Вчора у Страсбурзі розпочався ювілейний саміт, присвячений 60–річчю Північноатлантичного альянсу. Фактично «урочистості» розпочалися ще позавчора зі справжніх боїв між антинатовськими маніфестантами та французькою поліцією. Демонстранти закидали правоохоронців камінням, а поліція пустила в дію кийки, гумові кулі та сльозогінний газ. Учасники акцій протесту збиралися до Страсбурга з початку тижня. Вони розбили наметове містечко на околиці міста, а у вільний час проводили тактичні навчання, наприклад, перекриття міського мосту через Рейн, який з’єднує Францію та Німеччину. Адже друга, сьогоднішня частина саміту пройде в німецьких містах: Кель, яке розташовано з іншого боку мосту, та Баден–Бадені, за 70 кілометрів від кордону.

Збірна сусідньої Польщі сповна реабілітувалася перед своїми вболівальниками за невиразну гру в попередньому турі відбору проти Північної Ірландії. У середу на стадіоні міста Кельце підопічні голландського тренера Лео Бенхакера відвантажили суперникам із карликового Сан–Марино аж десять «сухих» м’ячів.

Судячи з усього, цього року вболівальників «Формули–1» має побільшати. Бо вже позаду ті забронзовілі часи, коли популярність «королівських перегонів» трималася на «глорі хантерах» — любителях беззаперечного чемпіона Міхаеля Шумахера та команди «Феррарі». Тепер же головною складовою «Формули» стала інтрига, тобто постійне очікування несподіванки й карколомні сюжети. А це саме те, що потрібно глядачеві, надто ж у час, коли «Ф–1» разом з усіма переживає фінансову кризу й потребує нових вливань та рішень.

Після зимової перерви національні команди Старого світу поновили боротьбу за путівки на «мундіаль»–2010 до Південної Африки. Зазвичай бажані квитки дістаються колективам, які проходять тривалий турнір без серйозних помилок. Саме таку ходу демонструє чинний чемпіон Європи, збірна Іспанії — вона здавна славиться своїм умінням легко долати сито відбору. У суботу «Червона фурія» на мадридському «Сантьяго Бернабео» не дозволила закрутити турнірну інтригу туркам. 22–річний захисник «Барселони» Жерар Піке, забивши переможний м’яч у ворота Волкана Деміреля, закріпив іспанців на чолі п’ятої групи.

Після перебування в тіні сусідки Чехії Словаччина активно набирає європейських обертів. Для українців це обернулося посиленим прикордонним контролем. Ваш паспорт на кордоні зі Словаччиною довго й марудно розглядають «крізь лупу». Переглядають речі, аби туди не затесались зайві цигарки — з початку цього року їх дозволено ввозити не більш як дві пачки. 2009–й ознаменувався для Словаччини ще одним «трампліном»: другою з колишніх соцкраїн — після Словенії — вона увійшла до зони євро. Словаки сподіваються, що нові реалії не стануть перепоною для туристів, у тому числі — з України. Натомість самі дедалі активніше вчащають на наші базари: українські ціни для словаків нині — бальзам на душу.

Учора в Брюсселі закінчився дводенний весняний саміт ЄС, на якому глави країн–членів Союзу намагалися виробити спільну антикризову позицію перед зустріччю «великої двадцятки», що відбудеться 2 квітня в Лондоні. Євросоюз готовий розширити фонди термінової допомоги країнам у скруті, але не буде витрачатися на нові антикризові програми до того часу, поки не запрацюють уже наявні, — про такий головний підсумок роботи саміту повідомив «Євроньюс».

...Сорокарічний закарпатець Іван Куриляк — справжній чеський селфмейд (людина, яка зробила себе сама. — Авт.), втілення найпотаємнішої заробітчанської мрії. За десятиліття наполегливої праці з простого українського безробітного він зумів перетворитися на цілком легального працівника празьких новобудов: для зустрічі з журналістами — чорний у смужку костюм, у кишені «сталий побут» на перебування в ЄС та майже не девальвовані економічною кризою чеські крони. Але головне — погляд людини, яка не боїться, що перша ж зустріч із місцевою поліцією закінчиться штампом про депортацію.
Чим не живий приклад для численних «чорних» працівників, котрі з протермінованими документами старанно уникають поліції та підозрілих незнайомців у будь–якому людному місці Праги? При цьому до когорти підозрілих одразу ж відносять будь–яку людину, котра намагається подивитися їм в очі.