Meridian Czernowitz триватиме три дні. Його учасниками виступлять відомі митці з Австрії, Ізраїлю, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, України, Швейцарії та Франції. Також до участі запрошені спеціальні гості — музичні гурти із  Великої Британії та Росії. «Основна мета фестивалю — повернення мистецьких і літературних Чернівців на культурну мапу Європи. Саме цим наша концепція відрізняється від інших поетичних заходів. Ще однією особливістю є активна та модна подача усіх запланованих подій: ми продемонструємо, як можна поєднувати поезію з іншими видами мистецтва», — повідомив «УМ» президент фестивалю Святослав Померанцев.

Другий день відкритого чемпіонату США був сонячний — навколо кортів у парку «Флешинг мідоуз», та й у самому Нью–Йорку мало що нагадувало про ураган «Айрін». Сіяна під номером два росіянка Віра Звонарьова навіть заявила, що в місті було більше шуму, ніж самого урагану. Учора в другому колі Звонарьова екзаменувала нашу Катерину Бондаренко; цей матч на корті Артура Еша закінчився пізно ввечері за київським часом.

Цієї осені остаточно визначаться 16 учасників наступного чемпіонату Європи, що пройде на полях України й Польщі. Поки інші торують собі шлях на Євро–2012, наша збірна продовжує шукати свою гру в товариських матчах. Найближчими днями «синьо–жовті» зіграють із двома суперниками, з якими ніколи раніше не зустрічалися. Уже завтра в Харкові відбудеться спаринг із чемпіонами Південної Америки — уругвайцями, а 6 вересня у Празі — з чехами.

Програма середи — п’ятого дня ХІІІ літнього чемпіонату світу, що триває в південній Кореї, — виявилася напрочуд короткою і складалася всього з одного пункту. Вочевидь, організатори вирішили надати легкоатлетам можливість відволіктися від змагальних буднів і просто відпочити або ознайомитися з самим містом Тегу. Щоправда, настрій українців поки що не сприяє релаксації, адже наша команда ще не завоювала жодної медалі, тоді як на п’єдестал сходили спортсмени вже 28 держав. Попереду — росіяни й американці, котрі здобули по чотири золоті нагороди; кенійці — на одну менше. В очковому заліку, куди заносять місця з першого по восьме, «синьо–жовті» наразі 30–ті: у нашому активі одна п’ята й одна сьома позиції.

Уперше фестиваль «Криш­талеві джерела» зібрався в Кролевці, райцентрі Сумщини, саме напередодні славнозвісного ГКЧП. Власне, почавшись у Радянському Союзі, фестиваль опинився в ущелині між політичними формаціями, тому закінчувався уже в незалежній Україні. Тепер «КД» святкує 20–рiччя. Звісно, за арифметикою мало би бути 21, але одного року фестиваль відбувся в дуже урізаному вигляді, тому його не порахували.

Шоу Saltimbanco (від італійського saltare in banco, що означає заскочити на лавку), яке побачать кияни восени, є візиткою цирку Cirque du Soleil. Прем’єрний показ дійства відбувся майже 20 років тому в Монреалі, з того часу цю виставу переглянули понад 12 мільйонів глядачів в усьому світі. Ідею шоу підказало сучасне місто, з його безкінечною «суєтою суєт», шаленим ритмом життя... В якому, якщо придивитися уважно, можна розгледіти емоції, мрії, розчарування, парадокси — найдрібніші деталі, з яких складається величезне панно, що має назву «Мегаполіс». Кожен мешканець величезного поселення живе своїм життям, але всі разом вони живуть життям міста.

У 1990 році до США з Ужгорода виїхало подружжя двох відомих журналістів і літераторів — Петро Часто та Любов Дмитришин. Батьки трьох дітей змушені були вдатися до такого неординарного кроку через важку сердечну хворобу молодшої доньки... Петро Часто згодом став редактором найстарішої української газети Америки «Свобода», видав кілька есеїстичних книжок. Любов Дмитришин очолила газету «Національна трибуна», що виходить у Нью–Йорку. Також надрукувала кілька своїх книжок — прозу, поезію, дитячі оповідання. Але найбільшого розголосу отримала її документальна повість «Українська мати», яка описувала історію їхнього виїзду в еміграцію. В Америці подружжя заснувало видавничу фундацію «Українська книжка». «Це не бізнес, а сімейне хобі», — посміхається пані Люба. — «Ми разом із чоловіком, старшою донькою Ерікою Слуцькою та зятем Степаном самі робимо все: верстку, оформлення, редагування. Друкуємо книжки переважно в Ужгороді — у видавництві «Патент», бо вважаємо, що наш основний читач в Україні. Самі розсилаємо новинки по бібліотеках».

Сьогодні у селі Шепелівка, що на Полтавщині, перший дзвоник пролунає для 28 дітей. І звучатиме він на подвір’ї рідної сільської школи. Хоча ще пару місяців тому доля цього навчального закладу була вельми нерайдужною. Його, як і ще чотири школи Глобинського району, було вирішено закрити. Мабуть, так воно і сталося б. Слово Просвітидрукує. Але світ не без добрих людей...