня». До 6 грудня, Дня Збройних сил України, заплановано випустити збірку повністю, де буде 15 козацьких, стрілецьких, партизанських і повстанських пісень у сучасному виконанні Тараса Чубая, «ДримбиДаДзиґи», Василя Гончарського, запорізької групи «Хорта», «Еффа» з Кіровограда і луганської «Назад шляху немає», а також авторські, які не порушують тематичної цілісності альбому. Поки до Покрови приурочили демонстративний збірник, куди ввійшло лише 5 пісень: «Марш січових стрільців» Тараса Компаніченка і «ВВ», «Гей, на горі, на маківці» Марічки Бурмаки , «Пливе човен» «Танку на майдані Конго», «Ой, як люблю ці гори» «Флайззи» і «Я сьогодні від вас від’їжджаю» гурту «Хвилю тримай». Олег Скрипка як співідейник презентованого синглу (другий автор проекту — львівський правознавець Сидор Кізіна) подарував ліцеїстам 300 дисків.

Ані Лорак і компанія «Лавіна М’юзік» 24 жовтня у клубі «Оазис» презентували новий альбом «15». Ані вперше працювала над альбомом як продюсер, причому дев’ять місяців, тому вважає його своєю дитиною і каже, що він для неї найдорожчий.

Звичайно, слід компліментувати «Мазепа–фесту», але таки правда: чи є ще якесь «середньостатистичне» українське місто, в якому би було таке багатоманіття музичних рок–команд, як у Полтаві? Серед них якісно й досвідно виділяється культова для полтавців і якось мало проговорена в загальноукраїнському контексті «Арахнофобія». У стартуючі для сучукркультури 90–ті хлопці–«арахнофоби» починали своє сходження, як і всі, із фестмайданчиків. Але коли «Скрябін», Марія Бурмака, «ОЕ» пішли далі, то «Арахнофобію» знають сьогодні лише справжні гурмани.
Валерій Власенко — легенда Полтави. Як художник він малює чорними фарбами, як скульптор — ліпить із глини спотворені обличчя, як музикант — пише смутні пісні, які хтось називає психоделікою, а чи готикою. У житті він — філософ, на животі якого улюблена кішка народжує кошенят. Сам Валера називає свою творчість темним у світлому.
Приводів для розмови з Валерієм Власенком було кілька: передчуття нового альбому «Арахнофобії», на який уже давно назбиралося вдосталь матеріалу, і... сіро–дощовий вересень, який так доповнює його музику.

Аби бути представленим у світовому прокаті, німецькому кіно, як і будь-якому іншому, крім американського, доводиться докладати максимум зусиль. Вибудовуючи стосунки із глядачем, німецькі кінематографісти беруть активну участь у фестивалях, влаштовують презентаційні тури своїх картин і з величезною повагою ставляться до глядача з будь-якої країни, намагаючись зацікавити його найкращим. До України на фестиваль «Нове німецьке кіно» вони привезли найуспішніші стрічки останніх років. Принаймні так стверджує відомий німецький кінознавець Каті Ронке, яка у столичному кінотеатрі «Київ» разом зі своїми колегами презентувала фільми «Пінг-Понг», «Дирижабль», «Достатньо крутий», «Істина й обов'язок», «Чотири хвилини» та «Елементарні частинки».

Напередодні закінчення сезонів презентацій, літніх фестивалів та відпусток, стоси компактів українських меломанів збагатилися чималою кількістю нових альбомів: «Мати» від «Оркестру Янки Козир», два дебютника — «ЛітераDYPA» презентували «ТіК», а «Смарагди» — «Самі Свої». Ми ж зупинимося на Werewolf від Esthetic Education та на «Капітал» від білоруського гурту «Ляпіс Трубецькой».

Потреба змінити формат українських відеокліпів була і залишається неймовірно великою. Ноги і цицьки у 21-му відео уже не відрізнялися від кадрів у 35-му; кліпам бракує яскравої колористики і позитивних емоцій, крім того, після перегляду глядач зазвичай отримує не естетичне задоволення чи хороший настрій, а запитання на кшталт «що митець хотів сказати своїм твором?» та посвячення у чиюсь життєву драму. Тенденцію зауважили ТНМК, чий останній кліп на пісню «Молодець» уже містить комп'ютерну графіку з яскравими кольорами, хоча від довгих ніг і трусів не відмовилися. Пластилін у відео використовував Олег Скрипка, а веселі мальовані кліпи були свого часу в «От вінта», «Моторолли», «Тартака», «Флайзи», «Таліти кум» тощо. До речі, Юля Міщенко нещодавно порадувала цікавим мальованим відео на пісню «Я люблю поїдати мужчин», який знімала студія JAZZ production. Декорації для його зйомок створювалися «руцями»: наприклад, шубу для Юлі виготовили зі звичайних серветок.

Тим часом «УМ» продовжує розповідати про цьогорічних учасників конкурсу. Цього разу: про сусідів України — російське тріо «Сєрєбро» та грузинську учасницю Софіко Халваши, про представницю Боснії та Герцеговини та рок-гурт із Франції.

Через два тижні європейські прихильники поп-музики з'їдуться в Гельсінкі, де проходитиме 52-й пісенний конкурс «Євробачення». Зараз у фінській столиці очікують на приїзд офіційних делегацій країн-учасниць та закінчують організаційні роботи. Такі, наприклад, як встановлення овальної сцени. Цього року, — повідомляють офіційні сайти конкурсу, — роботу над нею довірили студентам-дизайнерам: майданчик нагадуватиме щелепу великої риби, яку, за фінськими повір'ями, використали для створення національного інструмента кантеле. А у відео до відкриття конкурсу використають лапландські мотиви. В цьому кліпі також знімуться минулорічні переможці конкурсу, група «Лорді». Режисером найбюджетнішого за всю історію Фінляндії ролика стане відомий фінський режисер Антті Йокінен, який знімав музичні відео для учасниці конкурсу-2006 Анни Віссі, та відомих виконавців Westlife, Anastasia, Tiziano Ferro, Missy Elliott.

Через півтора року після виходу «Глорії» — платівки, яку багато хто називає найкращою в дискографії «Океану Ельзи» — музиканти презентували новий альбом «Міра». За даними рекордингової компанії Moon Records, яка тепер видає «ОЕ» (раніше група працювала з іншим рекордингом — Lavina Music), попередньо альбом замовили в кількості 170 тисяч носіїв (касети і компакти), відтак він автоматично досягнув рекордних продажів і став платиновим.