Легендарна Коко Шанель працювала на нацистську розвідку, запевняє автор нової біографії першої дами французької моди, яка вчора надійшла у продаж у США. У книжці Sleeping with the enemy, Coco Chanel’s secret war («У ліжку з ворогом: таємна війна Коко Шанель») американський журналіст Хол Вон, посилаючись на французькі, німецькі, британські та американські архіви, ствер­джує: Коко була німецькою шпигункою. Чутки про співпрацю Шанель з німецьким Абвером з’явилися ще за її життя, але сама мадемуазель кутюр’є, яка померла 1971 року, завжди категорично відкидала такі звинувачення.

Витязь української літератури. Так найчастіше говорять про Василя Симоненка. Поет і журналіст, він став одним із найяскравіших представників «шістдесятників». Його твори друкували неохоче. За життя світ побачила лише одна збірка — «Тиша і грім». Після смерті виходила лише ідеологічно правильна, порізана цензурою, поезія. Все решта — у самвидаві. У 1995–му поета посмертно нагородили Шевченківською премією. Високий і худий, але світлий, як сонях. Так про Василя Симоненка кажуть друзі. Він мав козацьку натуру і шляхетність, хоча й був селянського роду з Полтавщини.

Сьогодні виповнюється рік по смерті Олеся Ульяненка. Письменника, який писав жорстку, ні на що не схожу в українській літературі прозу. Його ім’я піддавали анафемі. Його твори забороняли. Його творчість підтримували класики літератури. Прийшов час — і Улян сам став класиком. Заслужив на голосні епітети та порівняння: класик української пострадянської літератури, єдиний офіційно заборонений письменник незалежної України, «український Генрі Міллер»... Усі ці слова проголошували на похоронах Ульяненка, тоді ж давали обіцянки зробити все, щоб його ім’я не кануло в лету, щоб його твори перевидавати, перекладати й навіть екранізувати. При цьому на інтуїтивному рівні прочитувалося, що ці заяви змушує проголошувати відчуття провини перед письменником: не догледіли, не оцінили... Як відомо, час — найкраще мірило людських дій, i зараз можна зробити перший зріз оцінки, як ми повелися із класиком нашої літератури.

Минуло вже три тижні після набуття чинності Закону «Про амністію в 2011 році», підписаного Президентом Віктором Януковичем. Згідно з даними пенітенціарної служби, під амністію цього року, яка триватиме рівно три місяці, потрапляють майже 13 тисяч засуджених. Натомість реально вийти на волю в листопаді зможуть лише близько трьох тисяч осіб, тобто кожен четвертий. Наразі «зеки», які підпадають під дію закону про амністію, активно пишуть заяви, які керівництво колоній скеровує до суду. Саме за Фемідою лишається останнє слово: чи вийде засуджений на волю, чи «топтатиме зону» ще рік–два. Уже до кінця серпня засуджені, які сподіваються на часткове скорочення терміну покарання за процедурою амністії, мають бути повідомлені про рішення в їхній справі. Ті ж засуджені, які претендують на повну свободу, мають почекати. Тим більше що останній раз амністію оголошували ще у 2008 році.

Правоохоронці Києва розкрили два напади на інкасаторів, скоєні протягом останніх чоти­рьох місяців. Як повідомили «УМ» в Управлінні зв’язків iз громадськістю МВС, затримано чотирьох підозрюваних у розбої віком від 35 до 40 років. Двоє з них уже мали проблеми з законом — потрапляли в поле зору міліції за зберігання зброї. У грабіжників під час обшуків вилучено автомобілі, маски з прорізами для очей, камуфляжну форму і частину викрадених грошей. Загалом розбійники заволоділи чималою сумою — понад сім мільйонів гривень. Але чималу частину награбованого вже встиг­ли витратити.

Співробітники облуправління СБУ Полтавщини викрили надто бурхливу діяльність начальника Чутівського райвідділу Державтоінспекції. За інформацією прес–групи УСБУ області, керівний даішник систематично вимагав та отримував хабарі від автовласників за проходження технічного огляду. Крім того, встановлено, що понад півроку посадовці того ж таки Чутівського райвідділу ДАІ «виписували» штрафи порушникам дорожнього руху, але не надсилали протоколи до органів виконавчої влади та суду, фактично «продаючи» їх водіям за готівку.

Колекцію з 15 годинників, зокрема й початку XIX століття, та два ордени Слави отримав Сумський обласний краєзнавчий музей. Передача речей відбулася згідно з рішенням Конотопського міськрайонного суду. А «винуватцем» такого подарунку став перевізник контрабанди, затриманий ще навесні на залізничному пункті пропуску «Конотоп». Співробітники СБУ затримали українця, знайшовши нагороди та годинники в його особистих речах, а ще — одягнені по кілька на кожну руку. Ці речі, визнані експертами історико–культурними цінностями, він намагався вивезти до Росії.

Центр Черкас нині має непрезентабельний вигляд. На головному бульварі імені Тараса Шевченка, в межах трьох сусідніх кварталів, — три високі паркани. Тинами обгороджено площі біля Будинку торгівлі, навпроти облдержадміністрації та за драмтеатром. За тими парканами розбудовують місто. Черкащани не проти, щоб кращали рідні вулиці, головне, кажуть, аби не були вони майданом для архітектурних експериментів. І такі побоювання небезпідставні.

Протести на захист Юлії Тимошенко стали приводом, щоб констатувати: офіційні органи намагаються стримати вуличні настрої українців. Зокрема, Дніпропетровський адміністративний суд виніс заборону встановлювати громадські приймальні депутатів Дніпропетровської міської ради від партії «Батьківщина». «Тимошенківці» розбили кілька наметів на площі Леніна — тепер мусять реагувати на рішення суду.

Президент України 2005—2010 рокiв Віктор Ющенко, який позавчора повернувся з–за кордону, готовий надати свідчення суду в резонансній «газовій» справі Юлії Тимошенко. За даними джерел «УМ», лідер «Нашої України» може прийти до Печерського райсуду столиці залежно від дати, яку Феміда вкаже у повістці для свідка. Адже вчора суддя Родіон Кірєєв ухвалив рішення повторно викликати Віктора Ющенка для дачі свідчень у справі Тимошенко, але учасники процесу не зрозуміли дату виклику.