Після деяких звернень зі скаргами виробники побутової техніки почали писати в інструкціях: «у цій мікрохвильовій печі не можна сушити домашніх тварин, бо загинуть», «у пральній машині не можна купати дітей» тощо. Ну щоб цілковито зняти з себе відповідальність за дії недоумкуватих споживачів. Однак, виявляється, є кошенята, яким пральна машина — по коліно! Це засвідчив випадок, що днями трапився у Шотландії.
Розмовляють два презервативи:
— Здається, нас хочуть використати!
— Нічого, прорвемося!
Першого серпня виповнилося 98 рокiв відтоді, як відійшла за небокрай вічності вiдома українська письменниця, поетка, фольклористка і громадська дiячка Леся Українка (Лариса Петрiвна Косач–Квiтка). У її недовге, але таке яскраве життя золотою ниткою вплiтається Волинь, зокрема село Колодяжне, що неподалiк Ковеля. Цей романтичний маєток, огорнутий серпанком таємничостi, став родовим гнiздом Лесi Українки та її рiдних. Саме тут вона формувалася як письменниця, творилася її самобутня, чиста, як джерельна вода, поезiя. У цих мальовничих краях розташоване урочище Нечимне (на мiсцевiй говiрцi Нечимле), де гостювала в дитинствi та юностi авторка драми–феєрiї «Лiсова пiсня».
«Є така академічна традиція — наукова спільнота вирішує, що час вшанувати (колегу. — Ред.) й подарувати власні тексти. Це не повинно бути «славословіє», єдине обмеження — тексти мають бути тематично пов’язані з колами зацікавлення особи, якій присвячений збірник», — пояснює Оля Гнатюк, упорядник збірки «Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби» (в–во «Дух і Літера»). Хоч упорядники й сам Іван Дзюба намагалися дистанціюватися від ювілейних церемоній, книга вийшла якраз до 80–річчя інтелектуала й була представлена громадськості за два дні після його дня народження — 28 липня у музеї на території Києво–Могилянської академії. На презентацію видання й віншування — Іван Михайлович, як планувалося, відвідав вечір — прийшли друзі й шанувальники ювіляра: серед значної кількості молоді (що прикметно) були старші й досвідченіші Вадим Скуратівський, Марта Богачевська–Хом’як, В’ячеслав Брюховецький, Лариса Брюховецька, Володимир Панченко, Максим Стріха, Сергій Квіт, Сергій Тримбач, Юрій Шаповал (позаяк перелік може зайняти значну частину простору, відведену для цього матеріалу, на цьому змушена його обірвати). Більшість iз перерахованих гостей є авторами збірки «Обрії особистості».
13—14 серпня Волинь запрошує на фестиваль «Бандерштат–2011». П’ятий фест українського духу, символом якого є Степан Бандера, цьогоріч відбудеться у Луцьку, поблизу мікрорайону Вишків.
Пілоти літаків Boeing компанії «Аероcвіт» відмовилися відправлятися в Донецьк, Сімферополь і Одесу. Ранкові рейси у ці міста були перенесені: о 9.00 та 9.10 літаки не піднялися у повітря, а по гучномовцю людей повідомили, що відлетіти вони зможуть на три години пізніше, повідомили «УМ» пасажири Сімферопольського рейсу.
На шахтi «Суходольська–Схiдна», що в Суходольську на Луганщинi, у п’ятницю о другiй ночi на глибинi 915 метрiв вибухнув метан. У цей час на аварiйнiй дiлянцi лави перебувало 28 гiрникiв. Спочатку рятувальникам удалося пiдняти на поверхню лише 11 гiрникiв, iз них дев’ятеро — без ознак життя. Через кiлька годин рятувальники повiдомили вже про 17 жертв вибуху, а доля ще 11 шахтарiв залишалася невiдомою. За словами одного з рятувальникiв, вибух був такої величезної сили, що деяких людей доводилося збирати буквально по частинах.
Аварiйну шахту відразу оточила мiлiцiя, яка не пiдпускала журналiстiв до родичiв, що прийшли довiдатися про долю рiдних. «Чорний список» оприлюднили лише пiд вечiр. У ньому фiгурувало 28 прiзвищ, а хто загинув i хто лишився в живих, також було невiдомо. Дивом урятувалося лише двоє гiрникiв — 27–рiчний Гуменюк i 39–рiчний Басистий. Їх доправили до Луганської обласної клiнiчної лiкарнi. «Стан обох гiрникiв важкий, в одного — черепно–мозкова травма i отруєння, в iншого — травма живота i розрив нирок», — повiдомив начальник обласного управлiння охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації Павло Малиш.
У недiлю поховали 17 iз 26 жертв, наймолодшому з них було лише 19 рокiв. Панахиду за жертвами аварiї, на якiй був присутнiй Прем’єр–мiнiстр України Микола Азаров, вiдправили у Свято–Володимирському соборi. Перед цим Азаров провiв нараду з урядовою комiсiєю, яка дослiджує причини аварiї. За попереднiми даними, у лавi вибухнула повiтряно–метанова сумiш. До розслiдування НП пiдключилася облпрокуратура, порушено карну справу. Деяку яснiсть iз приводу аварiї внiс Президент України Вiктор Янукович, який також прибув на мiсце подiї. «Розглядають двi версiї трагедiї: збiй роботи електрообладнання i вибух унаслiдок проведення напередоднi буровибухових робiт», — заявив Президент.
З’їзд Соціалістичної партії, який мав визначити нового голову СПУ замість Василя Цушка, який подав у відставку, завершився «внічию». Олександр Мороз і Микола Рудьковський набрали майже порівну голосів. Кандидатуру почесного голови, Мороза, підтримало166 делегатів, а першого секретаря — 162. Жодному з них не вдалося отримати підтримку більшості учасників форуму (167 «за»). Відтак за два тижні Соцпартія збереться на повторний з’їзд — на «другий тур» партійних виборів.
Непояснимі причини виникнення тих чи інших хвороб, що не вписуються в традиційну етіологію, — не рідкість для сучасної медицини. Та коли захворювання набувають масового характеру, а люди в білих халатах навіть не здогадуються, звідки це лихо взялося, до паніки — один крок. Щось схоже майже впродовж двох останніх десятиліть спостерігалося в місті Соснівка, розташованому поблизу Червонограда, на території Львівсько–Волинського кам’яновугільного басейну. Якщо до 1989 року тут фіксувалися лише поодинокі випадки гіпоплазії, тобто пошкодження зубної емалі, частота яких була в межах середніх показників по Україні, то вже через шість років ця недуга (часто — в тяжкій формі) вразила 68 відсотків тамтешніх дітей. І лише недавно вдалося з’ясувати пряму залежність між захворюваністю та геологічними чинниками Червоноградського гірничопромислового району.
Цей та десятки інших прикладів масштабного впливу геологічного середовища на здоров’я людей досліджено в унікальній для вітчизняної наукової літератури двотомній монографії «Вступ до медичної геології», виданій за редакцією академіків киянина Георгія Рудька та іванофранківця Олега Адаменка.
